Аеропорт “Ужгород” прийняв перший авіарейс у рамках угоди між Україною та Словаччиною
Для чого потрібна угода?
Міжнародний аеропорт «Ужгород» розташований у гірській місцевості таким чином, що поріг злітно-посадкової смуги 10 розташований за кілька сотень метрів від україно-словацького кордону. Використання повітряного простору сусідньої країни – необхідна умова для здійснення посадок за приладами на цьому аеродромі. Угода була підписаний у вересні минулого року під час офіційного візиту Президента України Володимира Зеленського до Словацької Республіки.
«Відсьогодні можливості використання аеродрому для авіакомпаній в Ужгороді розширено. Це результат тривалої роботи України на міжнародному рівні - і ми очікуємо, що він позитивно вплине на розвиток авіаперевезень у регіоні.
Ми бачимо, що є попит як на міжнародні, так і внутрішні авіарейси. Наприклад, польоти за відновленим влітку цього року маршрутом Київ - Ужгород - Київ майже завжди відбуваються з повною посадкою пасажирів. Спираючись на низку позитивних тенденцій, зараз активно працюємо над подальшим розвитком регіональних аеропортів країни», - розповів Олександр Кубраков, Міністр інфраструктури України.
Попередньо була здійснена імплементація протоколів технічної взаємодії зі словацькою стороною, виконана розробка та запровадження нових схем вильоту/прильоту на аеродром “Ужгород”. Це дало можливість аеропорту стати більш доступним для виконання польотів, зокрема при ускладнених метеоумовах та у нічний час.
Міністерство інфраструктури України
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «У кожного з нас є страх, я теж боявся. Але життя людей, за котрих відповідаю, важливіші за страх…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- Мирослав Білецький: "Релокація в нашу область продовжиться і після війни"
- «Війна – це жахливо! Але коли є чокнутий сусід, який вирішив побикувати й поставити себе вище, ніж є, доводиться воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Гумові човни, фіктивні шлюби й переодягання: історії кордону
- «Коли наші штурмовики дізналися, що їх прикривала одна гармата, то були вражені. І дуже вдячні…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найкраща нагорода для мене – щоб усе це закінчилося, я повернувся додому і зайнявся землеробством…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- «Най ся журить цар Ірод, ми ся не журімо!»: як здавна колядували у селах під Говерлою
- "У поїздках на фронт наїздив більше, ніж за все життя до цього". Історія закарпатського волонтера Костянтина Черкая
- 58-річний боєць 128 ОГШБр: «В Афганістані я був окупантом, то зараз службою в ЗСУ компенсую це – сам воюю з окупантами…»
- «Колеги з інших областей розповідали, що знаходили вибухівку навіть у чаї»
- Питаю полоненого: «Ти чого сюди прийшов?» «У мєня крєдіти, надо погасіть»
- «При заході на позицію я брав 6 блоків води вагою 54 кг плюс броню, зброю, боєприпаси… І з цим вантажем ішов пішки 3 км…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Дивитися на війну через екран гаджета та працювати під звуки вибухів – це дві різні реальності, які ніколи не перетнуться». Історія рятувальника Андрія Кречка
- В Ужгороді розробили карту безбар’єрності та планують запровадити доступне таксі
- Моя закарпатська сорочка: історія студії традиційної вишивки «Косиця»
- Мисливці за бронею та авіацією. Закарпатські нацгвардійці тренуються нищити техніку ворога
- “Винну історію Закарпаття” презентували в Ужгороді
- «Під час штурму російський танк підібрався метрів на 50, позаду були два БТРи з ворожою піхотою. Але ми добре їм всипали…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- Футбол на милицях. Як закарпатський ветеран без ноги очолив першу в Україні футбольну команду спортсменів без кінцівок
- Три місяці від ідеї до реалізації: на Закарпатті ветерани ЗСУ заснували крафтове виробництво
До цієї новини немає коментарів