Як на Закарпатті організували терапію з тваринами для вимушених переселенців (ВІДЕО)
Тому приїздять у Синевір відпочити не лише тілом, а й душею. Дехто приїздить сюди вперше. Деякі туристи вже стали постійними відвідувачами у екопарк «Долина вовків». Особливо, від побаченого в захваті діти. Адже вони найбільше страждають від подій, що зараз відбуваються в Україні. Війна залишає свій слід на кожному, тому аби наповнити дитинство своїх дітей і хорошими спогадами батьки привозять малечу у Карпати. Дмитрові найбільше до вподоби леви та козлята. Вони особливо вразили маленького відвідувача. Поруч з малечею відпочивають і дорослі. Емоційний відпочинок зараз вкрай потрібен кожному українцю. Тому відпочити тілом та душею є можливість у Синевірській громаді.
М-Студіо
До теми
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- Двічі поранений прикордонник "Кардинал" готовий боротися до самої перемоги
- «Війна колись закінчиться, мої рідні повернуться в Україну, і я знову піду будувати хмарочоси…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно...» Історія бійця 128-ї бригади
- «Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На цивілці я різне чув про ЗСУ, але вже тут побачив, що в армії є командири, для котрих люди – пріоритет номер один...» Історія бійця 128-ї бригади
- Обігнали колону росіян, привезли дружин народжувати і пішли воювати. Історія шістьох друзів із Сумщини, які вирвалися з окупації
- «Особисто я воюю за товаришів, що загинули…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Кулеметник завжди останній залишає позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Кіл прийняв на себе перші осколки, врятував мені життя. А сам загинув". Історії про дружбу між бійцями та собаками на передовій
- «Вдома чекає 15-річний син, і я не хочу, щоб він теж воював…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Наша протитанкова ракета влучила прямо в бліндаж із десятком «вагнерів». Ніхто звідти не вийшов…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найгірше, що може статися з бійцем на нулі – паніка. Тому якщо хочеш вижити, залишай емоції десь далеко і поводься адекватно…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найжирніша» моя ціль – російський танк…» Історія військового 128-ої бригади
- «Які думки перед штурмом? Що все буде добре. Хоча кожен усвідомлював, що це може бути дорога в один кінець…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Коли осколок влетів у бронежилет, було враження, що мене огріли по спині кувалдою..» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я відмовився від броні заради дітей. У мене двоє – донька й син…» Історія воїна 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів