15 педагогів Закарпаття успішно пройшли сертифікацію у 2021 році

Начальник управління Державної служби якості освіти у Закарпатській області Марія СІГЕТІЙ вважає, що постійний саморозвиток – це вимога до сучасного педагога, а сертифікація, своєю чергою, виступає інструментом для досягнення нових професійних вершин, а також є одним зі способів показати себе креативною особистістю, яка готова до самовдосконалення, використання і впровадження методик компетентнісного навчання. Минулого року 15 вчителів початкових класів Закарпаття успішно пройшли сертифікацію. У грудні вони отримали відповідні сертифікати, що дають право на присвоєння педагогічному працівнику наступної чи підтвердження наявної вищої кваліфікаційної категорії, а також на 20%-ову доплату до ставки заробітної плати. Успішна сертифікація приносить не тільки грошову винагороду, а й надає право вчителям впроваджувати й поширювати власні методики компетентнісного навчання та нові освітні технології; можливість надавати професійну підтримку та допомогу іншим учасникам освітнього процесу; розробляти та брати участь в акредитації освітніх програм. Проте, слід пам’ятати, що участь педагогічних працівників у сертифікації працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою, а неуспішне її проходження не впливає на результати атестації та продовження його професійної діяльності. У 2021 році максимальну кількість -140 балів набрала Оксана КЕМІНЬ, вчитель початкових класів Ізянського закладу загальної середньої освіти І – III ступенів Хустської міської ради Закарпатської області. Вона ділиться своїми враженнями та думки про переваги, недоліки, складність процесу, а також механізми вдосконалення сертифікації педагогічних працівників.Голова Державної служби якості освіти України Руслан ГУРАК зазначає: «Вважаю, що нам вдалося досягти головної мети, яку ставили перед собою на початку втілення сертифікації вчителів: дати учительству відкритий професійний і чесний метод не просто пошуку та виявлення освітян з високим рівнем педагогічної майстерності, а спосіб розкрити їхній творчий потенціал, підтримати на державному рівні найбільш талановитих і вмотивованих».
Сертифікація педагогічних працівників передбачає зовнішнє оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації. Учителі, які успішно пройшли сертифікацію, співпрацюють із Державною службою якості освіти України у якості експертів із сертифікації, інституційних аудитів, залучаються до обговорення нормативно-правових актів, розроблення нових інструментів забезпечення якості освіти.«Якихось вагань загалом не виникало, бо хотіла для себе з’ясувати рівень практичного досвіду. Підтримали мене і колеги, які вірили у мій досвід, професійні компетентності. Спочатку трохи хвилювалася, але була впевнена у своїх знаннях. Якусь високу планку перед собою не ставила. Просто робила свою справу. Трохи насторожувала необхідність роботи з незалежними експертами, адже це люди з великим педагогічним досвідом. Насправді мала чудових, фахових експертів, які мені після кожного уроку дякували, заохочували. Усі експерти спиралися на свій значний педагогічний досвід. Скажу відверто, кожен етап був особливий і нестандартний. Дещо складнішим видався перший, адже це початок нової справи, лякала новизна в освітянському середовищі. Не можу виокремити, що було легко. Але сподобалося е-портфоліо та інтерв’ю. Щодо останнього, то почувалася впевнено, бо маю чималий досвід проведення тренінгів, вебінарів, онлайн- навчань тощо. Якщо обирати між сертифікацією та атестацією, то мені до вподоби перша, адже це сучасне оцінювання компетентностей вчителя. Скажімо, атестація триває сім місяців, а сертифікація – тиждень. Тобто, тебе оцінили і працюй собі на здоров’я. А ще сертифікація тим корисна, що це є незалежне оцінювання твоєї професійної діяльності. Гадаю, атестація дещо застаріла форма оцінювання педагогічних працівників. На мою думку, сертифікація стала для мене певним підсумком двадцяти двох річної педагогічної діяльності. А ще це невеличке, але вагоме фінансове заохочення до заробітної плати вчителя після успішного оцінювання. Підсумок оцінювання професійних компетентностей педагогічних
працівників простий. Вчитель повинен весь час вчитися, вдосконалювати свої знання. А ще на сертифікацію повинні йти вчителі, які відповідають вимогам нової української школи, які мають досвід, навички та досягають позитивних результатів у своїй роботі. Адже, сертифікація – це оцінювання професійних компетентностей вчителя».
Експерт із сертифікації Наталія ВЛАСИК, начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Неліпинської сільської ради, під час онлайн зустрічі організованої управлінням Державної служби якості освіти у Закарпатській області розповіла про виклики й перспективи сертифікації, а також про важливі кроки для успішного її проходження. Вона щиро підтримує сертифікацію вчителів і вважає її надзвичайною мотивацією до розвитку та самовдосконалення. Як експерт, вона спостерігала за проведенням уроків, аналізувала самопрезентації, проводила інтерв’ю з колегами, надихалася спілкуванням з освітянами з різних куточків України. Варто зазначити, що у 2021 році через високу активність вчителів реєстрацію педагогів для проходження сертифікації було припинено достроково, оскільки була вичерпана загальнодержавна квота. Даний факт свідчить про те, що в Україні велика кількість талановитих учителів. Відрадно, що й у нашій області є багато вчителів-професіоналів!
Відділ моніторингу УДСЯО у Закарпатській області
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення
- Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «Ми не готуємо солдатів, ми готуємо патріотів» – Олександр Сіденко про нову модель предмета «Захист України»
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- "Моє завдання як оператора БПЛА — збереження особового складу та захист держави" — нацгвардієць Мар’ян Витязь
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Після того, як ми побачили ті звірства, які вчинили росіяни в Бучі, Бородянці, Ізюмі, головне для нас – не стати такими ж, як вони» Історія капелана Андрія
До цієї новини немає коментарів