Нове крило ОКЦНН м. Ужгорода: Українці отримуватимуть послуги неврологів та нейрохірургів у європейських умовах

Візит заступника керівника Офісу Президента Кирила Тимошенка та керівництва Закарпатської області в Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології у м. Ужгород став новою точкою відліку для області та й навіть для країни — це один із фінальних штрихів перед відкриттям нового крила нейроцентру. Цього року навіть попри повномасштабну війну тут завершують будівельні роботи, аби рятувати ще більше життів на якісно новому рівні. Що отримають пацієнти по завершенню будівництва — розповідає директор ОКЦНН Андрій Смоланка.

— Пане Андрію, розкажіть, як давно триває будівництво та що ж удалося збудувати у довіреній вам медичній установі?

— Цей проєкт розпочався ще у 2008 році. Через відсутність фінансування крило довгий час стояло недобудоване. Лише в минулому році завдяки Великому будівництву тут нарешті відновили роботи. Будуть повністю готові три поверхи: на одному розміститься амбулаторно-діагностичне відділення, на іншому — три нові операційні, ще один поверх відведений під ангіограф та лікарняні палати.

— Знаю, що на першому поверсі крім діагностично-амбулаторного відділення є й приміщення під унікальне обладнання. То яким буде перший поверх після відкриття?

— Справді, на першому поверсі нового крила ми розширимо діагностично-амбулаторне відділення за рахунок приміщення, яке спроєктоване під новий магнітно-резонансний томограф. Але особливої уваги заслуговує спеціальний бункер для гамма-ножа. Це обладнання для радіохірургії, що дозволяє лікувати без операцій певні види пухлин. Велика доза опромінення подається з різних точок і сходиться в місці, де є пухлина, не пошкоджуючи здорові ділянки мозку. Це дуже специфічне й дороговартісне обладнання, яке поки, на жаль, не закуплене. Ми прекрасно розуміємо, що пріоритетним напрямком бюджетного фінансування в наступному році буде посилення обороноздатності нашої країни, тому шукаємо варіанти встановлення обладнання у форматі державно-приватного партнерства.

— У клінічному центрі зараз функціонує дві операційні, а в новому крилі обладнали ще три, які й працюватимуть. Які їхні переваги?

Нова операційна

— Так, невдовзі запрацює операційний блок із трьома операційними, оснащеними за усіма європейськими стандартами. Перелічу їхні переваги по пунктах.

Передусім це добре спроєктована притяжно-витяжна вентиляція. Одиниці лікарень в Україні мають таку. Повітря проходить три ступені фільтрації, тому воно поступає в операційну стерильне. Вентиляційні решітки є зверху і знизу. Таким чином повітря заходить зверху під сильним тиском і під меншим витягується знизу. А коли двері відчиняються, то повітря з іншого приміщення не потрапляє всередину, а навпаки виштовхується з операційної завдяки позитивному тиску. Таким чином повітря залишається стерильним весь час. Це дуже важливо, бо дозволяє мінімізувати рівень інфекції.

Також у нових операційних є рухомі стельові консолі. Це повністю вирішує проблему дротів на підлозі. Це неправильно, так не має бути, але, на жаль, лікарні цим грішать, бо інакшого виходу не мають — обладнання ж кудись треба під’єднувати. На кожній консолі є розетки для підключення техніки і найголовніше — подача кисню, відвід газів та вакуум для відсмоктувача.

Рухома консоль

Ще одна перевага цих операційних у тому, що тут грамотна логістика: тепер у нас є окремі наркозні кімнати. Це важливо тому, що економить час не лише лікарю, а передусім пацієнту. В наркозній, анестезіологи можуть готувати до операції наступного пацієнта в той час, як хірурги закінчують попереднє хірургічне втручання. Тоді одного пацієнта транспортують в післяопераційну кімнату, а наступного майже одразу завозять вже в наркозі. Це дозволить збільшити інтенсивність роботи операційних.

Маємо й окремий стерилізаційний блок, який безпосередньо з’єднаний з операційними спеціальними віконечками. Це дозволяє оперативно забезпечити правильний рух хірургічного інструментарію. Брудні інструменти віддаються в мийно-дезінфекційну кімнату після закінчення операції. Там їх сортують, обробляють та дезінфікують, а тоді передають у стерилізаційну. Тут їх загортають у спеціальні герметичні крафт-пакети та стерилізують у парових стерилізаторах. Зі стерилізаційної інструменти видають в операційні через інші віконця — таким чином повністю розмежовуються потоки забрудненого та чистого інструментарію.

Кирило Тимошенко, Віктор Микита та Андрій Смоланка

До речі, про стерильність. Двері операційних обладнані датчиками руху і сенсорними кнопками, щоб хірург після обробки рук мав змогу зайти в операційну не торкаючись дверей. Стіни в операційних обкладені спеціальними панелями, які з’єднані між собою без швів та легко миються. Будьмо відвертими, яким дезінфекційним розчином ви б не заливали підлогу, бруд у швах між плиткою все одно залишається. Тому тут на підлозі не плитка, а спеціальний медичний лінолеум, який достатньо протерти після операції. У старих операційних процес прибирання та кварцування повітря між операціями подовжував операційний день. А в нових повітря буде стерильне завдяки вентиляції, прибирання буде значно прискорене завдяки покриттям, отже — ризик інфекції зведений до мінімуму, як і час між операціями.

Тобто тут усе продумано до дрібниць і зроблено для зручності персоналу, хірурга і пацієнта.

— А що ж із діючими операційними?

— Їх у нашому центрі наразі дві. Обладнання ми перемістимо в нові операційні, а в приміщенні, де оперували до цього, зробимо додаткові місця для реанімації. Оскільки додаткова операційна дозволить проводити більше хірургічних втручань, то буде й потреба у більшій кількості реанімаційних ліжок.

От порівняйте: у 2020 році ми мали близько 1000 операцій за рік, а станом на кінець вересня 2022 уже маємо 1350 проведених операцій і розраховуємо на 1800-1900 до кінця року. Очікувана кількість операцій при такому темпі зростання в наступному році сягне 2500, бо населення на Закарпатті побільшало, а також оперуємо поранених військових. На жаль, медичних закладів, які можуть в безпечних умовах надавати українцям медичні послуги на Батьківщині, поменшало, і ми з кожним місяцем відмічаємо зростання кількості оперованих військовослужбовців та цивільних, які постраждали внаслідок російської агресії. Тому додаткові реанімаційні ліжка нам вкрай потрібні.

— Зрозуміло. А ангіограф, який ви плануєте розмістити на третьому поверсі? Чим і для кого він корисний?

— Ангіограф уже закуплений і чекає на монтаж. До речі, інженер мав монтувати його 24 лютого й усе крило ми планували запустити ще у квітні. Але війна внесла корективи. Тому ми дуже вдячні місцевій та центральній владі за розуміння важливості цього будівництва й можливість завершити його в умовах війни.

Це обладнання рятуватиме життя передусім жителів Закарпаття у гострому періоді інсульту. Ми зможемо надавати нову унікальну для Закарпаття послугу — механічну тромбектомію. Іншими словами, це — видалення тромбу із судини головного мозку та відновлення кровопостачання ураженої ділянки мозку при ішемічному інсульті.

Сьогодні терапевтичне вікно для відновлення кровотоку при ішемічному інсульті складає 4.5 годин — це час від виникнення симптомів інсульту, протягом якого можна зробити тромболізис. Ангіограф дасть можливість розширити цей проміжок часу до 12, а іноді — навіть до 24 годин. А це — шанс на нормальне життя для стількох людей!

— Коли запрацює нове крило?

— У нас уже все практично готове для перевезення обладнання і старту. Однак проєкт розрахований до кінця року. З нового року вже плануємо відкрити двері, на яких ще донедавна була вивіска з написом “ремонт”.

Ксенія Шокіна, спеціально для KISZO-UA

Фото пресслужб Закарпатської ОВА та Кирила Тимошенка