В Ужгороді планується створення Центру Професійної досконалості. Що це і для кого?
Центр Професійної досконалості – це багатопрофільний та багатофункціональний заклад освіти з потужним матеріально-технічним, управлінським і навчально-методичним потенціалом, що дозволятиме надавати високоякісну первинну та неперервну, формальну та неформальну професійну освіту для всіх вікових груп. Планується забезпечити його найсучаснішим обладнанням та устаткуванням, створити комфортні умови і для працівників, і для тих, хто вчиться.
Перспективи створення Центру та загалом якісних змін у системі професійно-технічної освіти сьогодні в Ужгороді обговорили сьогодні на зустрічі в Ужгородському центрі професійно-технічної освіти заступник міністра освіти і науки Ігор Гарбарук, Ужгородський міський голова Богдан Андріїв, заступник голови Закарпатської ОДА Ігор Шинкарюк, заступник міського голови Вадим Борець, начальниця управління освіти Ужгородської міської ради Наталія Мухомедьянова, директор Ужгородського інституту культури і мистецтв, депутатка Закарпатської обласної ради Наталія Шетеля, заступник директора департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА Вероніка Маюрник, директор Ужгородського центру професійно-технічної освіти Сергій Тимко.
Ігор Гарбарук наголосив, що завдання і центральної, і місцевих влад – зробити все, щоб кваліфіковані кадри, молоді люди не виїздили за кордон, а мали достойні можливості для роботи в Україні. Урядовці бачать перспективу через створення навчально-практичних центрів реанімувати професійну освіту, щоб за рік-півтора забезпечувати молодих людей професією, яка актуальна на ринку праці і приносить добру зарплату. За словами урядовця, потрібно також подолати парадоксальну ситуацію, коли майстер, який викладає спеціальність, отримує 7-8 тисяч гривень, а його ж випускник на виробництві з перших днів отримує 15-17 тисяч гривень. Міністерство ставить питання кадрів для професійної освіти, щоб молоді люди охоче бралися викладати. Інше завдання – дуже принципово підходити до підбору керівників таких навчальних закладів.
Ужгородський міський голова Богдан Андріїв зазначив, що близькість Закарпаття до кордонів із кількома європейськими державами сприяє виїзду на роботу за кордон, але необхідно створювати робочі місця тут, а для цього потрібно і навчати, і забезпечувати достойні умови, зарплати. Дуже багато в цьому залежить від рішень, підходів на рівні держави. Скажімо, утримання трьох професійно-технічних закладів в Ужгороді потребує близько 50 мільйонів у рік, тоді як всі інші такі училища в області не лягають тягарем на місцеві бюджети. При тому, що власне з Ужгорода та Ужгородщини в міських закладах професійно-технічної освіти зараз вчиться лише третина молодих людей, а інші – з інших регіонів.
«За ці кошти ми могли б чимало зробити в місті, – сказав Богдан Євстафійович. – Могли б, до прикладу, і робити ремонти в цих же навчальних закладах, але не можемо, бо вони належать Міносвіти. Питань багато, всі вони пов’язані і потребують системних рішень».
Директор Ужгородського центру професійно-технічної освіти Сергій Тимко акцентував на тому, що з 2016 року їхній заклад має суттєву підтримку міської влади, жодного разу не було збоїв у виплаті зарплат. До навчального процесу залучають і потенційних роботодавців, так, створили 2 нові навчально-практичні центри з фірмою ?niezka, котра надає учням матеріали, проводить майстер-класи. У 2019 році створили центр новітніх зварювальних технологій. Є напрацювання з підприємствами «Єврокар», «Ядзакі», «Джейбіл», представниками Тойоти, Міцубісі. Зберегли навчальні профілі з машинобудування, планують навчати фахівців із діагностики стану автомобілів, ремонту й обслуговування відновлювальних видів енергії, з охоронної сигналізації та відеоспостереження.
Керівник навчального закладу провів гостям екскурсію – оглянули навчальні кабінети, здебільшого обладнані мультимедійними дошками, майстерні, лабораторії, бібліотеку, актовий зал. Багато в закладі зроблено руками учнів, директор показав кращі вироби, розповів про перемоги на міжнародних змаганнях із професійної майстерності. Заступник міністра Ігор Гарбарук поспілкувався з учнями, зокрема, чому обрали той чи інший фах, цей навчальний заклад, де планують працювати і яку очікують зарплату.
Урядовець планує провести на Закарпатті ще кілька робочих зустрічей.
Ужгородська міська рада
До теми
- «Я не поважав би себе, якби не пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Олександра
- Закарпатський клуб стійких медіа: працюємо за будь-яких умов
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- "Це була моя мрія – бути на вершині гір" - Андрій Солдатенко про поїздки для військових у Карпати
- Гуцульський сердак: голка, нитка і щира молитва
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Навіть якщо людина повернеться з війни цілою зовні, всередині вона буде сильно поранена" — Ярослав Галас
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- Закарпатський леквар допомагає збирати на дрони
- «Найбільше на війні хвилює тиша». Закарпатський гвардієць розповів про перший бій, поранення і найбільші хвилювання на фронті
- «Ми супроводжуємо бійців на всіх етапах служби». Гвардійські психологи розповіли про свою роботу
- Двічі поранений прикордонник "Кардинал" готовий боротися до самої перемоги
- «Війна колись закінчиться, мої рідні повернуться в Україну, і я знову піду будувати хмарочоси…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Ми всі розуміли, що виконуємо свій обов'язок": нацгвардієць Сергій Зайченко розповів про оборону під Покровськом
- «Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно...» Історія бійця 128-ї бригади
- «Були постійні масовані напливи противника». Закарпатський гвардієць розповів про оборону під Покровськом
- «Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На цивілці я різне чув про ЗСУ, але вже тут побачив, що в армії є командири, для котрих люди – пріоритет номер один...» Історія бійця 128-ї бригади
- «На війні все може піти не за планом, тому завжди треба бути готовим до найгіршої ситуації…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів