Брифінг у Закарпатській обласній військовій адміністрації: Важливі тези

Віктор Микита:
– Ситуація у Закарпатській області спокійна, правоохоронці продовжують працювати у посиленому режимі
– У краї багато переселенців, разом із тим їх кількість на кордоні зменшується, пункти пропуску працюють у штатному режимі
– Сьогодні виїжджав в Угорщину, на митний пост "Лужанка", перейшов у Берегшурань, оглянув місце, де приймають і надають допомогу нашим громадянам. Зараз пересленців там небагато, їх підвозять автобусами до місць тимчасового проживання в Угорщині або доправляють на вокзали для подальшого руху територією Європейського Союзу
– Зв'язався із Міністерством закордонних справ України, з'ясовував питання надання статусу біженця. Найближчим часом отримаємо роз'яснення, як наші громадяни можуть отримати його отримати у Словаччині, Угорщині чи іншій країні, які це їм дає права, які матимуть гарантії, соцпакет тощо
– Мав в Угорщині зустріч із представницею уряду Катериною Новак та представниками релігійної конфесії реформаторської церкви. Під час зустрічі нам передали 18 тонн гуманітарної допомоги, запевнили, що Закарпатська область отримуватиме постійну гуманітарну допомогу у залежності від потреб
– Є взаємодія та комунікація із областями, де тривають бої, де гуманітарна криза, розподіляємо гуманітарні вантажі за їхніми потребами
– Не хотілося б анонсувати адреси хабів в області, зважаючи на воєнний стан. Ситуація така, що нам потрібна тиша для стабільності. Однак, на жаль, соцмережі збурені, люди вже починають жити, як за мирного життя.
– Хотів би нагадати: у нас війна, соцмережі, крім нас, читають ворожі розвідки й не потрібно інформувати їх про те, що відбувається на Закарпатті. Сподіваємося, ближчим часом війна закінчиться і тоді кожен зможе скористатися своїм правом на обурення та висловленням думок з будь-яких питань.
– Наразі всіх закликаю і наполегливо прошу враховувати кожен раз, коли пишете пост чи коментар, подумати: чи не допомагаєте ворогу отримувати інформацію. Усі шукають людей, які ставлять хрестики, всі шукають розвідників, а при такій активності у соцмережах їх і не потрібно
– Вдячний громадам, які дослухалися до нас, зупинили організацію самовільних груп для патрулювання і розпочали роботу із комплектування підрозділів тероборони. Сподіваюся і на подальше розуміння та комунікацію
– Вимушені переселенці, чоловіки 18-60 років, записуються у Збройні Сили України, їдуть у бойові підрозділи. Із 1318 повісток, які ми вручили переселенцям, 1200 чоловіків поїхали у бойові частини в інші області.
Богдан Андріїв:
– Понад 3000 переселенців проживають сьогодні в Ужгороді. Це ті, яким забезпечили проживання силами міської ради та соціальних служб
– Сьогодні побував у школах, дитсадках, гуртожитках, де їх розселили. Люди пережили бомбардування, важкий переїзд. У розмовах кажуть, що не чекали такого теплого прийому тут у нас, на Закарпатті
– На роботу виходять вчителі, вихователі, кухарі, організували гаряче харчування, прання, приносять речі та їжу з дому
– Люди продовжують прибувати, тож потреби не зменшуються: матраци, постільна білизна, харчі – це те, що потрібно постійно
– Хотів би подякувати за роботу нашим митникам та прикордонникам. Голова обласної військової адміністрації розповів, що процедуру ще більше спростили, це допомагає пришвидшити доставку допомоги
– Багато комунікую із закордонними партнерами. Учора записав звернення для італійського міста Сан Катальдо, словацького Кошице – там проводять зібрання на підтримку України і також надають допомогу. Ще одне словацьке місто – Попрад – хоче підписати з Ужгородом угоду про партнерські стосунки, надає гуманітарну допомогу. Це ще раз переконує: ми діємо правильно. Щиро вдячні, бо власними силами ми б не справилися із таким викликом без допомоги закордонних друзів.
– Громадський порядок в Ужгороді забезпечується, дякую правоохоронцям, а також всім небайдужим ужгородцям, які інформують про порушення, які бачать.
До теми
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Волонтери пошукового загону "Плацдарм" вірять, що кожна душа має знайти спокій. Навіть якщо вона належить ворогу
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Після того, як ми побачили ті звірства, які вчинили росіяни в Бучі, Бородянці, Ізюмі, головне для нас – не стати такими ж, як вони» Історія капелана Андрія
- Найстаріший капелан: отець Іван Ісайович понад 10 років опікується військовими
- «Я довіряю своєму підрозділу, ми працюємо як злагоджений механізм…» Історія бійця 128-ї бригади Сергія
- "Янголи в пікселі": історія військового медика Еріка Глеби, який на фронті евакуював понад тисячу бійців
- Звільнений з полону ужгородець Роберт Балог: “У камері я поставив ціль — максимально себе зберегти”
- «Я не рахую свої трофеї, але це сотні знищених цілей. Моє головне завдання – прикрити нашу піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади Івасика
- «Війна не завершиться, якщо не буде людей, які допоможуть її закінчити», – прикордонник Леонід
- "Я не український націоналіст, а угорець, але це моя країна". Як садівник із Закарпаття третій рік воює у піхоті
- «До повномасштабної війни я всіма способами намагався уникнути строкової служби, а зараз відчуваю себе, як у сім’ї…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я вірю, що все буде добре, адже я Лакі – щасливчик!» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів