Подорож потягом з України до країн ЄС без тривалих зупинок на кордоні, пересадок та очікувань. Для мешканців Ужгорода це незабаром стане реальністю

Подорож потягом з України до країн Євросоюзу без тривалих зупинок на кордоні, пересадок та очікувань. Для мешканців Ужгорода це незабаром стане реальністю.

Майже рік триває будівництво євроколії між прикордонним Чопом та обласним центром Закарпаття – першої лінії європейського стандарту до великого українського міста. За прогнозом урядовців, рух нею можуть відкрити влітку.

Через одинадцять місяців від початку будівництва напрямку "Чоп-Ужгород" можновладці почали окреслювати терміни появи ще однієї євроколії до обласного центру заходу України – від румунського кордону до Чернівців.

Зведення євроколій може не обмежитися цими двома містами. Навіщо Україна будує залізничні шляхи європейського стандарту і куди вони можуть дотягнутися?

Навіщо будувати євроколії

Залізнична система України історично базується на колії, ширшій за європейську: 1 520 мм проти 1 435 мм у ЄС. Різниця цього стандарту створює проблеми з пропускною спроможністю шляхів до Євросоюзу, бо вимагає або перевантаження товарів, або зміни вагонів при вантажних або пасажирських перевезеннях.

Будівництво євроколій, за задумом, підвищить ефективність перевезень і сприятиме розвитку регіонів, бо місцеві виробники витрачатимуть менше часу на відправлення та отримання товарів з країн Євросоюзу.

"Мережа євростандарту буде корисною Україні в контексті її майбутнього вступу до ЄС. Вона важлива для бізнесу, зв’язку між людьми та безпеки", – каже представник генерального директорату мобільності і транспорту Єврокомісії Алан Барон.

З огляду на це "Укрзалізниця" в грудні 2024 року натякала, що не планує обмежуватися ділянкою "Чоп-Ужгород", а задивляється на проєктування мережі євроколій у західному регіоні України. Амбітний план дозволив би в майбутньому створити чотири міжнародні транспортні коридори.

Єврозалізниця в Україні

В Україні вже є ділянки залізниці європейського стандарту, наприклад, відрізок від Чопа до кордону. Він дає сполучення з Віднем (Австрія), Прагою (Чехія), Братиславою (Словаччина), Мюнхеном (Німеччина), Будапештом (Угорщина), Белградом (Сербія), Бухарестом (Румунія) та Софією (Болгарія).

За словами заступника міністра фінансів Олександра Кави, така лінія є і між Чопом та Мукачевом, якою ходять потяги "Мукачево-Будапешт" і "Мукачево-Кошице", та від Чопа до українського села Неветленфолу біля румунського кордону.

Крім того, існує одноколійна ділянка євростандарту від Ковеля до польського Хелма довжиною 85 км. Паралельно до євроколії йде українська, широка лінія. Європейською колією по території України перевозяться лише вантажі і тривають перемовини з поляками, щоб запустити пасажирські потяги, каже Кава.

Є невеликі ділянки євроколій від польського кордону. Перша – до міста Мостиська (12 км). Друга – до міста Рави-Руської (8 км), яку відновили кілька років тому. Вона дозволила запустити поїзди від міста до Варшави, а також стикувальні рейси зі Львова та Івано-Франківська, які ідуть через Рава-Руську до польської столиці.

Чернівецька область має євроколію завдовжки 6 км: від румунського кордону до станції "Вадул-Сірет". Ця лінія використовується лише для перевезення вантажів.

Нові євроколії

Нову залізницю європейського стандарту будують на ділянці між Чопом та Ужгородом. Роботи почалися у квітні 2024 року. До кінця жовтня будівельники переклали 3,5 км широкої колії, біля якої планують звести 22 км євроколії. "Укрзалізниця" заявляє, що, можливо, у серпні відкриється рух", – розповів Кава.

Ця лінія з’єднає Ужгород з містами країн ЄС. Якщо в обласному центрі Закарпаття побудують вантажну станцію, то це дозволить місцевим виробникам обмінюватися товарами по євроколії без перевантаження, додає заступник міністра фінансів.

Також розробляється техніко-економічне обґрунтування євроколії довжиною 29 км від румунського кордону до Чернівців, яка з’єднає місто з румунською Сучавою.

На думку Кави, за оптимістичним сценарієм, будівництво ділянки може початися у 2026 році. При достатньому фінансуванні її можуть добудувати до 2027 року. Ця євроколія в перспективі створить залізничне сполучення з Будапештом (Угорщина), Софією (Болгарія), Бухарестом (Румунія) та Стамбулом (Туреччина).

Крім того, до Чернівців ідуть три шляхи широкого стандарту з Івано-Франківська, Тернополя та Хмельницького, які стикувальними рейсами зможуть отримати швидший доступ до колії європейської залізниці.

Перспективи

У 2024 році Кабмін затвердив стратегію розвитку прикордонної інфраструктури з ЄС до 2030 року. У ній, зокрема, визначені проєкти з будівництва євроколій.

Уряд виділить 544 млн грн на проєктування будівництва та електрифікації євроколії на ділянці "Львів-Чернівці-Вадул", яке планують розробити до кінця 2027 року. Ділянку між Чернівцями та станцією "Вадул-Сірет" біля кордону з Румунією, згідно з документом, планують збудувати у 2026-2029 роках за 7,3 млрд грн.

Продовжити ділянку євроколії від Чернівців до Львова, схоже, вийде нескоро. "Будівництво залізниці від Чернівців до Львова потребуватиме не одного року, а зробити складову частину від Вадула до Чернівців можна набагато швидше", – розповідала перша заступниця начальника Чернівецької ОВА Альона Атаманюк.

Крім того, стратегія розвитку інфраструктури містить проєкт реконструкції залізниці від станції "Мостиська-2" біля кордону з Польщею до Скнилова біля Львова. На цю ділянку можуть виділити 10,9 млрд грн у 2026-2028 роках.

У 2023 році Єврокомісія та Європейський інвестиційний банк опублікували стратегію приєднання залізниць України та Молдови до ЄС, у якій радили розвивати ділянку від Мостиська до Львова, добудувавши до двох широких колій європейську, і протягнути до Львова лінію з Рави-Руської та Ужгорода через Сянки.

У цій же стратегії розглядався сценарій продовження євроколії від Ковеля до Києва через Сарни та Коростень. Проте Кава рекомендує прокласти її через Луцьк, Рівне та Житомир, де сумарно проживають близько мільйона людей. "Це забезпечить для них не лише якісне сполучення з ЄС, а й дасть суттєвий поштовх розвитку бізнесу і підвищить економічну активність у цих регіонах", – пояснив Кава.

Крім того, ЄК та ЄІБ радили з’єднати євроколіями Львів з Києвом через Тернопіль та Коростень і продовжити шляхи з Києва до Харкова та Дніпра через Полтаву. Вочевидь, таке велике будівництво далекосяжне і не обмежиться 2030 роком. До того ж, документ Єврокомісії – це рекомендація, а не ухвалений план дій.

На переконання представників Єврокомісії, Україні слід до 2030 року сформувати частину євромережі, зокрема між польським кордоном та Львовом. "Це дозволить ефективно використовувати перевантажувальні хаби в Львівській області і забезпечити повноцінне логістичне сполучення між Україною та ЄС", – каже Барон.

Однак наразі урядовці та "Укрзалізниця" не заявляли про початок робіт на ділянках до Києва та сходу країни. У найближчій перспективі мова йде лише про лінію "Чоп-Ужгород" та проєктування й можливу добудову євроколії до Чернівців.

Артур Крижний, Економічна правда