Жінки – рушійна сила наукових досліджень УжНУ

- Чому своїм життєвим вибором зробили науку, що спричинило цей вибір?

- Чому саме ця тема (напрямок) стала предметом наукової роботи?

- Наскільки вона є сьогодні актуальною і затребуваною?

- Хто є вашим науковим керівником, яким є його вплив на розвиток молодого науковця?

- Як практично реалізується (або будуть реалізовуватися)  результати вашого наукового дослідження? Які впливи воно матиме?

- Чи існує сьогодні гендерна рівність у науці?

Тетяна Малаховська - кандидатка хімічних наук, старша наукова співробітниця, стипендіатка Кабінету Міністрів України для молодих учених, лауреатка премії Президента України для молодих вчених, голова Ради молодих вченихУжНУ.

Загалом завжди були до вподоби експерименти та інтенсивний рух. Для мене рутинна праця, яка є монотонною та марудною є не привабливим способом життя. Сучасний світ мінливий та швидкоплинний, а найкраще бути рушієм цих змін. Саме тому найбільш обґрунтованим та зваженим був вибір діяльності, що спонукає до необхідностірозвитку,ініціативностііпошуку нового – є наукова діяльність, а схильність до експериментування і постійна допитливість спонукала до обрання спеціальності – «хімія»- одна з наук про природу,яка вивчає перетворення речовин та дає безліч відповідей на загальні запитання.

Сфера моїх наукових інтересів відповідає дослідженням в галузі неорганічного матеріалознавства, пошуку альтернативних джерел енергії (термоелектричних матеріалів), вивченні характеру фізико-хімічної взаємодії у багатокомпонентних системахта виявленні закономірностей утворення проміжних сполук та твердих розчинів.

Одним з ключових моментів сьогодення є розповсюдження ідей ефективного використання енергоресурсів, що включає питання енергозбереження та енергоефективності, пошуку і використання альтернативних джерел енергії, за рахунок застосування інноваційних рішень

Використання альтернативних джерел енергії стає все більш популярним, але водночас вимагає добре продуманого і чіткого визначення конкретних цілей і методів їх досягнення.

У напрямку запровадження нетрадиційних, альтернативних та відновлюваних джерел енергіїістотне місце відводиться термоелектричним пристроям, які здатні забезпечувати взаємоперетворення теплової і електричної енергії, а також суперіонним провідникам для ефективного накопичення енергії.

Хороший і надійний наставник необхідний при виборі напряму досліджень, розвитку професійних вмінь і навичок, підтримці професійного зростання. Мені пощастило працювати під керівництвом і в команді справжніх професіоналів кафедри неорганічної хімії – це науковий керівник дисертаційної роботи д.х.н., проф. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Переш Євген Юлійович; завідувач кафедри неорганічної хімії керівник наукових тем д.х.н., проф. Барчій Ігор Євгенович і звичайно керівник наукового гуртка при кафедрі к.х.н., доц. СабовМар’ян Юрійович.

Застосування напівпровідників, в якості термоелектричних пристроїв обумовлено їх надійністю, автономністю та портативністю (електронне, медичне і наукове обладнання, портативні холодильники тощо). Однак широке використання їх обмежується недостатньою ефективністю перетворення теплової енергії в електричну та стимулює пошук нових, конкурентоспроможних матеріалів.Різноманітність галузей застосування термоелектричних матеріалів та суперіонних провідників пояснює необхідність та дедалі зростаючий інтерес до їх одержання.

Взагалі не люблю використання фемінітивів. Адже вважаю цінність фахівців варто визначати не приналежністю до тої чи іншої статі, а за професійні компетентності і вміння їх застосування. На мою думку не існує розподілу посад, а є ініціативність, відповідність професійних якостей та бажання їх до впровадження. Так склалося, що працюю в чоловічому колективі і жодного разу не наражалася на проблеми гендерної дискримінації, а завжди відчувала підтримку з боку керівництва і колективу.

Звичайно в певний період часу у кожної людини настає час зміни життєвих пріоритетів. І дане явище є неминучим і абсолютно нормальним. Однозначно професійний розвиток в даний період можепереходити на другий план. Однак наявність заданих цілей і прагнення їх досягнення, амбіційність та багатогранність спонукають залишатися в тонусі, зберігати працездатність не випадати з стрімкоїтечіїпрофесійної діяльності.

Марія Менджул – докторка юридичних наук, професорка кафедри цивільного права та процесу УжНУ, доцентка.

Дослідження нового захоплювало мене з дитинства, а захист прав людини та наукові дослідження у правничій сфері - з студентських років.  

Дисертаційне дослідження на здобуття наукового ступеня кандидата наук було присвячено проблемам участі участі громадських організацій у цивільних правовідносинах (захист відбувся в 2011 році). Після захисту я довго обирала тематику подальших наукових пошуків і зосередилася саме на принципах сімейного права, оскільки вони є ключовими у правовому регулюванні сімейних відносин, надзвичайно цікавим був саме порівняльно-правовий аналіз у цій сфері. Загалом проведене дослідження завершилося випуском монографії у 2019 році та захистом докторської дисертації у 2020 році (тема: Теоретичні проблеми дії принципів сімейного права) 

Тема є актуальною, оскільки крім євроінтеграції України та адаптації національного законодавства до європейського, відбувається дискусія щодо доцільності реформування приватного права України загалом, та рекодифікації Цивільного кодексу зокрема. В опублікованій нещодавно концепції є пропозиція щодо скасування Сімейного кодексу та розміщення норм сімейного права у оновленому Цивільному кодексі. Проведене мною дослідження показало абсолютно різний підхід серед європейських країн до джерел сімейного права (від розміщення їх переважно у цивільних кодексах, спеціальних законах, до наявності окремих кодифікованих актів). Крім того, Комісія з європейського сімейного права розробляє уніфіковані підходи до принципів європейського сімейного права. При цьому в рамках ЄС при гармонізації сімейного законодавства поважаються національні особливості кожної держави. Таким чином, Україна на шляху до європеїзації національного права може утверджувати європейські принципи, але зберегти національну традицію наявності Сімейного кодексу.     

Навчалась я в аспірантурі в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України і науковим керівником був Анатолій Юрійович Бабаскін, д.ю.н., завідувач відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права. Анатолій Юрійович тоді відіграв неоціненну роль у формуванні мене як молодої науковиці, захист відбувс в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Проблематику докторського дисертаційного дослідження вивчала на кафедрі цивільного права та процесу ДВНЗ "УжНУ", консультантом став доктор юридичних наук, професор Бервено Сергій Миколайович, а захист відбувся в Харківському  національному університеті імені В. Н. Каразіна.

За результатами дослідження я підготувала законопроект про внесення змін до ск України та інших законів, який мною був направлений до Верховної Ради України. Тобто, крім наукових результатів є і практичні результати, впровадження яких сприятиме європеїзації сімейного права України. 

Вважаю, що у нашій державі створені умови для реалізації людини в науці незалежно від статі, на юридичному

Людмила Горзов - кандидатка медичних наук, доцентка, завідувачка кафедри терапевтичної стоматології, заступниця декана по роботі з іноземними студентами стоматологічного факультету УжНУ.

Передусім хочу зауважити, що переважна більшість моїх родичів – лікарі. Тож, безсумнівно, моя жага до лікарської справи має родинні витоки. Від самого дитинства я прагнула допомагати людям, робити для них щось корисне та потрібне, натомість їхня вдячність була мені найвищою нагородою. Отже, без жодних вагань я попрямувала життєвою стежкою допомоги, обравши для себе фах стоматолога. Інколи стоматолог – це перша людина, яка за певними змінами в порожнині рота може передбачити діагноз загального захворювання. Наукою зацікавилася на другому курсі навчання в університеті.

У студентські роки брала активну участь у наукових конференціях, була учасницею Брейн-рингу зі стоматології, завжди цікавилася новинками. З 5-го курсу вже почала працювати лаборантом кафедри дитячої стоматології  УжНУ.

Наразі працюю над дисертаційним дослідженням на здобуттянаукового ступеня доктора медичних наук, вивчаю профілактику талікування нозокоміальних інфекцій у стоматологічних закладах.Досліджувана тема тісно корелює з поширенням пандемії COVID-19, що єнадзвичайно важливим у наш час. В даний час внутрішньо лікарнянепоширення COVID-19, незважаючи на санітарно-гігієнічні тапротиепідемічні заходи, які широко проводяться є важливою медичною ісоціальною проблемою. З цієї причини підвищення ефективності заходів,спрямованих на захист пацієнта і медичного персоналу є актуальним насьогоднішній день.

Моїм науковим керівником є декан стоматологічного факультету, доктор медичних наук, професор Костенко Є.Я. - активний науковець високого європейського рівня, який дає слушні настанови до наукових відкриттів та завжди підтримує у нових починаннях. Під керівництвом Євгена Яковича захистились ряд молодих вчених - 4 кандидати медичних наук, 1 доктор філософії та 1 доктор медичних наук.

Результати наукового дослідження будуть реалізовуватись через створення вдосконалених протоколів прийому пацієнтів на час пандемії; підготовку стандартів перевірки дотримання обов'язкових вимог,спрямованих на профілактику внутрішньолікарняних інфекцій (в тому числі і COVID-19) в лікувально-профілактичних організаціях стоматологічного профілю; формування вимог, які забезпечують ефективну профілактику внутрішньолікарняних інфекцій в лікувально-профілактичних організаціях.

На мою думку на сьогоднішній день нівелюється гендерна нерівність між чоловіками та жінками в науці. На роботі не відчувається дискримінація, щодо наукових досліджень – ми всі колеги. Є лише підтримка та конкретні поради.

Світлана Делеган-Кокайко - доцентка кафедри екології та охорони навколишнього середовища хімічного факультету, заступниця декана з міжнародної співпраці хімічного факультету, директорка Центру міждисциплінарних наукових досліджень УжНУ.

Для регіонів України, прилеглих до країн ЄС, завдання зі зменшення антропогенного тиску на навколишнє природне середовище й досягнення рівня екологічної безпеки, який би відповідав показникам сусідів, є більш ніж актуальним. Успішна реалізація таких завдань потребує комплексного вирішення в єдиній транскордонній системі екологічної безпеки, саме тому є необхідність націлити свою діяльність на розробку наукових засад організації природокористування, а також здійснення моніторингу об’єктів довкілля. Отримані результати оптимізують оцінку біоризиків довкілля, наслідків глобальної зміни клімату, а також забезпечать важливий крок у розумінні адаптивних змін в еволюційно-консервативних сигнальних механізмах стійкості до стресових чинників.

Особливості сучасного антропогенного тиску, спонтанність, імпульсивність та комплексна дія численних чинників, що реалізується на тлі змін клімату, вимагають нових підходів у наукових засадах організації природокористування, що базуватимуться на основі екосистемного підходу у виявленні та встановленні біобезпеки існуючих та новітніх забруднювачів. При здійсненні регулювання екологічної безпеки і на загальнодержавному рівні, і на рівні транскордонних регіонів важливим є вивчення та врахування позитивного європейського досвіду у цій сфері, розробка заходів з адаптації інструментів регулювання екологічної безпеки в Україні до стандартів Європейського Союзу. Саме тому, вибір був здійснений на користь екологічної наукової діяльності, що спрямована на оцінку стану якості об’єктів довкілля, процеси трансформації екологічної рівноваги  та їх структурно-функціонального стану.

З розвитком і поширенням міжнародного правового регулювання відносин пов’язаних з транскордонним впливом на довкілля, країни та регіони, яким притаманний нижчий рівень екологічної безпеки, потрапляють під усе зростаючий тиск відповідальності, включаючи економічну, за транскордонний перенос забруднювальних довкілля речовин та інші види негативного транскордонного впливу на навколишнє природне середовище. Наявні можливості транскордонної співпраці для досягнення вищого рівня екологічної безпеки українською стороною використовуються не у повній мірі. Становище частково може покращитися за рахунок затвердження на наступний планувальний період окремої операційної програми ЄС «Карпатський простір 2021 – 2027» з включенням до неї України. Однак своєю діяльністю з талановитими студентами та аспірантами, колегами та громадськими діячами, однодумцями вже сьогодні вдається реалізовувати різноманітні проєкти не лише екологічного характеру на рівні міста, регіону, держави.

Актуальність та затребуваність наукової роботи полягає в розробці наукових засад організації природокористування в межах транскордонного регіону Закарпаття на основі екосистемного підходу та стратегію геосистемо-басейнової організації природокористування на водозбірній території транскордонних річок, в умовах підвищеного антропогенного впливу та зміни клімату із застосуванням сучасних геоінформаційних систем.

Крім того, головною метою нашої громадської організації «Міжнародний інститут міждисциплінарних інноваційних досліджень» та «Центру міждисциплінарних наукових досліджень УжНУ» є сприяння розвитку міждисциплінарної освіти та науки, підвищення кваліфікації та виховання, здійснення та захист прав і свобод населення, задоволення суспільних, зокрема соціальних та інших інтересів, а також сприяти розвитку соціально відповідального бізнесу в нашому краї. Всі члени та членкині є експертами, кожен у своїй сфері: науковці, викладачі, аспіранти, студенти, громадські діячі та волонтери.

Моїм першим науковим керівником був д.х.н., проф., завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища хімічного факультету Сергій Миколайович Сухарев.

Піднесення особистісної цінності та людської гідності активізує життєві сили людини, що позначається на її емоційних станах, сприяє виникненню почуттів натхнення, впевненості та позитивно позначається на працездатності. Позитивний характер міжособистісних стосунків, дотримання етики спілкування та врахування психологічних особливостей один одного є вагомими чинниками успішної взаємодії, а отримані від наукового керівника уроки добра, можна нести далі по життю, допомагаючи іншим, здійснюючи подальший науковий пошук, примножуючи істину в єдиному світі.

Один з напрямків наукової діяльності полягає у створенні в м. Ужгород системи моніторингу та контролю якості атмосферного повітря доступної для кожного. Метою даного проєкту є: створити «Смарт-місто Ужгород», шляхом встановлення пристроїв для оцінки якості повітря за мінімум сімома пріорітетними показниками (зважені частинки РМ10 і РМ2.5, азоту діоксид, вуглецю оксид, аміак, формальдегід, приземний озон, сумарні органічні речовини). Ужгородці отримають можливість відслідковувати в реальному часі стан повітря міста та коригувати свої активності у громадських просторах. Але будь-який моніторинг стану навколишнього природного середовища має свої певні вимоги та основні задачі, яких слід дотримуватись для адекватної оцінки та прогнозу, визначення ступеня антропогенного впливу, виявлення факторів і джерел надходження забруднювальних речовин. Зважаючи на те що основними небезпечними речовинами в повітрі нашого міста є формальдегід, а джерелами їх викидів є автомобілі, то доцільним і надважливим у громадському моніторингу є потреба в портативному (мобільному) газоаналізаторі на формальдегід, яким є прилад МІС-98170R, що дасть змогу бачити реальну картину стану атмосферного повітря в місті, а також невідкладно реагувати на кризові та надзвичайні екологічні ситуації. Перший етап даного проєкту виконано, а саме, на базі хімічного факультету встановлено перший аналізатор якості повітря, який майже щогодини передає дані на сайт Eco City.

Наступними кроками покращення екологічної ситуації в м.Ужгород є співпраця з місцевими органами влади. Основними шляхами вирішеннями з боку влади, на нашу думку, мають бути: забезпечення громадського контролю за станом атмосферного повітря, що дозволить регулювати жителям міста свої активності в певних локаціях (наразі вимірювання проводяться на двох стаціонарних державних постах, та одному на хімічному факультеті, що є надзвичайно мало); проведення конференцій, зборів, а також поширення інформації у пресі, соціальних мережах про негативний вплив на здоров’я забрудненого повітря; архітектурно-планувальні заходи; влаштування зелених зон, адже зелені насадження являються ефективними біофільтрами; розроблення проєктів зменшення інтенсивності та організації руху транспорту; створення велоінфраструктури.

Зміни ХХІ століття, які активно відбуваються в суспільстві, технологіях, знаннях, вимагають від фахівців здатності до пристосування та опанування нових навичок, опанування та розвиток нових професій, а також креативного підходу до освітнього та наукового процесу. Гендерна ситуація не має стояти на шляху реалізації цілей, адже на шляху до успіху зі складнощами зіштовхуються і жінки, і чоловіки. В цьому аспекті, більшого значення набуває наполегливість, цілеспрямованість, свобода та відповідальність особистості у формуванні індивідуальної наукової траєкторії.

Василь Ільницький,

Інформаційно-видавничий центр УжНУ