Давнє Закарпаття в об’єктивах іноземних фотографів: Вальтер Мебіус (ФОТО)
Вальтер Мебіус у 1935 році (Walter Möbius 1900-1959)
Фотограф Вальтер Мебіус народився в місті Любені, що поблизу Дрездена, 29 січня 1900 року. За більш ніж 30 років діяльності, починаючи з 1924 року до смерті, встиг зробити близько 100 000 фотографій. І вони просто вражають різноманіттям зображуваного: архітектура, туризм, пейзажі, люди, портрети, побут, машинерія, заводи, спорт і відпочинок, гори і замки, моря, човни і церкви… Це дивовижне фіксування людиною світу, щоб зберегти його у часі, зловивши в об’єктив фотокамери. Головним чином величезний архів Вальтера формувався у Дрездені та околицях, у саксонській Швейцарії та в Рудних горах, а також в інших місцях та ландшафтах Німеччини.
Зараз фотографії, зроблені Вальтером Мебіусом, що був першим власним фотографом Deutsche Fotothek, складають основу фондів колекції, архіву, що знаходиться у Дрездені. У 1975 році Deutsche Fotothek також придбав його особистий маєток приблизно з 5 000 негативів. Помер Вальтер Мебіус у Дрездені, 9 березня 1959 року.
Ясіня. Гуцули після відвідування церкви, 1934 рік
Родина гуцулів перед будинком. Рахів, 1934 рік
У це майже неможливо повірити, але встиг Вальтер Мебіус у 1934 році побувати й на Закарпатті, тогочасній Підкарпатській Русі, і зробити чимало різнотематичних фотографій. Фотограф відвідав Рахівщину, де зафіксував життя гуцулів і спішських саксів – австрійців-переселенців, які емігрували в ці краї у 19 столітті, акцентувавши увагу на їх колоритному одязі, ремеслах та архітектурі, інтер’єрі будинків. Показав справжнє життя людини того часу в поєднанні з природою.
Родина з Рахова, 1934 рік
Помешкання австрійських переселенців біля Рахова, 1934 рік
На його світлинах, сотню яких зберігає архів Deutsche Fotothek, – і будні містечка Рахова, де на вулицях вирує життя, і селища Ясіня, де люди відвідують церкву, і життя на полонинах, де ще живе ремесло бокорашів, де звучить музика трембіт і де в колибах живуть пастухи. А ще німецького фотографа захоплюють одні з найвищих гір Карпат: Піп Іван, Петрос та красуня Говерла, дивовижні пейзажі дикої природи.
Трембітар у Карпатах, 1934 рік
Говерла, 1934 рік
Маємо за щастя, що доля привела Вальтера Мебуса на Закарпаття, адже на його світлинах, що збереглись у гарній якості, – справжній скарб: забуте життя гуцулів, що завдяки його фотографіям, майже через століття, відроджується знову.
Михайло Маркович, спеціально для uzhgorod.net.ua
Джерело фото: Möbius Walter, deutschefotothek.de
Молода гуцулка з Рахова, 1934 рік
Інтер’єр дерев’яної церкви у Ясінях, 1934 рік
Гуцульська пара у Рахові, 1934 рік
Хати на Рахівщині, 1934 рік
Церква у Ясінях, 1934 рік
Кляуза біля Говерли, 1934 рік
Збирання сіна. Рахів, 1934 рік
Рахів, сім’я біля будинку, 1934 рік
Гуцулка з дитиною. Рахів, 1934 рік
Гуцулка за прядінням. Рахів, 1934 рік
Інтер’єр хати у Рахові, 1934 рік
Діти біля хати у Рахові, 1934 рік
Вулична сцена у Рахові, 1934 рік
Церква у Ясінях, 1934 рік
Близниці, Рахівщина, 1934 рік
Ясіня, 1934 рік
Менчул, Рахівщина, 1934 рік
Вулиця в Ясінях, 1934 рік
Церква в Рахові, 1934 рік
Гуцулка з Рахова, 1934 рік
Біла Тиса, Рахівщина, 1934 рік
Чорногора, Рахівщина, 1934 рік
Трембітар у Карпатах, 1934 рік
Ясіня, 1934 рік
Жебрак на Рахівщині, 1934 рік
Вид на Рахів, 1934 рік
Заготівля дров на горі Піп Іван, 1934 рік
Молода гуцулка з Рахова, 1934 рік
Військовий цвинтар в Ясінях, 1934 рік
Заготівля дров, Рахівщина, 1934 рік
У Рахові, 1934 рік
На полонині, 1934 рік
Єврейський цвинтар у Ясінях, 1934 рік
До теми
- «У кожного з нас є страх, я теж боявся. Але життя людей, за котрих відповідаю, важливіші за страх…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- Мирослав Білецький: "Релокація в нашу область продовжиться і після війни"
- «Війна – це жахливо! Але коли є чокнутий сусід, який вирішив побикувати й поставити себе вище, ніж є, доводиться воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Гумові човни, фіктивні шлюби й переодягання: історії кордону
- «Коли наші штурмовики дізналися, що їх прикривала одна гармата, то були вражені. І дуже вдячні…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найкраща нагорода для мене – щоб усе це закінчилося, я повернувся додому і зайнявся землеробством…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- «Най ся журить цар Ірод, ми ся не журімо!»: як здавна колядували у селах під Говерлою
- "У поїздках на фронт наїздив більше, ніж за все життя до цього". Історія закарпатського волонтера Костянтина Черкая
- 58-річний боєць 128 ОГШБр: «В Афганістані я був окупантом, то зараз службою в ЗСУ компенсую це – сам воюю з окупантами…»
- «Колеги з інших областей розповідали, що знаходили вибухівку навіть у чаї»
- Питаю полоненого: «Ти чого сюди прийшов?» «У мєня крєдіти, надо погасіть»
- «При заході на позицію я брав 6 блоків води вагою 54 кг плюс броню, зброю, боєприпаси… І з цим вантажем ішов пішки 3 км…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Дивитися на війну через екран гаджета та працювати під звуки вибухів – це дві різні реальності, які ніколи не перетнуться». Історія рятувальника Андрія Кречка
- В Ужгороді розробили карту безбар’єрності та планують запровадити доступне таксі
- Моя закарпатська сорочка: історія студії традиційної вишивки «Косиця»
- Мисливці за бронею та авіацією. Закарпатські нацгвардійці тренуються нищити техніку ворога
- “Винну історію Закарпаття” презентували в Ужгороді
- «Під час штурму російський танк підібрався метрів на 50, позаду були два БТРи з ворожою піхотою. Але ми добре їм всипали…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- Футбол на милицях. Як закарпатський ветеран без ноги очолив першу в Україні футбольну команду спортсменів без кінцівок
- Три місяці від ідеї до реалізації: на Закарпатті ветерани ЗСУ заснували крафтове виробництво
До цієї новини немає коментарів