Білірубін: що ховається за красивою назвою й навіщо перевіряти його рівень?

Видання “Світ здоров’я” нагадує нам, що через нашу печінку протягом 1 хвилини протікає 1,5 л крові, а за добу – до 2000 л. Вкрай важливо слідкувати за здоров’ям свого природного “фільтру”. Підвищення вмісту білірубіну в крові найчастіше є сигналом проблем з печінкою.

Багато людей, на жаль, звертаються до лікаря, коли вже мають симптоми захворювань. Ми не дбаємо про печінку або, навпаки, гадаємо, що вона “витримає все”: фастфуд та іншу шкідливу їжу, алкогольні напої, отруєння, прийом ліків. 

Саме печінка відповідає за переробку пігменту білірубіну. Білірубін (від лат. bilis – “жовч” і ruber – “червоний”) є одним з найважливіших компонентів жовчі. Підвищений рівень білірубіну може бути симптомом гепатиту, цирозу та інших хвороб печінки.

Розрізняють прямий і непрямий білірубін. У селезінці при розщепленні гемоглобіну утворюється непрямий білірубін, який не знешкоджується й отруює клітини організму. Далі потрапляє у печінку і перетворюється на прямий білірубін. 

Якщо порушується обмінний процес, у кров вивільняється надлишок білірубіну.

Для оцінки ступеня і характеру порушень у метаболізмі білірубіну необхідно порівняти нормальні показники з результатами своїх аналізів:

• непрямий (вільний білірубін) – це токсичний білірубін, кількість якого має не перевищувати 15,4 ммоль/л;
• прямий (зв’язаний) – це білірубін, вже знешкоджений печінкою і готовий для виведення з організму. Норма – 0,4-5,1 ммоль/л;
• загального білірубіну в крові повинно бути від 1,7 до 20,5 ммоль/л.

Важливо! Результати лабораторних досліджень не є діагнозом. Необхідна консультація з лікарем. Отримавши показники рівня білірубіну, можна порівняти їх з референтними значеннями (допустимим мінімумом і максимумом) та помітити відхилення. При цьому розшифровувати аналізи й призначати схему лікування та додаткові аналізи має право виключно лікар.

Найперший симптом гіпербілірубінемії (підвищеного рівня білірубіну) – жовтяниця, яка свідчить про те, що кількість даного пігменту перевищує функціональну здатність печінки пов’язувати його надлишки, або є проблеми з відтоком жовчі і, відповідно, виведенням білірубіну з організму.

Ступінь гіпербілірубінемії впливає на характер забарвлення різних тканин організму. Зазвичай найчастіше першими набувають жовтого відтінку:

• білкова оболонка очей (склера);
• слизова оболонка порожнини рота;
• обличчя, долоні, стопи.

Іншими тривожними симптомами є:

• потемніння сечі та світлий кал;
• відчуття гіркоти у роті;
• часті нудота та/або блювання;
• біль і тяжкість у правому підребер'ї;
• постійна втома, слабкість і в’ялість.

Крім захворювань, відхилення рівня білірубіну від норми може спричинити тривале голодування, незбалансоване харчування (надмірне вживання гострих, солоних, жирних страв, алкоголю), вживання деяких ліків (антибіотиків, антидепресантів, знеболювальних засобів тощо).

Важливо! Багато патологій печінки мають тривалий безсимптомний перебіг, тому бажано перевіряти рівень не лише загального білірубіну, а й прямого та непрямого.