Закарпатці взяли участь у ювілейному Міжнародному гуцульському фестивалі в Яремчі
Щороку гуцули з різних куточків України та із-за кордону з’їжджаються на кілька літніх днів до одного із семи гуцульських містечок. Минулого року фестиваль приймала Коломия, а цьогоріч курортне містечко Яремче, біля якого знаходиться відомий туристичний комплекс «Буковель».
Закарпатських гуцулів традиційно представляла Рахівщина. Зокрема, свої вміння на фестивалі демонстрували дитячий фольклорно-етнографічний колектив Ясінянської школи мистецтв, троїсті музики Будинку культури села Білин, фольклорний колектив клубу села Луги, народний аматорський драматичний театр села Костилівка, солістки естрадного жанру Наталія Мачук, Ганна Гафіяк та Іванна Ролюк. Своє мистецтво показали на виставці художники Микола Тушер та Іван Дутчук з Рахова, чиї картини користувалися успіхом у покупців.
Закарпаття було представлене й в інтелектуальній програмі фестивалю. У п’ятницю, 27 липня, львівський видавець Олександр Масляник представив три цьогорічні новинки: повість українського письменника з Бухареста Михайла Трасти «Між коханням і смертю», біографічний есей про Ігора Римарука «Забуті письмена» Мирослава Лазарука з Чернівців та збірник публіцистичних статей Олександра Гавроша «Закарпаття під прицілом: велика політика довкола маленького краю».
На презентації в Музеї етнографії та екології Карпатського краю в Яремче були присутні всі троє авторів. Книжки викликали велику цікавість серед гуцульської еліти, що з’їхалась на фестиваль. Прозвучало чимало запитань та схвальних відгуків, а всім охочим книжок навіть не вистачило.
ХХVІ Міжнародний гуцульський фестиваль наступного літа відбудеться у місті Вижниці на Буковині.
До теми
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- Гуцульський сердак: голка, нитка і щира молитва
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- Двічі поранений прикордонник "Кардинал" готовий боротися до самої перемоги
- «Війна колись закінчиться, мої рідні повернуться в Україну, і я знову піду будувати хмарочоси…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно...» Історія бійця 128-ї бригади
- «Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На цивілці я різне чув про ЗСУ, але вже тут побачив, що в армії є командири, для котрих люди – пріоритет номер один...» Історія бійця 128-ї бригади
- Обігнали колону росіян, привезли дружин народжувати і пішли воювати. Історія шістьох друзів із Сумщини, які вирвалися з окупації
- «Особисто я воюю за товаришів, що загинули…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Кулеметник завжди останній залишає позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Кіл прийняв на себе перші осколки, врятував мені життя. А сам загинув". Історії про дружбу між бійцями та собаками на передовій
- «Вдома чекає 15-річний син, і я не хочу, щоб він теж воював…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Наша протитанкова ракета влучила прямо в бліндаж із десятком «вагнерів». Ніхто звідти не вийшов…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найгірше, що може статися з бійцем на нулі – паніка. Тому якщо хочеш вижити, залишай емоції десь далеко і поводься адекватно…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найжирніша» моя ціль – російський танк…» Історія військового 128-ої бригади
- «Які думки перед штурмом? Що все буде добре. Хоча кожен усвідомлював, що це може бути дорога в один кінець…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Коли осколок влетів у бронежилет, було враження, що мене огріли по спині кувалдою..» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів