"Дали дві доби, щоб забрати всі свої потужності". Як працює релоковане підприємство із Харкова у Мукачеві
42 релоковані підприємства наразі працюють на території Мукачівської територіальної громади. Про це Суспільному розповіла начальниця відділу економіки Мукачівської міськради Маріанна Дерев’яник. 11 таких підприємств займаються промисловим виробництвом. Серед них й релоковане підприємство із Харкова, яке займається переробкою молочної продукції.
Працює на підприємстві дев’ять людей, з них четверо — вимушені переселенці. Долучилася до виробництва й мукачівка Катерина Модьор. Дівчина каже: працює тут дев’ять місяців. "Приходимо, миємо сітки для сушіння. Коли всі помили, то встаємо нарізати сир. Відкриваємо пакування, розрізаємо на чотири частини та починаємо різати. Напів заповнену сітку кладемо на стелаж. Буває, ріжемо класичний сир, наприклад, сьогодні та завтра, а післязавтра — гауда, пармезан та моцарела. Вісімнадцять брусів ми нарізаємо за годину-півтори", — ділиться жінка.
Після того, як потрібну кількість сиру нарізали, розпочинається процес сушіння. Цим займається Микола Гуменяк. Чоловік розповів, що три кілограми нарізаного сиру висушує протягом 20-40 хвилин. Час сушіння залежить від сорту сиру. "Моя робота полягає у висушуванні самого сиру. Починаючи від моменту, коли я його забираю з кімнати нарізки, де наші дівчата гарно його на кубики нарізають. Я його зважую, засипаю в бочки. Бочки відправляємо в камери, задаємо відповідні параметри (до кожного сиру вони різні). Тоді запускаємо сам процес вакуумного висушування. Це коли при низькій температурі, від тридцяти градусів, із сиру виходить майже вся волога, яка у ньому присутня. Таким чином ми отримуємо наші смачні кульки", — додав чоловік.
Директор підприємства Пилип Гришин каже: за місяць переробляють 3,5 тони свіжого сиру. З такої кількості отримують півтори тони сушеного сиру — снеків. "Сировина у нас як українська, так і закордонна. Європейські традиційні сири, такі, наприклад, як пармезан чи гауда, ми їх закуповуємо у Європі. А класичні сири — сулугуні, дитячий сир — це наші, українські, виробники. У нас продукт дуже інноваційний. Ми маємо патент. Ми єдині в Україні, хто може так сушити сир. Цей сир буз жодних домішок. Ми беремо чистий сир, ріжемо його. У свій запатентований спосіб низькотемпературної мікрохвильовакуумної сушки висушуємо його. Такі стають спінені сирні кульки, які можуть зберігатися без додаткових умов 12 місяців у нашому пакуванні, не втрачаючи корисних властивостей сиру", — каже директор.
Підприємство виїхало з Харкова за дві доби, розповідає Пилип Гришин. "Усе, що могли ми забирали та перевозили сюди. У Мукачеві приблизно місяць ми шукали приміщення. У червні ми стартували та зробили першу партію сушеного сиру. З тих пір тільки нарощуємо оберти. Насправді, ця вся ситуація нас дуже мобілізувала. Ми розуміємо, що фронт є не тільки військовий, а й економічний. Усі хто з у нас працюють, розуміють це. І ми вже в грудні 2022 року перевищили свої оберти до повномасштабного вторгнення", — ділиться Пилип.
42 релоковані підприємства наразі працюють на території Мукачівської територіальної громади. Каже начальниця відділу економіки Мукачівської міськради Маріанна Дерев’яник. "З них 14 вже перереєструвалися в місто Мукачево. 14 суб’єктів вже почали платити до місцевого бюджету податок з доходів фізичних осіб, тобто з тих, які працюють на їхніх підприємствах. Підприємці, які відкрили вже свою діяльність в Мукачеві вже сплачують єдиний податок до місцевого бюджету. На самому початку передислокації цих підприємств до нас заїхало", — додала Маріанна Дерев’яник.
За словами Маріанни Дерев’яник, серед релокованих підприємств 11 займаються промисловим виробництвом, 4 працюють у сфері інформаційних технологій, 12 займаються торгівлею, решта 15 працюють в інших сферах діяльності.
До теми
- «Стараюся їздити на позиції тільки вночі або в погану погоду, бо моя машина – жирна ціль для ворога…» Історія Олександра, бійця 128-ї бригади
- Капелан Микола Багіров: «На війні Бога не ділять»
- Команда Eco Film Festival від Chysto.de оголосила переможців кінопремії імені Романа Жука, який загинув навесні 2022 року, захищаючи Україну
- «У кожного з нас є страх, я теж боявся. Але життя людей, за котрих відповідаю, важливіші за страх…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- Мирослав Білецький: "Релокація в нашу область продовжиться і після війни"
- «Війна – це жахливо! Але коли є чокнутий сусід, який вирішив побикувати й поставити себе вище, ніж є, доводиться воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Гумові човни, фіктивні шлюби й переодягання: історії кордону
- «Коли наші штурмовики дізналися, що їх прикривала одна гармата, то були вражені. І дуже вдячні…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найкраща нагорода для мене – щоб усе це закінчилося, я повернувся додому і зайнявся землеробством…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- «Най ся журить цар Ірод, ми ся не журімо!»: як здавна колядували у селах під Говерлою
- "У поїздках на фронт наїздив більше, ніж за все життя до цього". Історія закарпатського волонтера Костянтина Черкая
- 58-річний боєць 128 ОГШБр: «В Афганістані я був окупантом, то зараз службою в ЗСУ компенсую це – сам воюю з окупантами…»
- «Колеги з інших областей розповідали, що знаходили вибухівку навіть у чаї»
- Питаю полоненого: «Ти чого сюди прийшов?» «У мєня крєдіти, надо погасіть»
- «При заході на позицію я брав 6 блоків води вагою 54 кг плюс броню, зброю, боєприпаси… І з цим вантажем ішов пішки 3 км…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Дивитися на війну через екран гаджета та працювати під звуки вибухів – це дві різні реальності, які ніколи не перетнуться». Історія рятувальника Андрія Кречка
- Моя закарпатська сорочка: історія студії традиційної вишивки «Косиця»
- Мисливці за бронею та авіацією. Закарпатські нацгвардійці тренуються нищити техніку ворога
- “Винну історію Закарпаття” презентували в Ужгороді
- «Під час штурму російський танк підібрався метрів на 50, позаду були два БТРи з ворожою піхотою. Але ми добре їм всипали…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
До цієї новини немає коментарів