Самолікування, мініспідниці й анатомія: ужгородський уролог Олександр Сима – про цистит і чому не варто його ігнорувати

Лікарі переконують, що поширеність недуги серед прекрасної статі  зумовлена анатомічними особливостями жіночого організму, в яких сечівник є коротшим і ширшим, ніж у чоловіків, відповідно, інфекції легше потрапляють до сечового міхура. Нерідко ж хвороба  перетікає в хронічну, і тоді вже ні про яку будову організму не йдеться – радше про таку поширену проблему, як самолікування, а також – ігнорування проблеми тощо. Про все це, а також про те, наскільки важливо при циститі звертатися до спеціаліста, говоримо з ужгородським лікарем-урологом Олександром Симою.

Олександре, давайте коротко охарактеризуємо недугу: що це таке, чому і як виникає, і чому жінки частіше недужають, ніж сильна стать?   

Цистит, простою мовою, це запалення слизової оболонки сечового міхура. Найчастіше від цього захворювання справді страждають жінки через свої анатомічні особливості: їхній сечовидільний канал ширший і коротший (3-5 см) порівняно з чоловічим (20 см), тому інфекція може легко потрапити в організм та піднятися до тканин сечового міхура. За різними джерелами, кожна третя жінка віком від 25 років знає про цю недугу на власному досвіді. Але хворіють загалом і чоловіки, і діти.

Чи завжди до виникнення циститу призводять бактеріальні інфекції?

Збільшення кількості умовно патогенної мікрофлори, яка є в нашому організмі, частіше за все призводить до виникнення циститу. Але хвороба часом може бути і наслідком хімічних опіків, алергічної реакції, може призвести до недуги й грибок, а також і деякі види медикаментозної терапії, припустимо, променевої. До всього останнім часом говоримо й про ковідасоційований цистит – на жаль, з подібними випадками теж зустрічаємося.

Жінки якого віку частіше звертаються до вас – старші, які вже мають набуті хронічні явища, чи молоді, які полюбляють вдягати взимку мініспідниці й ризикують застудитися?

Якщо говоримо про хронічний цистит, то, звичайно ж, це частіше за все жінки старшого віку, в яких подібні явища можуть бути доволі частими. А дівчатка якщо й звертаються з цим захворюванням, то здебільшого в стані загострення, що справді нерідко виникає внаслідок переохолодження. Але тут я помітив таку тенденцію, і її підтверджують різні джерела: в молодому віці частіше ця інфекція не локалізується, а піднімається вище, на інші органи. Тобто, приміром, і зараз веду кілька випадків, коли молоді жінки, скажімо так, «перетерпіли» той цистит, і це призвело до пієлонефриту – запалення нирок.    

Це одне із ускладнень?

Це окреме й дуже серйозне захворювання, що розвивається внаслідок збільшення кількості бактерій у сечовому міхурі, яке ніхто не лікує.  

Усе частіше серед мого кола знайомих чути про хронічний цистит.  Чому він виникає? Неправильне лікування? Ігнорування проблеми? Невчасне звернення до лікарів?

У моїй практиці, напевно, з загальної кількості пацієнток близько 50 % звертаються саме з хронічним циститом. Дуже часто причиною цього є той факт, що пацієнтки, які вже бодай один раз зверталися до спеціалістів з приводу циститу, отримували емпіричне лікування.

Як це розуміти?

Поясню: лікар, до якого звернулася пацієнтка, нерідко призначає лікування ще до повного обстеження з тією метою, аби зняти так званий гострий стан, полегшити життя пацієнтці. Частіше за все результати аналізів, які приходять за кілька днів, підтверджують, що цей антибіотик діє, на ньому й зупиняються. Пацієнтки ж нерідко, коли настає рецидив, вирішують не звертатися до лікаря, а поприймати те, що вже колись було призначено, бо допомогло. Але це не допомагає, бо є таке поняття, як стійкість бактерій до лікування.

Тобто резистентність?

Так, це стійкість організмів до антибіотикотерапії. Зазвичай хронічний цистит  спричинений умовно патогенними мікроорганізми, кількість яких зростає до неконтрольованого показника, наслідком чого і є запальний процес. Важливо пам’ятати, що якщо ці бактерії вже «бачили» структуру антибіотика, то вже наступні свої покоління вони відтворять такими, які будуть пристосованими до нього. Це звичайне явище у світі: кожне наступне покоління більш пристосоване до умов, в яких живе, і в тому числі це стосується бактерій. Вважається, якщо за рік (окремі джерела говорять про два роки) бактерії вже «познайомилися» не тільки з одним антибіотиком, а й антибіотиком всієї групи, то протягом року (чи двох) вони вже на нього не реагуватимуть.

Тобто є препарати, що добре лікують цистит, але якщо приймати їх частіше, ніж двічі на рік, то лікування саме цим препаратом може вже й не допомогти.  

А найгірше, що в результаті такого підходу – «сам собі лікар» – частіше за все й виникають хронічні явища, бо подібна поведінка призводить до стійкості до антибіотиків, при якій лікування не дає бажаного ефекту, хоча й може зняти запальний процес. Нерідко після цього залишаються явища неповного вимочування, дискомфорт, печія тощо як залишкові процеси після загострення циститу.

Тобто, вертаємося до старої доброї істини: не слід займатися самолікуванням…

Так, я постійно на цьому наголошую, бодай мінімальна консультація з лікарем необхідна, щоб не допустити погіршення стану чи переходу хвороби в хронічний стан. Це перша порада жінкам. Так, я розумію, що наразі карантин, хтось хворіє на COVID-19, тож до всього виникає ще й таке поняття, як консультації онлайн, що теж не є правильним і часто призводить до ускладнень. Та все ж, але якщо обирати між більшим і меншим злом, уже краще бодай так, ніж лікуватися самому. А ще краще, певна річ, не запусти і одразу звертатися до фахівця. Повірте, в підсумку дешевше вийде.

Наскільки часте у вашій практиці таке явище, як самолікування?

Майже в 90 % випадків, якщо не більше! Поодинокими бувають випадки, коли пацієнтка звертається до лікаря одразу з появою симптоматики, не приймаючи перед тим бодай якогось рослинного препарату (не буду називати торговельні марки, бо це пряма реклама, хто лікувався – знає, про що мова). Але й самолікування рослинними препаратами - не найкраще рішення. Чому? Бо зазвичай при циститі пацієнтка часто йде до вбиральні, а ті ж препарати викликають збільшення виділення сечі – так, із лікувальною метою, але в даній ситуації можливе погіршення самопочуття. Тому я практикую спершу лікування, яке покращує стан, так звана пульстерапія, а вже потім додаю рослинні препарати, коли пройшов період частого сечовипускання. Це тактика, спрямована на покращення ефективності терапії.

До чого може призвести нелікування циститу?

Найгірший варіант – пієлонефрит і його ускладнення, може бути нагноєння нирки, виникнення рубців на нирках, збільшення об’єму нирки, часом доводиться доходити до оперативного лікування…

Порадьте пацієнтам, за якими ознаками треба одразу звертатися до лікаря?

Перше й основне – часте сечовипускання. Але часте сечовипускання за повний період доби, бо є люди, які п’ють багато води, сходили до вбиральні за добу 12 разів, і вважають, що вже біда.

А є норма?

Скільки випили – тільки й норма! Якщо ви п’єте три літри і йдете 10 разів в туалет – це не критично, а ось якщо півлітра – і п'ятнадцять разів, то це вже має насторожити. 

Завжди запальні захворювання сечовивідних шляхів провокують нічне сечовипускання – бодай один раз, але регулярне. Сьогодні встала, завтра, післязавтра. Я не спостерігав симптоматики без цього, і це перше, що має насторожити.

Друге – при циститі сечовипускання не проходить без болю чи бодай якихось спазмів, і вони теж є неприємними.

І основна причина, коли треба не йти до лікаря, а вже бігти – підвищена температура.

Але хронічний цистит може пробігати і без температури, чи не так?

Хронічний так, бо локальний імунітет уже звик до збільшення кількості мікроорганізмів, але гострий цистит без температури не минає. 37,1-37,3 вже має насторожити. Так, є люди, які не відчувають таку температуру і можуть навіть не звернути на неї увагу, тому я на перше місце завжди ставлю таку ознаку, як сечовипускання. Насторожує вас такий факт – проконсультуйтеся!

Олександре, де вас можна знайти, щоб проконсультуватися?

Я приймаю в медичному центрі «Клініка здорової родини «Астрамед», що по вул. Капушанській в Ужгороді, навпроти будівлі обласної клінічної лікарні. Можна записатися на прийом, і на місці ми проведемо всі необхідні обстеження, виконаємо аналізи. Головне, з чим звертаюся, не займайтеся самолікуванням і не запускайте хворобу: з циститом краще не жартувати!  

Спасибі за розмову, сподіваюся, ваші роз’яснення стануть в нагоді багатьом пацієнтам. Успіхів!

Наталія Петерварі   

P.S. Ми можемо багато прочитати про це в інтернеті, почути по телебаченню, розпитати знайомих, але коли самі зіштовхуємося з проблемою – стаємо безпорадними і просто не знаємо, куди і в якому напрямі рухатися. Особливо зараз, коли через поширення коронавірусної інфекції лікарні обмежують прийом пацієнтів, коли не знаєш, якого лікаря обрати, кому довіритися, коли чимало таких чинників і причин, які, здавалося б, усі на перешкоді твоєму хорошому самопочуттю. Бо коли болить – то все навколо дратує…  Але в такому разі точно не варто пускати все на самоплив, бо чим далі – тим процес стає неконтрольованішим. Звертайтеся до спеціалістів зразу, як організм подає сигнал – це єдиний правильний підхід.   

P.P.S. Не займайтеся самолікуванням! На власному досвіді рекомендую!

Uzhgorod.net.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі