Історія охоронців українсько-словацького кордону: німецької вівчарки Каро та кінолога В'ячеслава

Завдання Каро – розшуковувати та затримувати правопорушників , а також конвоювати їх до прикордонного підрозділу. Його господар, прикордонник В’ячеслав Ротарь, каже, що запорукою їх успішної роботи є щоденні наполегливі тренування. Щоб сумлінно виконувати завдання служби, і кінолог, і його хвостатий помічник повинні розуміти один одного з півслова та постійно бути у належній фізичній формі.
«Каро дуже врівноважений і спокійний. Як розшуковий собака він має проявляти агресію до порушників, проте вона дуже контрольована - він діє чітко за командою», - розповідає кінолог. За час спільної служби чотирилапий жодного разу не підвів прикордонника та зупинив чимало правопорушників.
А ще Каро – знаний ласун. За старанно виконане завдання він очікує від господаря смаколика. Попри доволі грізний зовнішній вигляд, чотирилапий також полюбляє, щоб його пестили і отримує це сповна.
Кінолог зізнається, що робота з Каро йому у задоволення. Юнак уже чотири роки проходить службу у прикордонному відомстві і пишається тим, що пов’язав свою кар’єру з кінологією. Така професія, він впевнений, є дуже престижною і перспективною.
Бажаєш стати прикордонним кінологом?
Запрошуємо на військову службу за контрактом у Чопському прикордонному загоні. Гарантуємо гідні умови служби та всебічне забезпечення.
Деталі – за телефонами:
+380970236377, +380983260448.
Наша адреса: Закарпатська обл., м.Чоп, вул.Головна, 55а.
До теми
- “Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
- "Тоді ми вже знали, що кільце закривається..." Історія закарпатця, захисника Дебальцева
- Завдяки побратимам 23-річний військовослужбовець вижив у бою і продовжує службу у прикордонному відомстві на Закарпатті
- Нести вантаж війни легше удвох: історії любові й боротьби
- Книги, які найчастіше купували в Ужгороді від початку 2025 року
- Ветерани Закарпаття створили обласну команду з адаптивного спорту. Репортаж з тренування
- «Кожен наш виїзд приносить користь – якщо не знищує ворогів, то принаймні пошкоджує їхню логістику. Це додає снаги…» Історія воїна 128-ї бригади Назара
- «Я змагаюся зі своїм тілом за можливість творити», - академік, народний художник України Володимир Микита
- Герої без зброї: начальник групи автотранспортного забезпечення та ремонту техніки Андрій Лісков про руйнівну війну, ризики та відбудову
- «Я порадив сусіду, котрий ховається дома, навчити поводженню зі зброєю своїх дітей. Бо якщо воювати не хоче він, тоді доведеться їм…» - воїн 128-ї бригади
- Від спецефектів у кіно до виробництва вибухівки на війні. Як боєць бригади «Хижак» керує мануфактурою боєприпасів
- Амбасадор Закарпаття у Словаччині розповів, що думає про війну
- «На бойові завдання людей відправляють тільки після того, як упевняться, що вони досконало володіють технікою…» Історія Дмитра, бійця 128 бригади
- «Війна – це не строкова служба, тут усе по-іншому. Небезпечно, звичайно, але в моральному, психологічному плані набагато легше…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На Запоріжжі наша мінометна міна влетіла прямо в люк російського танка, що рухався підтримати піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади
- Снайпер, офіцер, бойовий командир ДПСУ Дмитро Полончак: "Гіршого за Бахмут пекла я не бачив. Але найгірше, що висновків ніхто не робить"
- Герої без зброї: сапер Іван Гуляш про зорі, людей, котрі чекають миру та емоції під контролем
- «Я розумів, що рано чи пізно доведеться воювати, тому сприйняв мобілізацію нормально…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Стараюся їздити на позиції тільки вночі або в погану погоду, бо моя машина – жирна ціль для ворога…» Історія Олександра, бійця 128-ї бригади
- Капелан Микола Багіров: «На війні Бога не ділять»
До цієї новини немає коментарів