«Казки Закарпаття в записах Івана Хланти» презентували в Ужгороді

ВИШИВАНКА – У ТРАДИЦІЇ ІВАНА ХЛАНТИ

Герой презентації, як завжди, привітний і відкритий до спілкування, зустрічав і вітав гостей книгозбірні у святковій вишиванці. Одягати її на подібних зустрічах – одна з традицій, якої Іван Васильович дотримується під час зустрічей із читачами.

Таких зустрічей у цьому році відбулося чимало в різних містах і селах. У творчих відрядженнях Іван Васильович, провідний методист КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради, побував у місті Хуст і селі Копашново однойменного району, в селі Ставне, у Великому Березному на Ужгородщині… 

Хвилююче прозвучав Духовний гімн «Боже великий, єдиний» (слова Олександра  Кониського, музика Олександра Кошиця), виконаний ансамблем церковного хору кафедрального храму апостола українського Андрія Первозваного у місті Ужгород під керівництвом регента Марії Жабляк.

У виконанні дуету «Вишеньки» у складі Оксани Головні та Надії Балоги-Тотін прозвучали закарпатські народні пісні. 

ЗБІРНИК КАЗОК – 24-Й ЗА РАХУНКОМ

Модератор презентації, завідувач відділу краєзнавства ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка Олеся Шелак, розповіла про внесок Івана Хланти у фольклорну скарбницю Закарпаття й України, коротко озвучила його творчу біографію. Зазначила, що Іван Васильович – відомий фольклорист, літературознавець, мистецтвознавець, бібліограф, журналіст, педагог, краєзнавець, просвітянин, провідний методист відділу народної творчості та аматорського мистецтва комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради.

У творчій біографії Івана Хланти багато що виділяє його з-поміж записувачів фольклору різних часів. Взяти хоча б те, що книжки з його фольклорними записами виходять  з дивовижною регулярністю. І це, поряд із констатацією того факту, що не кануть у Лету, а будуть збережені для нащадків безцінні скарби народної творчості, є ще й свідченням високої працездатності, старанності цього збирача й упорядника фольклорних скарбів. 

Нова книжка, яку Іван Васильович презентував у цей день, є одним із найґрунтовніших, найбільших за обсягом видань із казками, які коли-небудь виходили на Закарпатті й в Україні. У книжці, що з’явилася друком у видавництві «Патент», понад 600 сторінок. Вміщує 110 казок, записаних у різні роки від оповідачів у низці закарпатських населених пунктів. А загалом – це 24-й за рахунком збірник казок, який  упорядкував і видав провідний український фольклорист.

Хто саме з оповідачів казок потрапив у цей збірник? Про це на старті презентації розповіла в.о. директора КЗ «Обласний організаційно-методичний  центр культури» ЗОР, заслужена працівниця культури України, відповідальна за випуск книги Ганна Дрогальчук. «До цього великого збірника увійшли казки, записані Іваном Хлантою в різних районах нашої області. Найбільше казок подано від знаного казкаря Юрія Баняса. Є казки від Михайла Майора, Петра Куртанича, Юрія Соляка. Унікальним явищем є те, що в книжці вміщені й записи від жінок-казкарок.  Це Марія Андришин із Буштина, Христина Роман із Драгова, Марія Алексанич із Малої Копані», – розповідала Ганна Василівна.

«Казка виховує любов до рідного краю, формує національну свідомість, і в цьому її особлива цінність. Усвідомлюючи це, Іван Васильович дуже відповідально ставиться до фольклорних записів і в цілому до справи, якій присвятив своє життя, – продовжувала директорка Центру культури Ганна Дрогальчук. – Додам, що ця книга побачила світ завдяки тому, що її упорядник знайшов спонсора, який профінансував її видання. Ним став Віктор Дук. Щороку Іван Хланта радує нас новими книгами, які з’являються у світ завдяки  меценатам».

Ганна Василівна відзначила вдалі ілюстрації казок, виконані знаними художниками Василем Вовчком, Антоном Ковачем, Мирославом Аронцем. Вона привітала записувача казок із новою книгою і побажала йому подальших успіхів у фіксації й збереженні фольклорної спадщини Карпатського краю.

СТУДЕНТИ ПЕРЕВТІЛИЛИСЯ В КАЗКОВИХ ПЕРСОНАЖІВ

Своїми думками про щойно видану книжку казок Івана Хланти поділився доктор історичних наук, професор Ужгородського національного університету, письменник, журналіст Сергій Федака.

На вечорі-презентації оригінальну літературно-музичну композицію презентували студенти комунального закладу вищої освіти «Академія культури та мистецтв» Закарпатської обласної ради Андріана Мурс, Владислава Козловець та Ілля Донецький. Вони артистично продекламували вірші «Дума про казку» Івана Гарастея, «У Копашневі на згірку» Василя Вовчка та «Живе собі поважний чоловік» Василя Густі.

Іскрометністю й імпровізацією вразив виступ студентів згаданого вишу, які  взяли на себе місію героїв, які зустрічаються в записаних Іваном Хлантою казках. Використовуючи маски із зображенням тварин, вони вдало і з гумором доповнювали декламування віршів. 

Взяв слово і режисер Закарпатського академічного обласного театру ляльок «Бавка», заслужений артист України Олександр Куцик.  «Як бджола мед, ви збираєте перлини народної мудрості, – звернувся відомий театральний режисер до Івана Хланти. – Бо казка є джерелом моєї творчості і мого натхнення. Бо все життя ставлю вистави в театрі за казками в тім числі і Ваших збірок. Казка – універсальний жанр, який поєднує в собі і реалізм, і модернізм, і фантастичність, і абсурдність. А головне – що з тим універсумом після народження зустрічається дитина. Казка є історією людства, через яку можна вивчити народ. У ній – ідентичність, гумор, історія, характер закарпатців. Дякуємо вам і бажаємо натхнення».

СПІВПРАЦЯ З «ПАТЕНТОМ» – УПРОДОВЖ 32-ОХ РОКІВ

Якщо переглянути книжки Івана Васильовича, то не можна не помітити, що він тісно співпрацює з ужгородським видавництвом «Патент». Перша його книжка, яка побачила світ у цьому видавництві, був збірник казок «Розумниця». І було це у 1992 році. Отже, з цим видавництвом Івана Васильовича поєднують 32 роки. Загалом на «Патенті» Іван Васильович опублікував понад 80 книжок. 

Тож цілком виправданим було запрошення до слова редактора і коректора видавництва «Патент» Тетяни Лазоренко. Виступ Тетяни Петрівни розкрив деталі багаторічної співпраці Івана Хланти з цим видавництвом, продемонстрував взаємне бажання сторін підтримувати й розвивати зв’язки. За словами Тетяни Петрівни, за останні десять років співпраці з «Патентом» видано понад два десятки книг цього автора.

Відтак слово взяв сам герой презентації Іван Хланта. Його розповідь вмістила багато цікавих епізодів, які траплялися на довжелезному шляху збирача фольклору. Цей шлях, розпочавшись ще в 60-і роки минулого століття, триває по сьогодні. І одним із найважливіших завдань фольклориста, за його висновком, є видання зібраних ним багатств у вигляді книжок. Адже є ще чимало невиданого, що чекає своєї черги. Справа – за матеріальним чинником, в яке впирається книговидання на сучасному етапі. Воно здебільшого лягає на плечі самих авторів, і це стримує вихід у світ нових книг. А їх у черзі на видання, за словами Івана Васильовича, ще є чимало.

У своєму виступі Іван Хланта загострив увагу на потребі записувати фольклор різних жанрів, який ще продовжує побутувати на Закарпатті. Й несправедливо казати, що ці багатства вже в минулому, мовляв, оповідачів немає. Вони є, потрібно лише знаходити їх і вміти з ними працювати.

Герой презентації відповів на численні запитання, які стосувалися різних аспектів його подвижницької праці.

ПОБАЖАННЯ – ВІД РІДНОГО КОЛИСЬ ВИШУ

На презентацію прийшли і студенти філологічного факультету Ужгородського національного університету, який свого часу закінчив (тоді – в статусі державного) й Іван Хланта. З 1974 по 1982 роки працював тут – спочатку асистентом, а потім доцентом кафедри української літератури.

Про те, чим живе філфак Ужгородського національного університету, розповіла заступник декана з виховної роботи цього факультету Марта Демчик, яка прийшла разом зі студентами. «Серед тем їхніх курсових, бакалаврських робіт є і ті, що стосуються аналізу фольклорних багатств нашого краю, – сказала Марта Іванівна. – Хай Ваша збиральницька й дослідницька діяльність буде прикладом патріотичного подвижництва, яке заслуговує на гідне пошанування. З роси й води Вам, Іване Васильовичу!»

Відтак у залі провідної обласної книгозбірні прозвучало символічне козацьке «Многая літ».

Фінальним акордом презентації стали колективне фотографування та  автограф від упорядника, який отримали всі, хто придбав книгу «Казки Закарпаття в записах Івана Хланти».

Василь БЕДЗІР