«Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…» Історія бійця 128-ї бригади
Разом із рідними й близькими він зумів виїхати на підконтрольну Україні територію і в жовтні минулого року по мобілізації потрапив у ЗСУ. Зараз 38-річний чоловік служить солдатом, помічником кулеметника в гірсько-штурмовому підрозділі 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
– Наші бойові позиції знаходяться між населеними пунктами, до росіян – від 500 до 1000 метрів, – розповідає боєць. – Іноді вночі, коли тиха погода, ми їх чуємо. Недавно росіяни спробували нас штурмувати – пішли двома «бехами» (бойові машини піхоти) й «мотолигою» (броньований гусеничний тягач). Але гарно отримали по зубах – техніку спалила наша арта й дрони, а піхота відкотилася. Та, що встигла. Хто не встиг, той там і поліг, його добили. Ми працювали по росіянах із «калашів» і РПГ (протитанковий гранатомет), їхні машини зуміли добратися до наших позицій метрів на 300.
Під час бою Сергій отримав контузію – ворожий дрон-камікадзе вибухнув за кілька метрів.
– Більшість наших поранених і контужених – від дронів, вони завдають дуже великої шкоди. Особливо небезпечні FPV-шки. Часто ми тільки чуємо з повітря, як підлітає дрон, але не бачимо його. А далі вибух…
До війни Сергій працював на цивільній роботі й навіть не проходив строкову службу. Але тут швидко став досвідченим бійцем.
– До мобілізації я дуже багато чув про війну від різних людей. А тут відчув її на собі. З власного досвіду скажу – не такий страшний чорт, як його малюють. Але не боїться тільки дурень. Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…
До теми
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- "Це була моя мрія – бути на вершині гір" - Андрій Солдатенко про поїздки для військових у Карпати
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Навіть якщо людина повернеться з війни цілою зовні, всередині вона буде сильно поранена" — Ярослав Галас
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найбільше на війні хвилює тиша». Закарпатський гвардієць розповів про перший бій, поранення і найбільші хвилювання на фронті
- Двічі поранений прикордонник "Кардинал" готовий боротися до самої перемоги
- «Війна колись закінчиться, мої рідні повернуться в Україну, і я знову піду будувати хмарочоси…» Історія бійця 128-ї бригади
- Капітан "Дуб". Ужгородець Євген Гайдук представлений до нагородження орденом "Богдана Хмельницького". Посмертно
- Про особливості підписання контракту, додаткові соціальні гарантії та шлях від цивільного до військового професіонала
- "Ми всі розуміли, що виконуємо свій обов'язок": нацгвардієць Сергій Зайченко розповів про оборону під Покровськом
- «Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно...» Історія бійця 128-ї бригади
- Десантник "Кент". Пам'яті ужгородця Радіона Миковича, нагородженого орденом "За мужність"
- «На цивілці я різне чув про ЗСУ, але вже тут побачив, що в армії є командири, для котрих люди – пріоритет номер один...» Історія бійця 128-ї бригади
- «На війні все може піти не за планом, тому завжди треба бути готовим до найгіршої ситуації…» Історія бійця 128-ї бригади
- Розвідник "Француз". Ім’ям капрала Французького Іноземного легіону Святослава Сойка названо вулицю в Ужгороді
- Обігнали колону росіян, привезли дружин народжувати і пішли воювати. Історія шістьох друзів із Сумщини, які вирвалися з окупації
- «Особисто я воюю за товаришів, що загинули…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Кулеметник завжди останній залишає позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів