"Ми всі розуміли, що виконуємо свій обов'язок": нацгвардієць Сергій Зайченко розповів про оборону під Покровськом
Раніше хлопець працював на одному з гірських курортів Закарпаття, а згодом став бійцем місцевого підрозділу Нацгвардії. Там він тренувався володіти різними видами зброї та навчився керувати дронами.
Зі слів нацгвардійця, заняття у них проходили постійно — це тактична, вогнева і медична підготовка, заняття спортом та інженерна підготовка. У підрозділі викладали досвідчені інструктори. Коли прийшов наказ, підрозділ Сергія вирушив на схід України — в Донецьку область, на один з найгарячіших напрямків фронту.
"Всі хлопці, з якими я їхав, були в дуже доброму настрої. Ніхто не панікував, всі прекрасно розуміли, що ми виконуємо свій обов’язок. Ми — військовослужбовці, і ми захищаємо нашу країну від російських окупантів. На Кліщіївському напрямку здебільшого велись розвідувальні дії росіян, а на Покровському напрямку вже були штурмові дії. Це були масовані штурми за підтримки безпілотних літальних апаратів і бронетехніки. Це було набагато важче, оскільки, по-перше, противник не давав можливості зайняти вигідну позицію. По-друге, це були постійні масовані напливи противника в кількості до 25 людей. І таких напливів за день могло бути по 5-6», — розповів Сергій Зайченко.
Найтяжчим було очікування, згадує гвардієць. Іноді наставали моменти тиші. В такі хвилини бійці вже знали, що невдовзі почнеться наступ росіян.
"Одного разу нам треба було евакуювати одного пораненого бійця. Мій побратим висунувся до нього, а коли вони вдвох повертались, то евакуйований наступив на міну. Обидва отримали поранення ніг. Тоді мені й знадобились здобуті знання з тактичної медицини. Я перебинтував одного і витягнув його до точки евакуації, потім повернувся і забрав другого", — поділився військовослужбовець.
Після повернення підрозділ Сергія пройшов курс психологічної реабілітації за програмою декомпресії, і після відпустки хлопці продовжують службу. За словами молодшого сержанта, сьогодні українці й українки довели всьому світу, що вони є справжніми захисниками України.
"Війна за незалежність об’єднала багатьох людей — і тих, хто у війську, і тих волонтерів, які допомагають бійцям і підрозділам. А підкорити такий сильний і об’єднаний великою метою народ неможливо", — сказав Сергій Зайченко.
До теми
- Питаю полоненого: «Ти чого сюди прийшов?» «У мєня крєдіти, надо погасіть»
- «При заході на позицію я брав 6 блоків води вагою 54 кг плюс броню, зброю, боєприпаси… І з цим вантажем ішов пішки 3 км…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Дивитися на війну через екран гаджета та працювати під звуки вибухів – це дві різні реальності, які ніколи не перетнуться». Історія рятувальника Андрія Кречка
- Моя закарпатська сорочка: історія студії традиційної вишивки «Косиця»
- Мисливці за бронею та авіацією. Закарпатські нацгвардійці тренуються нищити техніку ворога
- “Винну історію Закарпаття” презентували в Ужгороді
- «Під час штурму російський танк підібрався метрів на 50, позаду були два БТРи з ворожою піхотою. Але ми добре їм всипали…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- Футбол на милицях. Як закарпатський ветеран без ноги очолив першу в Україні футбольну команду спортсменів без кінцівок
- Три місяці від ідеї до реалізації: на Закарпатті ветерани ЗСУ заснували крафтове виробництво
- "Бути прикладом для молодого покоління та захищати їх": історія військового 128-ї бригади Петра Мотринця
- Доброволець-штурмовик "Обама": на честь Данила Богуславського назвали вулицю в Ужгороді і зняли документальний фільм в Америці
- «Ми знаємо, хто такі росіяни, вони заходили до нас на Буковину в 1940-му, а потім у 1944-му…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Відомий мукачівець, який із лютого 2024 року захищає Батьківщину, отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»
- Військовий 128 бригади Павло Гомонай: "Війна закінчиться, коли порвуться мої топанки"
- «Ми влаштовували засідки на одній лінії з ворожими позиціями, навіть чули голоси росіян…» Історія 40-річного Івана, бійця 128-ї бригади
- «Коли я вже втрачав надію, ракета з «Ігли» зійшла з ПЗРК і влучила в російський Ка-52...» Історія військового 128-ї бригади Євгена
- «Мені доводилося крити з крупнокаліберного кулемета російські вогневі точки на відстані до 3 кілометрів…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- «У мене немає страху, навіть коли обстрілює танк, – обтрусив пилюку й працюю далі…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- «Ми сдайомся, нє стрєляйтє!»: як захисники 128-ї бригади брали окупантів у полон
- Штурмовик Іван Пайда. Герою з Ужгорода назавжди 39
До цієї новини немає коментарів