Понад 4500 людей допоміг евакуюватися до країн Європи з Ужгорода двічі вимушений переселенець Павло Козирєв
За її словами, їхня організація надає допомогу вимушеним переселенцям з початку вторгнення Росії в Україну. Наразі тут проживають 80 людей.
Вимушена переселенка з міста Слов’янськ Донецької області Валентина Чевакіна показує світлину онучки та правнука. Їм Павло Козирєв допоміг евакуюватися до Італії. "Павло дуже допоміг, їх поселили у хорошу сім'ю, вони дуже задоволені", — каже жінка. Подружжя Валентина та Микола Чевакіни разом з онучкою хотіли також їхати за кордон, але через хворобу чоловіка залишилися.
Вимушений переселенець із Запоріжжя Павло Козирєв показує фото автобуса, яким тричі на тиждень два місяці поспіль відбувалася евакуація людей до країн Європи.
"Ось за списками ми запускаємо, ось наполовину автобус наповнений. Ми завжди так перевіряли, хто їде. Взагалі, евакуацій було дуже багато. Бачите, тут всі в куртках сидять", — розповів чоловік.
Павло Козирєв — двічі вимушений переселенець, у 2014 він переїхав з Луганська до Запоріжжя, а в березні цього року переселився до Ужгорода.
"У 2014 році я працював у футбольному клубі "Зоря-Луганськ". Коли почалася війна, наш клуб переїхав до Запоріжжя. Дружина поїхала зі мною, у нас було дві сумки та сімсот доларів у кишені і нове життя. Через вісім років знову: дві сумки і нове життя, якісь гроші і нове життя. Тут я з другого дня одразу почав волонтерити", — каже переселенець.
Тетяна Мачабелі керівниця ГО "Неємія" розповіла Суспільному: "Ми шукали людину, яка б нам допомогла з евакуацією, і вона мала розмовляти англійською мовою. З наших волонтерів ніхто не зміг. Але сказали, що знають одну цікаву людину із Запоріжжя, і він знає мову. Кажу: нехай приходить. Він прийшов — дуже комунікабельний, відкритий. Відразу зрозумів суть справи і почав займатися евакуацією за кордон".
За словами Тетяни Мачабелі, три місяці тому в громадській організації "Неємія" проживали понад двісті вимушених переселенців. Зокрема, у всіх приміщеннях центру розвитку дитини, садочку та школи були розгорнуті спальні місця для жінок та дітей.
"Наші партнери з різних країн світу говорили, що мають можливість у себе прийняти наших українців. Вони до нас надсилали різні транспортні засоби, він формував групи і був такою точкою зв'язку між стороною, що приймає і тими, хто виїжджав за кордон", — розповіла жінка.
Павло Козирєв каже, з людьми котрі виїхали, він переписується у соцмережах, йому розповідають як влаштувалися та висилають світлини.
"Я дуже хочу, щоб люди, які були в Німеччині, або в якійсь іншій країні, щоб вони звідти взяли найкраще і втілили його в нашій країні. Але обов'язково поверталися. Чесно, я не хочу, щоб там залишалися, адже ми українці і маємо це пам'ятати та працювати для своєї країни, піклуватися про неї, а вона попіклується про нас", — розповів чоловік.
До теми
- «Я не поважав би себе, якби не пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Олександра
- Закарпатський клуб стійких медіа: працюємо за будь-яких умов
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- "Це була моя мрія – бути на вершині гір" - Андрій Солдатенко про поїздки для військових у Карпати
- Гуцульський сердак: голка, нитка і щира молитва
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Навіть якщо людина повернеться з війни цілою зовні, всередині вона буде сильно поранена" — Ярослав Галас
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- Закарпатський леквар допомагає збирати на дрони
- «Найбільше на війні хвилює тиша». Закарпатський гвардієць розповів про перший бій, поранення і найбільші хвилювання на фронті
- «Ми супроводжуємо бійців на всіх етапах служби». Гвардійські психологи розповіли про свою роботу
- Двічі поранений прикордонник "Кардинал" готовий боротися до самої перемоги
- «Війна колись закінчиться, мої рідні повернуться в Україну, і я знову піду будувати хмарочоси…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Ми всі розуміли, що виконуємо свій обов'язок": нацгвардієць Сергій Зайченко розповів про оборону під Покровськом
- «Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно...» Історія бійця 128-ї бригади
- «Були постійні масовані напливи противника». Закарпатський гвардієць розповів про оборону під Покровськом
- «Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На цивілці я різне чув про ЗСУ, але вже тут побачив, що в армії є командири, для котрих люди – пріоритет номер один...» Історія бійця 128-ї бригади
- «На війні все може піти не за планом, тому завжди треба бути готовим до найгіршої ситуації…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів