Переселенці збудують в Ужгороді «будинок мрії» на 56 сімей
За словамиКостянтина Блажевича, голови ГО "Закарпаття-Донбас" план дій в організації є, але необхідно залучити кошти на будівництво, а насамперед для розробки проектно-кошторисної документації.
«За попередніми оцінками її вартість складала 1,5 млн. грн. через включення до проекту ноухау енергоефективності. У зв'язку з тим, що ми не змогли швидко знайти необхідних ресурсів, а час спливає, ми переглянули та оптимізували кошторис, зменшивши його вдвічі, - додає Костянтин Блажевич. - У вирішенні питання залучення коштів для створення проектної документації, ми, як частина місцевої громади, вчергове сподіваємось на участь та підтримку Ужгородської міської ради. Ми просимо про підтримку в реалізації нашого проекту "Будинку мрії", адже цей проект є необхідним та, безумовно, життєздатним».
Олег Боршовський,голова Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради розповів, що міська рада підтримує ідеї переселенців, які стали частиною громади Ужгорода:
«Ми зробили перші кроки: надали приміщення колишньої котельні, земельну ділянку з розробленням детального плану, щоб присвоїти кадастровий номер. Архітектура вела перші перемовини були з проектними групами по Ужгороду для створення ГО «Закарпаття –Донбас» проектно-кошторисної документації в борг чи подарунок. Поки не знайшли певних компромісів, місто продовжить такі розмови з проектними групами». Крім того, за словами головного архітектора Ужгорода виникне питання під’єднання до комунікацій.
Більшість учасників обізнані про наявні житлові програми, якими можуть скористатись ВПО в Україні але не можуть скористатись цими програмами через вимоги та обмеження участі в таких програмах. Учасники висловлювали думку, що спеціалісти, які розробляють (беруть участь у розробці) житлових програм, не мають спеціальної підготовки у цій діяльності і, щонайменше, не враховують специфіки проблем ВПО, що, на їхню думку, негативно впливає на якість пропонованих програм.
На питання, що корисного отримає громада у разі виконання житлового проєкту, відповів головний архітектор Ужгорода. « Громада отримає тих людей, які приїхали сюди, стали частиною суспільства і є корисними для громади. Буде також впорядкована територія котельні, яка не використовується, непридатна для використання будівля старої котельні, яка руйнувалась, перетвориться у корисний ресурс для міста, - прокоментував Олег Боршовський. Костянтин Блажевич також додав, що учасниками кооперативу багатоквартирного у будинку, який буде розрахований на 56 сімей, зможуть стати не тільки ВПО, але й незахищені верстви населення. Наприкінці заходу представники ГО «Закарпаття-Донбас» презентували учасникам пряникові будиночки мрії, як символ того, що може невдовзі стати реальністю. Ініціатива реалізовується ГО «Закарпаття-Донбас» в партнерстві з ГО «Громадський Холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» в межах гранту, наданого проектом Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих.
До теми
- «У кожного з нас є страх, я теж боявся. Але життя людей, за котрих відповідаю, важливіші за страх…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- Мирослав Білецький: "Релокація в нашу область продовжиться і після війни"
- «Війна – це жахливо! Але коли є чокнутий сусід, який вирішив побикувати й поставити себе вище, ніж є, доводиться воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Гумові човни, фіктивні шлюби й переодягання: історії кордону
- «Коли наші штурмовики дізналися, що їх прикривала одна гармата, то були вражені. І дуже вдячні…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найкраща нагорода для мене – щоб усе це закінчилося, я повернувся додому і зайнявся землеробством…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- «Най ся журить цар Ірод, ми ся не журімо!»: як здавна колядували у селах під Говерлою
- "У поїздках на фронт наїздив більше, ніж за все життя до цього". Історія закарпатського волонтера Костянтина Черкая
- 58-річний боєць 128 ОГШБр: «В Афганістані я був окупантом, то зараз службою в ЗСУ компенсую це – сам воюю з окупантами…»
- «Колеги з інших областей розповідали, що знаходили вибухівку навіть у чаї»
- Питаю полоненого: «Ти чого сюди прийшов?» «У мєня крєдіти, надо погасіть»
- «При заході на позицію я брав 6 блоків води вагою 54 кг плюс броню, зброю, боєприпаси… І з цим вантажем ішов пішки 3 км…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Дивитися на війну через екран гаджета та працювати під звуки вибухів – це дві різні реальності, які ніколи не перетнуться». Історія рятувальника Андрія Кречка
- Моя закарпатська сорочка: історія студії традиційної вишивки «Косиця»
- Мисливці за бронею та авіацією. Закарпатські нацгвардійці тренуються нищити техніку ворога
- “Винну історію Закарпаття” презентували в Ужгороді
- «Під час штурму російський танк підібрався метрів на 50, позаду були два БТРи з ворожою піхотою. Але ми добре їм всипали…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- Футбол на милицях. Як закарпатський ветеран без ноги очолив першу в Україні футбольну команду спортсменів без кінцівок
- Три місяці від ідеї до реалізації: на Закарпатті ветерани ЗСУ заснували крафтове виробництво
- "Бути прикладом для молодого покоління та захищати їх": історія військового 128-ї бригади Петра Мотринця
До цієї новини немає коментарів