Як закарпатські лісівники оберігають рідкісних птахів?
Лелека чорний – дуже рідкісний птах, адже у світі налічується лише близько 20 тисяч гніздових пар. Всього в Україні їх залишилося до 500 пар, 40 з них – живуть на Закарпатті. Закарпатські лісівники долучилися до порятунку рідкісних пернатих і створюють охоронні зони навколо гнізд рідкісних птахів. Лісівники моніторять місця гнізування і встановлюють фотопастки. Заходи, скеровані на охорону чорного лелеки, сприятимуть істотному зменшенню, а можливо й повному усуненню негативних факторів, які існують для цього виду в Україні.
Лелека веде потаємний спосіб життя й уникає шуму, дуже чутливий до візитів на гніздову територію. Нерідкими є випадки, коли птахи залишають кладки внаслідок проведення поблизу лісогосподарських робіт (у гніздовий період). На жаль, погане знання біології цього птаха часто призводить до того, що під час рубання, навіть у позагніздовий сезон, у кращому випадку залишають тільки дерево з гніздом, а ліс довкола вирубують. Зрозуміло, що птах таке гніздо полишає. Окрім лісогосподарських робіт, лелеку можуть злякати збирачі грибів, ягід та й просто відпочивальники, які проявляють надмірну цікавість до гнізда. Зменшення кількості чорних лелек може спричинити і нестача їжі. Осушувальні меліоративні роботи призвели до значного зменшення місць, придатних для живлення птахів. Тож поважайте пернатих і бережіть природу!
Фото: Андрій Бокотей, ЗОУЛМ
До теми
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- "Це була моя мрія – бути на вершині гір" - Андрій Солдатенко про поїздки для військових у Карпати
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- Двічі поранений прикордонник "Кардинал" готовий боротися до самої перемоги
- «Війна колись закінчиться, мої рідні повернуться в Україну, і я знову піду будувати хмарочоси…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно...» Історія бійця 128-ї бригади
- «Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На цивілці я різне чув про ЗСУ, але вже тут побачив, що в армії є командири, для котрих люди – пріоритет номер один...» Історія бійця 128-ї бригади
- Обігнали колону росіян, привезли дружин народжувати і пішли воювати. Історія шістьох друзів із Сумщини, які вирвалися з окупації
- «Особисто я воюю за товаришів, що загинули…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Кулеметник завжди останній залишає позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Кіл прийняв на себе перші осколки, врятував мені життя. А сам загинув". Історії про дружбу між бійцями та собаками на передовій
- «Вдома чекає 15-річний син, і я не хочу, щоб він теж воював…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Наша протитанкова ракета влучила прямо в бліндаж із десятком «вагнерів». Ніхто звідти не вийшов…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найгірше, що може статися з бійцем на нулі – паніка. Тому якщо хочеш вижити, залишай емоції десь далеко і поводься адекватно…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найжирніша» моя ціль – російський танк…» Історія військового 128-ої бригади
- «Які думки перед штурмом? Що все буде добре. Хоча кожен усвідомлював, що це може бути дорога в один кінець…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Коли осколок влетів у бронежилет, було враження, що мене огріли по спині кувалдою..» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів