Про замки Закарпаття за прилавком книгарні розповіли науковці-історики УжНУ
Монографія складається з чотирьох розділів:
- Замкове будівництво в Угорському королівстві;
- Історія дослідження замків Закарпаття;
- Замки долини Боржави;
- Замки верхів’я Тиси.
Працювали над монографією спільно: вели роботу з історичними документами, проводили археологічні розкопки і досліджували знахідки, відтак формували публікації й добирали фото.
Володимир Мойжес
Співавтор монографії, директор Археологічного музею ім. Е.А.Балагурі Володимир Мойжес каже: «Матеріал, який представлений у монографії, ми напрацьовували з 2007 року. Тоді розпочала працювати експедиція Ужгородського національного університету, яка цілеспрямовано досліджувала середньовічні фортифікації нашого краю. Досі вони були білою плямою. Всюди є таблички, що це історичні пам’ятки, але достовірної інформації про них обмаль. Ми бачили, що багато деталей в історіографії не збігаються, й тому почали досліджувати археологію замків і городищ Закарпаття. Саму працю сформували на основі досліджень і спільних наукових публікацій за понад десятиліття».
У книзі представлені 7 фортець: у Броньці, Сільці, Квасові, Вишкові, Хусті, Королеві та Виноградові. Ці замки особливі тим, що тут пролягали основні торгові шляхи нинішнього Закарпаття. Володимир Мойжес уточнює: «Ми розповідаємо і історію цих фортифікацій і говоримо про їхню роль у Соляному шляху».
Ігор Прохненко
За 13 років УжНУ виконав чимало розкопок – у рамках студентської археологічної практики. Керівник експедицій, доцент кафедри археології, етнології та культурології ФІМВ Ігор Прохненко розповідає: «Із 2007 року на території Закарпаття УжНУ встиг зробити розкопки майже всіх замків краю. Не проводили тільки в Мукачівському. За цей час знайшли неймовірну кількість унікального археологічного матеріалу. Є зразки, подібних до яких на території України не знаходили. Замки Закарпаття унікальні, бо ми представляємо північно-східну окраїну колишнього Угорського королівства. В Україні такого більше немає. І це показує нашу полікультурність. Унікальність нашої археології зумовлена особливістю розташування».
Зі слів Ігоря Прохненка, у рамках експедицій знаходили чимало імпортної кераміки і кахлів з оригінальними сюжетами, монети різних держав (у тому числі й фальшиві), товарні пломби, зброю. «Одна з найцікавіших знахідок – це єзуїтський медальйон на Королевському замку, жетони для рахівниць із Нюрнберга. Ці знахідки змінюють наше уявлення про закарпатське середньовіччя», – додає археолог.
До роботи над монографією підійшли різнобічно. Поки частина команди займалася археологією, Марія Жиленко досліджувала й опрацьовувала оригінальні історичні джерела. Таким чином зіставляли знайдені археологічні матеріали із написаним у пам’ятках, щоб відмежувати правду від міфів.
Монографію «Замки Закарпаття: Від Боржави до Тиси» видали в рамках проєкту «Відновлення туристичної привабливості історичного «Соляного шляху», який реалізує АРР «Закарпаття» у рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020» за фінансової підтримки Євросоюзу.
Книга доступна в основних бібліотеках Закарпаття, зокрема в ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка, книгозбірнях УжНУ та замку. Також невдовзі має з’явитися електронна версія.
Ксенія Шокіна
До теми
- «Війна – це не строкова служба, тут усе по-іншому. Небезпечно, звичайно, але в моральному, психологічному плані набагато легше…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На Запоріжжі наша мінометна міна влетіла прямо в люк російського танка, що рухався підтримати піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади
- Снайпер, офіцер, бойовий командир ДПСУ Дмитро Полончак: "Гіршого за Бахмут пекла я не бачив. Але найгірше, що висновків ніхто не робить"
- Герої без зброї: сапер Іван Гуляш про зорі, людей, котрі чекають миру та емоції під контролем
- «Я розумів, що рано чи пізно доведеться воювати, тому сприйняв мобілізацію нормально…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Стараюся їздити на позиції тільки вночі або в погану погоду, бо моя машина – жирна ціль для ворога…» Історія Олександра, бійця 128-ї бригади
- Капелан Микола Багіров: «На війні Бога не ділять»
- Команда Eco Film Festival від Chysto.de оголосила переможців кінопремії імені Романа Жука, який загинув навесні 2022 року, захищаючи Україну
- «У кожного з нас є страх, я теж боявся. Але життя людей, за котрих відповідаю, важливіші за страх…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- Мирослав Білецький: "Релокація в нашу область продовжиться і після війни"
- «Війна – це жахливо! Але коли є чокнутий сусід, який вирішив побикувати й поставити себе вище, ніж є, доводиться воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Гумові човни, фіктивні шлюби й переодягання: історії кордону
- «Коли наші штурмовики дізналися, що їх прикривала одна гармата, то були вражені. І дуже вдячні…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найкраща нагорода для мене – щоб усе це закінчилося, я повернувся додому і зайнявся землеробством…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- «Най ся журить цар Ірод, ми ся не журімо!»: як здавна колядували у селах під Говерлою
- "У поїздках на фронт наїздив більше, ніж за все життя до цього". Історія закарпатського волонтера Костянтина Черкая
- 58-річний боєць 128 ОГШБр: «В Афганістані я був окупантом, то зараз службою в ЗСУ компенсую це – сам воюю з окупантами…»
- «Колеги з інших областей розповідали, що знаходили вибухівку навіть у чаї»
- Питаю полоненого: «Ти чого сюди прийшов?» «У мєня крєдіти, надо погасіть»
- «При заході на позицію я брав 6 блоків води вагою 54 кг плюс броню, зброю, боєприпаси… І з цим вантажем ішов пішки 3 км…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів