Святкова шпаргалка: іграшки ручної роботи від ужгородки Елі Ворон
- Елю, як давно ви займаєтеся хенд-мейдом і з чого починали?
- Почала займатися хенд-мейдом ще у школі. Коли навчилася в'язати, почала робити серветочки та кофтинки, продавала їх ще в 10 класі. А в декреті почала активно в'язати іграшки і шапки, це було 8 років тому. Насправді в'язання певною мірою мене заспокоює. І, звісно, це те, що дійсно приносить задоволення.
- Які матеріали використовуєте?
- У роботі використовую як акрилову пряжу, так і хлопкову, а також плюшеву. А всередині іграшок - наповнювач холофайбер. Усе можна прати в пральній машинці і не перейматися, що з іграшкою щось станеться. До того ж, у моїх роботах практично немає дрібних деталей, тому вони безпечні для найменших діток.
- Для кого ваші роботи?
- Мої роботи як для діток, так і для дорослих, адже іграшку можна використовувати не лише за прямим призначенням. Вона може бути і сувеніром, є й люди, які колекціонують іграшки.
Але на іграшках не зупиняюся. Також роблю капці для дорослих і діток. Виготовляю різні килимки, зокрема дитячі. Це такі подарунки, які точно будуть унікальними, оригінальними та особистими - другого таого не буде ні в кого, бо це ручна робота.
- Чи пам'ятаєте свій перший виріб?
- Мій перший виріб ручнї роботи – серветка на урок із трудового навчання у школі. А якщо говорити про іграшки, то тут першим був слоник. Його я зробила для донечки Віки. Вона його носила в садок.
- Що зараз найчастіше замовляють?
- Усі клієнти різні, їх побажання також. Але найчастіше чомусь купують ведмежат. Це, як не крути, універсальний подарунок, який підійде і хлопчику, і дівчинці, і дорослій людині. Але якщо роблю під замовлення, то тут частіше обирають мультяшних персонажів та ляльок. Щось таке, що буде більш індивідуальним і пасуватиме інтересам того, кому цю іграшку подарують.
- Що є найважчим у такій роботі?
- Найдовше в'яжуться ляльки, адже вони в мене не повторюються. Їх я не в'яжу по взірцю. Кожна є витвором моєї фантазії, уяви. Другої такої нема. Тому потрібен час, щоб створити певний образ, продумати деталі та втілити задумане у життя. Звісно, якщо щось не подобається, то переробляю, перев'язую, щоб виглядало так, як я це бачу.
- Можливо, у планах маєте якісь новинки?
- Так, у планах – зробити люльку для маленької дитини з трикотажної пряжі. Дуже хочу більше робити капців, коврів, фоторамок-іграшок, а найбільше хочу зробити в'язаний ажурний зонт.
- Дякую за цікаву розмову! Успіхів, натхнення та веселих свят!
Замовити роботи Елі Ворон можна в Інстаграмі.
Ольга Богославська для uzhgorod.net.ua
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- Двічі поранений прикордонник "Кардинал" готовий боротися до самої перемоги
- «Війна колись закінчиться, мої рідні повернуться в Україну, і я знову піду будувати хмарочоси…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно...» Історія бійця 128-ї бригади
- «Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На цивілці я різне чув про ЗСУ, але вже тут побачив, що в армії є командири, для котрих люди – пріоритет номер один...» Історія бійця 128-ї бригади
- Обігнали колону росіян, привезли дружин народжувати і пішли воювати. Історія шістьох друзів із Сумщини, які вирвалися з окупації
- «Особисто я воюю за товаришів, що загинули…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Кулеметник завжди останній залишає позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Кіл прийняв на себе перші осколки, врятував мені життя. А сам загинув". Історії про дружбу між бійцями та собаками на передовій
- «Вдома чекає 15-річний син, і я не хочу, щоб він теж воював…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Наша протитанкова ракета влучила прямо в бліндаж із десятком «вагнерів». Ніхто звідти не вийшов…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найгірше, що може статися з бійцем на нулі – паніка. Тому якщо хочеш вижити, залишай емоції десь далеко і поводься адекватно…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найжирніша» моя ціль – російський танк…» Історія військового 128-ої бригади
- «Які думки перед штурмом? Що все буде добре. Хоча кожен усвідомлював, що це може бути дорога в один кінець…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Коли осколок влетів у бронежилет, було враження, що мене огріли по спині кувалдою..» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я відмовився від броні заради дітей. У мене двоє – донька й син…» Історія воїна 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів