Кадровий дефіцит в Україні: які фахівці найбільш потрібні у регіонах?

У своєму огляді за березень Національний банк повідомив про зростання кількості нових вакансій і резюме. Втім, чиновники відзначають, що основною проблемою бізнесу і надалі залишається дефіцит працівників. Які професії є найбільш затребуваними на ринку праці цьогоріч — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Негативний вплив війни

Через бойові дії, мобілізацію та міграцію населення ринок праці змінився. За даними ООН, кількість українських мігрантів за кордоном продовжує зростати. Йдеться про 6,9 мільйона людей станом на середину березня цього року. 

У Національному банку України називають дефіцит кадрів — однією з найбільших проблем для бізнесу. Серед інших труднощів ведення бізнесу у воєнний час економісти наводять: зростання цін, перебої з електро-, водо або теплопостачанням та небезпечні умови праці. 

Жінки на ринку праці

Якщо до повномасштабного вторгнення чоловіки становили 58% кандидатів на посади, а жінки — 42%, то нині це співвідношення змінилося. За інформацією видання “Womo”, йдеться вже про 48% чоловіків та 52% жінок. Жінки починають опановувати так звані “чоловічі професії”. Наприклад, за даними Державного управління статистики, все більше українок працюють машиністками насосних установок, водійками, гірницями, вантажницями, слюсарками-ремонтницями.

Зросла і кількість бізнесів, які відкривають українки. Лише минулоріч загальна частка жінок серед нових підприємців зросла до 61%. Свої компанії українки створювали у медицині, освіті, HR, соціальній допомозі, виробництві одягу.

Хоча в Україні жінки очолюють 449 тис. бізнесів і частка жінок-директорок стабільно зростає, вони все ще становлять лише 17,7% від усіх керівників.

Робота для пенсіонерів

Через демографічні зміни по-іншому виглядає і віковий розподіл вакансій. Минулоріч кількість пропозицій роботи для пенсіонерів зросла на 33%. Як зазначає Інтернет-видання “Oboz.ua”, середня зарплатня для працівників, старших за 60-65 років, досягла 20 тисяч гривень. А найчастіше роботодавці готові запрошувати пенсіонерів на посади водіїв, продавців, охоронців, прибиральників, касирів, вантажників, менеджерів із продажу, кравців та різноробів.

Намір сприяти збереженню на ринку праці українців пенсійного віку має й уряд. Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович розповіла “Українському радіо” про варіанти стимулів. "Наприклад, ми розглядаємо як варіант зменшення податкового навантаження — залишаючи частину ЄСВ та зменшуючи ПДФО, ми залишаємо цю людину на ринку, вона створює прибуток, вона його генерує для економіки і суспільства, вона ділиться своїм досвідом і сама залишається в активному довголітті", — сказала міністерка.

Брак спеціалістів

У Державному центрі зайнятості розповіли “РБК-Україна”, що у 2025 році найбільш затребуваними залишаться професії, пов’язані з фізичною працею, медициною, освітою та сферою послуг. Наразі найбільше вакансій зафіксовано для таких спеціалістів, як швачки, токарі, електромонтери, столяри, слюсарі-сантехніки, електрогазозварники, монтери колії, фрезерувальники, машиністи екскаваторів та оператори верстатів із програмним керуванням. Також бракує лікарів різних спеціальностей, зокрема, терапевтів та педіатрів. 

Проблеми з кадрами у регіонах

Найбільший дефіцит кадрів Державна служба зайнятості відзначає у Києві та Львівській області. Тоді, як за даними порталу Work.ua, 60% від усіх розміщених вакансій припадають на 5 областей країни. Йдеться про Київ і Київщину (34%), Львівщину (9%), Дніпропетровщину (9%), Одещину (6%) та Харківщину (3%). Кількість пропозицій роботи росте у Житомирській, Кіровоградській, Рівненській, Чернівецькій і Миколаївській областях. 

У регіонах бракує спеціалістів різних професій. Якщо у Києві це представники роздрібної та оптової торгівлі, дистрибуції та медицини, то у Львові за кількістю пропозицій роботи лідирує готельно-ресторанний бізнес. Також на Львівщині шукають спеціалістів з торгівлі, медицини та харчової промисловості. А от у Дніпрі багато вакансій пропонують у харчовій промисловості, сфері охорони здоров'я, транспорту, металургійній промисловості.

 

 

20 квітня 2025р.