8 Березня. Для когось Міжнародний жіночий день, а для когось – просто свято весни і вічної жіночності

Хотів би того хто, чи не хотів, але його підвалини – політичні, а засновницями його були активні небайдужі жінки, котрі виборювали власні права і свободи в абсолютно чоловічому, маскулінному світі, пише Укрінформ. Історично так сталося, що на початок новітнього часу, становище жінок було критичним. На початок ХХ століття у переважній більшості країн світу жінки вважалися нижчими в інтелектуальному розвитку (тобто дурнішими) за чоловіків, неспроможними ухвалювати рішення, тим більш брати участь у політичному, державотворчому процесі. Звісно, авторами таких упереджених і цілком безпідставних висновків і узагальнень були ті ж таки чоловіки. Що б ми не взяли: освіту, медицину, науку, політику – всюди панували чоловіки. Це був мур, повище й потовще за Берлінський або ж Великий китайський, і пробити його було дуже непросто.

Перші жінки-лікарки, освітянки, науковці, політики, бізневумен – всі вони були схожі на тих відчайдухів, котрі, набравшись надзвичайної мужності та волі, наважились вирватися за межі гендерної сегрегації, якою, по суті, були ліжко і кухня. Адже завжди спочатку з’являються перші – найсміливіші, ті, за якими йде решта, ті, які проторюють шлях, вказують вектори руху. Сьогодні, абстрагувавшись від пролетарсько-соціалістичного походження цього Дня (хоча забувати цього теж не варто, адже нічого ні страшного ні сороміцького в цьому нема), варто згадати тих, хто був першими. Отже: перша жінка-медик – американка Елізабет Блекуелл. У 1849 році вона стала першою жінкою доктором медицини у світі. У Європі першою жінкою-лікарем стала українка Софія Окуневська-Морачевська і сталося це у 1895 році. Перша жінка-авіатор – американка Амелія Ергарт, яка вперше піднялася в небо у 1920 році, а згодом встановила чимало рекордів, зокрема, у 1932 році перелетіла через Атлантику. Перша в світі жінка прем’єр-міністр – Сірімаво Бандаранаїке. Вона очолила уряд Шрі-Ланки у 1960 році (Індіра Ганді у цьому списку друга). Першою в світі жінкою президентом стала Марія Естела Мартінес де Перон у 1974 році (до речі, вона ще жива, нещодавно їй виповнилося 85 років). У космос жінка вперше полетіла у 1963 році – як відомо, це була росіянка Валентина Терешкова. А ось на Еверест жіноча нога ступила пізніше – у травні 1975 року – японка Дзюнко Табеї підкорила не тільки найвищу вершину світу, але й ще сім піків світу…

Сьогодні найліпше жінкам ведеться в Скандинавських країнах – там існує справжнє рівноправ’я між статями: однакова заробітна платня (подібного немає навіть у Британії, Німеччині чи, приміром, у США, де чоловіки зазвичай отримують більше), рівне представництво в органах законодавчої та виконавчої влади тощо. Україні до стандартів, за якими живуть скандинавські країни, ще дуже далеко, але опускати руки не треба. Просто варто пам’ятати, що про виконання обов’язків з тебе питають, а ось коли йдеться про твої права, тоді воліють не згадувати. Отже, власні права треба відстоювати. На срібній таці їх тобі не подадуть. Ба навіть на простому блюдечку. Хто не згоден – нехай втішається мімозою.

День захисту прав жінок і міжнародного миру (ООН). 16 грудня 1977 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 32/142 закликала всі держави проголосити відповідно до їхніх історичних і національних традицій будь-який день року Міжнародним днем прав жінок і миру, створювати сприятливі умови для викорінення дискримінації жінок і для їхнього повного й рівноправного залучення до соціального розвитку. Це рішення ухвалили після закінчення Міжнародного року жінки (1975) і Десятиріччя жінок ООН (1976–1985), які раніше були проголошені Генеральною Асамблеєю. Хоча свято сприймається радше як комуністичний пережиток, ніж справжній вираз феміністського руху, проте в ряді країн 8 березня є державним святом.