На Закарпатті відкрили Інтеграційний хаб «Платформа спільних дій»

У мукачівському Центрі громадськості та національних культур відкрили сучасний хаб, покликаний згуртувати місцевих жителів та людей, які вимушені були шукати прихисток через війну.
Відкриття відбулося 8 травня, повідомляє Район.Мукачево.
«Платформа спільних дій» – інклюзивний простір для співпраці та взаємопідтримки громадянського суспільства з постраждалих та приймаючих громад. Проєкт вдалося втілити за сприяння Програми розвитку ООН в Україні та Агентства ООН у справах біженців. Ініціатором такого простору виступила ГО «Маріупольська спілка молоді».
«Ідея створення цього проєкту виникла рік тому. Досвід нашої спілки показав, що активним громадянам потрібно створити умови, щоби вони могли продовжувати громадську діяльність у новому для себе місці. Тому зібрали небайдужих активістів, громадський сектор, владу, молодь і запропонували їм таку ідею.
Вони нас підтримали! Ми знайшли наших партнерів, міжнародні організації, з якими ми працювали у Маріуполі з 2014 року, вони профінансували цю ідею, і от ми вже готові до роботи!» – розповідає координаторка проєкту з Маріуполя Дар’я Маркович.
Хаб стане комфортним простором для розвитку проєктів творчої молоді та громадських організацій. Тут вдалося створити коворкінг-зону, кімнату дизайн-мислення, тренінгову залу та професійну студію звукозапису.
«Тут будуть обговорювати питання відкриття нового бізнесу, нових напрямків у громадській діяльності, питання реалізації інноваційних проєктів, інтеграції тих людей, які внаслідок війни, опинилися тут. І мені особисто дуже хотілося б, аби ми більше не використовували терміни «біженець», «переселенець», «ВПО». Це наші українці, які постраждали внаслідок цієї війни та змушені були приїхати сюди», – зазначив заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Петро Добромільський.
У Мукачеві відкрили Інтеграційний хаб «Платформа спільних дій»
Підтримала ініціативу не називати українців ВПО чи біженцями і представниця УВКБ ООН в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг.
«Я відвідувала Маріуполь до повномасштабного вторгнення. Я бачила, що робили для тих, хто змушений був на той час переїхати з Луганська і Донецька. Місцева влада там просила називати їх новими маріупольцями, а не переселенцями.
Я дуже багато подорожую, я була у Запоріжжі, Херсонській області, Дніпрі, вчора була у Бородянці. Я бачила, що багатьом людям просто нема куди повертатись, і мені дуже хочеться, аби цей час, далеко від дому, вони не ставили на паузу, а продовжували зростати і будувати своє життя», – зазначила Кароліна Ліндхольм Біллінг.
Також з вітальним словом до присутніх звернувся Христофор Політіс, заступник Постійного представника ПРООН в Україні, який зазначив, що на прикладі цього хабу їх організація також отримує цінний досвід у роботі з подібними проєктами. Своєю чергою Алехандро Егеншвілер, менеджер програм Представництва ЄС в Україні зазначив, що за останній рік Європейський Союз зібрав 60 мільярдів доларів на підтримку України і на цьому зупинятися не збирається.
Простір – безбар'єрний та відкритий для усіх, облаштований тактильною плиткою та інфо матеріалами шрифтом Брайля. Спеціальний ліфт допоможе піднятися на другий поверх людям з інвалідністю. На таку доступність звернула свою увагу заступниця міністерки соціальної політики України Уляна Токарєва.
«Як соціальна працівниця, я дуже добре знаю, що основну травму від війни спричинили люди. Тому дуже важливо, аби ті, хто був травмований, побачили людяне ставлення до себе, відчули, що вони важливі й тут потрібні», – зазначила Уляна Токарєва.
У Мукачеві відкрили Інтеграційний хаб «Платформа спільних дій»
Гості заходу мали змогу побачити не тільки світлі та просторі кімнати, але й сам процес. В одній із зон хабу презентацію успішного релокованого бізнесу проводив молодий підприємець з Харкова Пилип Гришин. Чоловік виготовляє натуральні сирні снеки. Іноземним гостям бізнесмен розповів, що на кожній упаковці своєї продукції друкує прапор України, бо мріє, аби український продукт впізнавали в усьому світі.
До теми
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Я довіряю своєму підрозділу, ми працюємо як злагоджений механізм…» Історія бійця 128-ї бригади Сергія
- «Я не рахую свої трофеї, але це сотні знищених цілей. Моє головне завдання – прикрити нашу піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади Івасика
- «Війна не завершиться, якщо не буде людей, які допоможуть її закінчити», – прикордонник Леонід
- "Я не український націоналіст, а угорець, але це моя країна". Як садівник із Закарпаття третій рік воює у піхоті
- «До повномасштабної війни я всіма способами намагався уникнути строкової служби, а зараз відчуваю себе, як у сім’ї…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я вірю, що все буде добре, адже я Лакі – щасливчик!» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я кілька років відмовляв батька йти армію, але він не витримав дома й мобілізувався в наш підрозділ…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Тоді ми вже знали, що кільце закривається..." Історія закарпатця, захисника Дебальцева
- «Кожен наш виїзд приносить користь – якщо не знищує ворогів, то принаймні пошкоджує їхню логістику. Це додає снаги…» Історія воїна 128-ї бригади Назара
- «Я порадив сусіду, котрий ховається дома, навчити поводженню зі зброєю своїх дітей. Бо якщо воювати не хоче він, тоді доведеться їм…» - воїн 128-ї бригади
- «На бойові завдання людей відправляють тільки після того, як упевняться, що вони досконало володіють технікою…» Історія Дмитра, бійця 128 бригади
- «Війна – це не строкова служба, тут усе по-іншому. Небезпечно, звичайно, але в моральному, психологічному плані набагато легше…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів