В Ужгороді за 10 місяців видали близько 15 тисяч порцій обідів для переселенців волонтери БФ "Карітас"

Близько 70-ти вимушених переселенців за день годують обідами волонтери благодійного фонду "Карітас" в Ужгороді. Про це Суспільному розповів менеджер з комунікації Віталій Дячук. За його словами, обідати охочі можутьв приміщенні пекарні-кав’ярні, а також їжу можна взяти з собою.
В пекарні-кав’ярні благодійного фонду "Карітас" Мукачівської греко-католицької єпархії вимушеним переселенцям безкоштовно дають обід. Поїсти сюди прийшла Людмила Сівер з Харкова. "Я ходжу їсти з сином. У мене син астматик і він не може швидко знайти роботу. Невістка працює в аптеці. Також приїхали її батьки. Тому нас багато, а працює тільки вона. Я сиджу весь день з маленьким онуком, поки невістка на роботі. Тому (працівники) ідуть на поступки, я отримую обіди за два дні, буває. Тому у нас такий великий пакунок, тому що я приїжджаю та отримую на нас трьох за два дні. Тут дуже смачна картопля, якась тушкована, це якась закарпатська страва, у нас у Харкові такого немає", — розповіла жінка.
Суспільне Ужгород
До теми
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Я довіряю своєму підрозділу, ми працюємо як злагоджений механізм…» Історія бійця 128-ї бригади Сергія
- «Я не рахую свої трофеї, але це сотні знищених цілей. Моє головне завдання – прикрити нашу піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади Івасика
- «Війна не завершиться, якщо не буде людей, які допоможуть її закінчити», – прикордонник Леонід
- "Я не український націоналіст, а угорець, але це моя країна". Як садівник із Закарпаття третій рік воює у піхоті
- «До повномасштабної війни я всіма способами намагався уникнути строкової служби, а зараз відчуваю себе, як у сім’ї…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я вірю, що все буде добре, адже я Лакі – щасливчик!» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я кілька років відмовляв батька йти армію, але він не витримав дома й мобілізувався в наш підрозділ…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Тоді ми вже знали, що кільце закривається..." Історія закарпатця, захисника Дебальцева
- «Кожен наш виїзд приносить користь – якщо не знищує ворогів, то принаймні пошкоджує їхню логістику. Це додає снаги…» Історія воїна 128-ї бригади Назара
- «Я порадив сусіду, котрий ховається дома, навчити поводженню зі зброєю своїх дітей. Бо якщо воювати не хоче він, тоді доведеться їм…» - воїн 128-ї бригади
- «На бойові завдання людей відправляють тільки після того, як упевняться, що вони досконало володіють технікою…» Історія Дмитра, бійця 128 бригади
- «Війна – це не строкова служба, тут усе по-іншому. Небезпечно, звичайно, але в моральному, психологічному плані набагато легше…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів