“Червона рута” лунає в Будапешті: як українці в Угорщині згуртовуються задля стійкості та перемоги

У шостому районі Будапешта знаходиться вулиця з найкоротшою назвою у світі “О”, що перекладається як “найдавніша”. Однієї теплої осінньої ночі на цій вулиці можна було почути виконання “Червоної рути”, а якщо ви б пішли на спів й зайшли всередину одного з закладів, то напевно подумали б, що телепортувалися в Україну. Всюди лунала українська мова, люди були одягнені у вишиванки та футболки з синьо-жовтими прапорами, а на сцені взагалі був юнак схожий на молодого Шевченка.

Вищезгадана подія — це гра “Квіз IQ Є”, яку організовує українська асоціація «Єдність» в Угорщині. Окрім цього, команда “Єдності” проводить демонстрації та благодійні акції на підтримку України, влаштовує освітні проєкти для українських дітей, консультаційні зустрічі для дорослих з юридичних, психологічних, податкових питань тощо, творчі та спортивні майстер-класи та заняття для молоді, дітей та дорослих.

А головне — тут розповідають про Україну та борються з російською пропагандою тут, в Угорщині, країні з проросійським урядом Орбана.

Чи важко просувати українські інтереси в Угорщині? Говоримо про будні нашої діаспори в Будапешті з Вікторією Петровською, головою Української Асоціації “Єдність”.

Від сімейних свят до столичного самоврядування Будапешта

Вікторія з мамою та старшою сестрою виїхала до Угорщини у 90-х. Вони — українки, угорського коріння не мали, а виїхали в пошуках роботи та стабільності. Тут, у Будапешті, Вікторія знайшла й своє кохання — закарпатця Романа. Одружилися, народили двох дітей — Вів’єн та Андрійка. Будапешт став для них другим домом.

І таких українських сімей, як у Вікторії та Романа, було кілька. Вони й трималися разом, дружили, хрестили дітей та організовували спільне дозвілля.

Перейти на вищий рівень — від сімейних свят до більш масштабних акцій, вдалося вже у 2014 році.

Вікторія Петровська, голова Української Асоціації “Єдність”

На цьому етапі потрібно розуміти кілька важливих моментів. Перше: Будапешт поділений на 23 адміністративні райони, кожен з них має власну управу — свого голову, депутатів, адміністративний апарат. Друге: в Угорщині, насправді, дуже дбають про права національних меншин. Великі спільноти мають право обирати на виборах своїх представників на державному, регіональному та місцевому рівнях.

І саме у 2014 році Вікторія та кілька її друзів стали депутатами у 10-му районі, а на виборах у 2019 році — й у інших районах.

Роботу новоспечені депутати почали з культурних акцій. Спочатку започаткували видання двомовного календаря, де знайомили угорців з українською культурою. Теми були різні — угорські княгині, відомі українські художниці, рецепти борщу. Цьогоріч світ побачив уже 8-й календар з назвою “Природні скарби України”, до якого ввійшли й пам’ятки, що перебувають під російською окупацією.

— Мені дуже приємно, коли я бачу, як цей календар висить у класі моєї дочки у школі чи у мерії. Я розумію, що так угорці потрошку дізнаються про культуру України й спільні точки дотику, — каже Вікторія.

Презентація двомовного календаря “Природні скарби Закарпаття”

Створити власну організацію: виклик прийнято

За роки роботи у самоврядуванні, Вікторія з друзями та однодумцями побачили, що можливості для втілення своїх ініціатив є, але на заваді стає те, що інколи треба довго просити, інколи — довго чекати. Тож команда наважилася зробити ще один крок далі.

— Однієї неділі ми відвели дітей на заняття й сіли їх чекати в закладі поряд. Ми завжди самі створювали для них проєкти українською мовою. Це був наш спільний біль — бракувало занять українською. Так, ми розмовляємо зі своїми дітьми рідною мовою вдома, але цього недостатньо. Ми бачили потребу підсилювати читання, письмо, знання про культуру.

Ці думки з’явилися у 2019 році, а вже 20 лютого 2020 року була зареєстрована організація — Українська Асоціація “Єдність”. Її членкинями стали 15 жінок — всі ті, що зібралися колись разом у кафе, поки їхні діти були на занятті.

Жінки мали грандіозні плани, але тоді якраз почався сезон ковіду й всі акції довелося перевести в режим онлайн, а то й відкласти на невизначений термін.

— Перший офлайновий захід ми провели до Дня Незалежності України, 24 серпня 2020 року. На горі Геллерт у Будапешті ми розгорнули найбільший прапор України. Тоді ніхто не наважувався це зробити, це не сприймалося в угорському суспільстві з ентузіазмом. Але важливо, що зараз, після повномасштабного це вже стало природно, — гордо розповідає Вікторія.

З вересня 2020 року відкрили освітньо-мистецький центр Української Асоціації “Єдність” — суботню школу для дітей, які народилися в Угорщині. Освітній бекграунд став у нагоді вже й на початку повномасштабного вторгнення. Продовжила свою діяльність українська дитяча музична студія  “Басолька”— це один з найулюбленіших проєктів “Єдності”.

— Моя донька Вів’єн там займалася ще з 5-річного віку, — ділиться Вікторія. 

Важливо, що й про освіту для дорослих тут теж не забувають. Так з’явився книжковий клуб “ЧитаЄмо українською». За час його існування провели більше 20 зустрічей. Серед запрошених гостей свого часу були Андрій Любка, Мирослав Дочинець, Ірена Карпа. В період ковіду відбувались онлайн зустрічі з Олександром Гаврошем, Сашком Дерманським. Цікаво, що тут не тільки читають, але й влаштовують цілі концерні програми з читанням віршів.

Ба більше, створили свою «Бібліотеку на колесах», де можна обмінятися книгами та взяти щось з собою.

— На угорську мову перекладено, насправді, дуже мало сучасних українських авторів. А якщо й перекладено, то тільки обмеженим накладом й без поширення у книгарнях країни. Тож не дивно, що пересічні угорці мало що можуть сказати про сучасний літературний контекст в Україні, — ділиться Вікторія. 

Пам’ятаючи про війну: демонстрації під російським посольством та підтримка угорців

Перше, що почула Вікторія вранці 24 лютого 2022 року були слова чоловіка “Вставай, почалася війна”:

— Часу для роздумів не було! В той же ранок я побігла в поліцію взяти дозвіл на проведення нашої першої української демонстрації перед російським посольством. Прийшло багато людей, навіть попри те, що все робилося дуже швидко. Україна боліла, ми мали щось робити!

Протягом останніх трьох років “Єдність” організувала понад півсотні демонстрацій, привертаючи увагу до російської агресії проти України. Наймасштабнішою була демонстрація до першої річниці вторгнення — тоді був й мер Будапешта, багато українців, угорців.

— Ці демонстрації — дуже важливі. По-перше, це наш голос. Бо про наші події пишуть і в угорських, і в українських ЗМІ. Тому в Угорщині про війну не забувають, а в Україні, я маю надію, знають, що ми тут є й ми намагаємося допомогти. А по-друге, для людей дуже важливо взяти той плакат й заявити про свою підтримку, протестувати проти несправедливості.

На одній з перших демонстрації Вікторія познайомилася з угорським активістом Ференцом Донатом.

— Це була людина поважного віку, але маючи понад 80 років він приходив на всі наші демонстрації й постійно нам донатив. Щомісяця частина його зарплати приходила на рахунки нашої організації для потреб ЗСУ.

Виявилося, що Донат Ференц — лікар за професією, угорський політик. Його батько був репресований у час Совєтського Союзу, тож сам пан Ференц народився у засланні. На жаль, у лютому 2023 року він помер.

— На прощанні з паном Ференцом лунали українські пісні. Його дружина Марта просила перекласти “Червону руту” на угорську, й всі разом співали її на похороні. Пані Марта й далі нас підтримує. Не завжди нам до вподоби деякі рішення й висловлювання сьогоднішнього уряду. Багатьом угорцям вони теж не подобаються. Громадянське суспільство Угорщини нас підтримує, донатить та робить дуже багато для українців.

Прийняти у свою родину: адаптація українських біженців

В той самий час вони також намагалися надати посильну допомогу, переправляли гуманітарку, збираючи донати на допомогу армії, а головне — створити умови для якісної освіти дітей українських біженців.

Справа в тім, що пройти адаптацію в угорських школах було складніше, ніж у польських чи чеських. У першу чергу, через мовний бар’єр. Багато дітей, навіть після року навчання в угорській школі поверталися до дистанційного навчання в українських школах.

Радіодиктант національної єдності

— Тому ми, членкині УА «Єдність» на базі вже існуючої суботньої школи організували українську п’ятиденну. За підтримки міжнародної школи REAL School Budapest, на кошти однієї з міжнародних організацій, ми відкрили заклад, який з понеділка по п’ятницю відвідувало 70+ дітей з 1 по 11 класи. Подбали про зарплати для вчителів, які теж були біженцями, про харчування, про приміщення, про дозвілля дітей. Це не була повноцінна школа з ліцензією, але був підписаний договір з українською школою, яка надавала онлайн-платформу для навчання та в кінці навчального року надавала атестат. Відвідування не було обов’язковим, але діти з радістю ходили. Для них було важливо спілкуватися з однолітками та разом з вчителем “наздогнати” пропущене, — пригадує Вікторія Петровська.

З вересня 2024 року, на базі цієї школи заснована офіційна школа для українських дітей, котру відвідують 250 дітей з 1 по 11 класи.

Радіодиктант національні єдності у 2024 році

Також в березні 2022 року організували й садочок з вихователями-українцями на дві групи.

— В перші місяці війни щодня ми приймали 100 маленьких українців. Садочок проіснував до червня 2024 року й потім перейшов під державну опіку — всі вихованці та їх вихователі. Зараз там є українські групи по 15 дітей зі своїми українськими вихователями.

Вікторія зізнається, що зараз вже менше людей приходить на демонстрації, тому вони шукають інші шляхи привернення уваги до України: проводять ярмарки, концерти, покази фільмів (останній про Героя України “Да Вінчі”). 

Показ фільму “Вовки Да Вінчі”

Візитівкою “Єдності” є Фестиваль Борщу, який проходить щороку.

— Якщо у 2015 році ми зробили просто невеличке сімейне свято, коли моя сестра Наталка зварила 80 літрів борщу. То сьогодні це справді вже цілий фестиваль.

Цьогоріч “Фестиваль борщу” став вже ювілейним, 10-тим, масштабним дійством, котре відвідали півтори тисячі людей. Свої борщі варили представники громадських організацій, українські ресторатори, угорці, а представники українського посольства зварили свій “дипломатичний” борщ.

— Був дитячий борщ, борщ з карасем (улюблений борщ Тараса Шевченка), борщ з грушами, проходив ярмарок, де продавали українську символіку, різні крафтові вироби.

Загалом, протягом Фестивалю Борщу вдалося зібрати 3 млн форинтів на потреби Збройних Сил України. “Єдність” передала частину коштів волонтеру Андрію Любці, а також фонду “Закарпатські Шаркані”, який з 2022 року підтримує ЗСУ.

Всього за час повномасштабного вторгнення під час різноманітних заходів Українська Асоціація “Єдність” зібрала більше 44 мільйонів форинтів (це приблизно 110 000 євро), які було спрямовано на підтримку прифронтових госпіталів, тактичну медицину, дрони та іншу допомогу Збройним Силам України.

Замість підсумків: що чекати українцям Угорщини у майбутньому

Зараз у “Єдності” два основні завдання. Перше, говорити про Україну та війну, аби тема російської агресії не зникала з порядку денного в Угорщині. Друге, об’єднувати навколо себе українців, які прагнуть зберігати зв’язок з рідним домом.

— Зараз в організації нас близько 100 чоловік, половина з них приїхали після початку повномасштабного. Деякі з них хочуть повернутися додому, дехто розуміє, що вже залишиться тут. Ми будемо допомагати їм тримати контакт з рідною країною, — каже Вікторія.

Українці на проукраїнській демонстрації в Будапешті

Важливо, що у “Єдності” ставлять за ціль не тільки, щоб діти українців, народжені в Угорщині володіли українською, але й щоб новоприбулі переходили на українську. По суті, навіть за кордоном активно відбувається процес українізації.

— Мої знайомі після 2014 року, коли почалося АТО, а далі після 2022 року — 90% перейшли на українську мову, — каже Вікторія. 

Зараз Вікторія Петровська ввійшла до Столичного самоврядування. Термін її каденції — 5 років. Цілі — розвивати ті проєкти, які вже започатковані організацією. 

— Для українців тут є все, що треба. Освітні заклади для дітей, можливості проводити свої акції та заходи, своє самоврядування, представник у Парламенті. Якби українці тут були об’єднані, то взагалі було б чудово, ділиться планами Вікторія. — Я дуже мрію створити щось на зразок “Українського дому” в Будапешті. Щоб туди могли приходити українці та угорці, де ми проводили б заняття, події, запрошували гостей та відчували себе вдома. На жаль, такого приміщення поки не існує.

Вікторія Петровська каже, що картинка, яку створюють ЗМІ не відповідає дійсності: 

— В Угорщині, а саме в Будапешті, дуже багато людей, які підтримують Україну та українців. Й якщо хтось хоче це зробити, то завжди знайде можливість це зробити. Ми в “Єдності” доводимо, що навіть за тисячі кілометрів від дому, наші українські серця б’ється в унісон. Кожен з нас може стати частиною великої спільноти, яка підтримує Україну. 

Галина Гичка, Varosh

Фото: Карл Смутко та з особистого архіву Вікторії Петровської

Цей матеріал підготовлений в рамках нідерландсько-словацько-українського проєкту “Посилення верховенства права на місцевому/ регіональному рівні в Україні: приклад Закарпатської області”, який втілюється за підтримки уряду Королівства Нідерланди у рамках програми MATRA, ключової нідерландської програми підтримки соціальних трансформацій.

 

02 лютого 2025р.