Соколи знову повернулись в Мукачівський замок
Соколи до замку "Паланок" повернулися після чотирирічної перерви.
Як повідомляють в Мукачівському історичному музеї, із незапам’ятних часів в Мукачівському замку завжди жили соколи. Вони люблять гніздитися на неприступних високих скелях, в тому числі і в середньовічних замках. Одна пара облюбувала собі найвище місце в Мукачівському замку – навпроти старої башти 14 ст, побудованої ще за часів князя Корятовича. За ними можна було непомітно та обережно спостерігати із верхнього приміщення башти через вузеньку бійницю на відстані 3 метрів. Це надзвичайно цікавий процес спостереження за їхньою поведінкою на протязі цілорічного сезону їхнього життя в замку – як відпочивають, як спілкуються, як висиджують малечу, як годують пташенят, готують їх до самостійного життя і т.д.
На жаль, із невідомих причин останні чотири роки соколи сюди не прилітали. Чому? Ніхто цього пояснити не може. Можливо, на них вплинули наслідки цивілізаційних процесів, які не оминули і замок. Адже, не сприймають ці птахи, коли разом із ними над замком літають невідомі сучасні «родичі-дрони», сильні радіомагнітні хвилі, салюти-феєрверки і т.д.
"На днях я почув знайомий соколиний крик. Невже це вони, знову повернулись додому через стільки часу. Побачивши, їх знову на підвіконні, радості моїй не було меж. Зараз вони живуть своїм звичайним пташиним життям -облаштовують собі гніздо та готуються стати батьками. Дивно, але кудись зникли зграї чорних воронів. Над замком знову кружляють сильні, волелюбні та горді соколи. А в голові мимоволі промайнула думка- невже скоро перемога та настане мир", — додав Олександр Цільо, науковий співробітник Мукачівського історичного музею.
До теми
- Закарпатський клуб стійких медіа: працюємо за будь-яких умов
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- "Це була моя мрія – бути на вершині гір" - Андрій Солдатенко про поїздки для військових у Карпати
- Гуцульський сердак: голка, нитка і щира молитва
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Навіть якщо людина повернеться з війни цілою зовні, всередині вона буде сильно поранена" — Ярослав Галас
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- Закарпатський леквар допомагає збирати на дрони
- «Найбільше на війні хвилює тиша». Закарпатський гвардієць розповів про перший бій, поранення і найбільші хвилювання на фронті
- «Ми супроводжуємо бійців на всіх етапах служби». Гвардійські психологи розповіли про свою роботу
- Двічі поранений прикордонник "Кардинал" готовий боротися до самої перемоги
- «Війна колись закінчиться, мої рідні повернуться в Україну, і я знову піду будувати хмарочоси…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Ми всі розуміли, що виконуємо свій обов'язок": нацгвардієць Сергій Зайченко розповів про оборону під Покровськом
- «Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно...» Історія бійця 128-ї бригади
- Сеньйори: життя спочатку, або як клуб для літніх людей допомагає адаптуватись в Ужгороді
- «Були постійні масовані напливи противника». Закарпатський гвардієць розповів про оборону під Покровськом
- «Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На цивілці я різне чув про ЗСУ, але вже тут побачив, що в армії є командири, для котрих люди – пріоритет номер один...» Історія бійця 128-ї бригади
- «На війні все може піти не за планом, тому завжди треба бути готовим до найгіршої ситуації…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів