«Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…» Історія бійця 128-ї бригади
Разом із рідними й близькими він зумів виїхати на підконтрольну Україні територію і в жовтні минулого року по мобілізації потрапив у ЗСУ. Зараз 38-річний чоловік служить солдатом, помічником кулеметника в гірсько-штурмовому підрозділі 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
– Наші бойові позиції знаходяться між населеними пунктами, до росіян – від 500 до 1000 метрів, – розповідає боєць. – Іноді вночі, коли тиха погода, ми їх чуємо. Недавно росіяни спробували нас штурмувати – пішли двома «бехами» (бойові машини піхоти) й «мотолигою» (броньований гусеничний тягач). Але гарно отримали по зубах – техніку спалила наша арта й дрони, а піхота відкотилася. Та, що встигла. Хто не встиг, той там і поліг, його добили. Ми працювали по росіянах із «калашів» і РПГ (протитанковий гранатомет), їхні машини зуміли добратися до наших позицій метрів на 300.
Під час бою Сергій отримав контузію – ворожий дрон-камікадзе вибухнув за кілька метрів.
– Більшість наших поранених і контужених – від дронів, вони завдають дуже великої шкоди. Особливо небезпечні FPV-шки. Часто ми тільки чуємо з повітря, як підлітає дрон, але не бачимо його. А далі вибух…
До війни Сергій працював на цивільній роботі й навіть не проходив строкову службу. Але тут швидко став досвідченим бійцем.
– До мобілізації я дуже багато чув про війну від різних людей. А тут відчув її на собі. З власного досвіду скажу – не такий страшний чорт, як його малюють. Але не боїться тільки дурень. Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…
До теми
- Питаю полоненого: «Ти чого сюди прийшов?» «У мєня крєдіти, надо погасіть»
- «При заході на позицію я брав 6 блоків води вагою 54 кг плюс броню, зброю, боєприпаси… І з цим вантажем ішов пішки 3 км…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Дивитися на війну через екран гаджета та працювати під звуки вибухів – це дві різні реальності, які ніколи не перетнуться». Історія рятувальника Андрія Кречка
- «Під час штурму російський танк підібрався метрів на 50, позаду були два БТРи з ворожою піхотою. Але ми добре їм всипали…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- Футбол на милицях. Як закарпатський ветеран без ноги очолив першу в Україні футбольну команду спортсменів без кінцівок
- Три місяці від ідеї до реалізації: на Закарпатті ветерани ЗСУ заснували крафтове виробництво
- "Бути прикладом для молодого покоління та захищати їх": історія військового 128-ї бригади Петра Мотринця
- Доброволець-штурмовик "Обама": на честь Данила Богуславського назвали вулицю в Ужгороді і зняли документальний фільм в Америці
- «Ми знаємо, хто такі росіяни, вони заходили до нас на Буковину в 1940-му, а потім у 1944-му…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Відомий мукачівець, який із лютого 2024 року захищає Батьківщину, отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»
- Військовий 128 бригади Павло Гомонай: "Війна закінчиться, коли порвуться мої топанки"
- «Ми влаштовували засідки на одній лінії з ворожими позиціями, навіть чули голоси росіян…» Історія 40-річного Івана, бійця 128-ї бригади
- «Коли я вже втрачав надію, ракета з «Ігли» зійшла з ПЗРК і влучила в російський Ка-52...» Історія військового 128-ї бригади Євгена
- «Мені доводилося крити з крупнокаліберного кулемета російські вогневі точки на відстані до 3 кілометрів…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- «У мене немає страху, навіть коли обстрілює танк, – обтрусив пилюку й працюю далі…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- «Ми сдайомся, нє стрєляйтє!»: як захисники 128-ї бригади брали окупантів у полон
- Штурмовик Іван Пайда. Герою з Ужгорода назавжди 39
- «Я не поважав би себе, якби не пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Олександра
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів