Як поєднати подорож, розвиток, цікаві знайомства та… ремонт?
Українці показують безпрецедентну згуртованість у скрутні часи. Цим – круті: готові об’єднуватися і допомагати безкорисливо. Просто тому, що це принесе користь іншим. Так в Україні під час Революції гідності зародився потужний волонтерський рух, який нині має чимало різних напрямків. Один із видів популярного волонтерства серед молоді – рух БУР, що дозволяє подорожувати, розвиватися й допомагати там, де це потрібно.
Всеукраїнський рух «Будуємо Україну разом» (БУР) виник із початком війни на Донбасі: львівська молодь згуртувалася і поїхала до Краматорська відновлювати понищені війною будинки, адже на носі була зима. Місцеві поглядали на «западенців» скоса, але згодом потоваришували й ремонтувати помешкання стали разом. Невдовзі там відкрили й культурний центр «Вільна хата».
Логічне запитання: звідки ж гроші на ремонти? Відповідь проста – все ті ж небайдужі люди (діє програма донейтів БУР-друзі), підприємці, спільнокошти, а також співпраця з Українською ініціативою зміцнення громадської довіри (UCBI), що фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Національний фонд розвитку демократії (NED).
За роки існування БУР розширився й нині охоплює не лише населені пункти Донбасу, а всю Україну. Основні заїзди руху відбуваються у форматі таборів, що тривають від одного до трьох тижнів: волонтери не лише ремонтують, а й займаються неформальною освітою (лекції, мають екскурсії, розважаються та просто спілкуються з людьми з різних куточків країни та навіть з-за її меж.
Крім таборів, є й невеличкі так звані БУРчики – кількаденні ремонти для сімей, що їх потребують. Зазвичай БУРчики відбуваються локально й участь у них беруть лише місцеві мешканці, а не люди з різних областей.
Із 14 жовтня 2019-го на Закарпатті діє локальний осередок БУР із центром у Мукачеві. Він, до слова, є одним із перших в Україні. Команда складається з 5 чоловік та кількох десятків волонтерів, приєднатися до яких можуть усі охочі. За час роботи осередку на Закарпатті вже встигли в кілька етапів відремонтувати два помешкання й готують новий БУР – 25-26 січня у Чинадійові.
Тетяна Гичка
Студентка третього курсу факультету міжнародних економічних відносин Тетяна Гичка долучилася до БУРу вперше у 2018 році, відтоді не лише бере участь у діяльності руху, а й стала координаторкою амбасадорів у Закарпатті. Дівчина розповідає: «БУР для мене почався з… графіті. Якось я просто заґуґлила хештеґ, що був намальований на стіні. І «встрягла». Я сотні разів передивлялася відео з таборів, а потім наважилася заповнити анкету. Вибрала для себе табір в Заліщиках у 2018 році. Це були прекрасні 7 днів взаємодопомоги, поваги й культурного відпочинку. Ми відбудовували старі помешкання і ремонтували кінотеатр. Тоді зрозуміла, що по-хорошому «вляпалася» назавжди. Бо БУР змінив мене мало не кардинально. Я перестала вірити у шаблони і стереотипи, здолала свої внутрішні перепони і стала на шлях активності. Це було оновлення мене».
Тож волонтерство в БУР – це не лише про допомогу іншим, а й про особистісний розвиток в компанії класних людей з усієї країни.
Щоб бути в курсі діяльності руху, підписуйтеся у Телеграмі (локальний осередок), Інстаграмі та Фейсбуку (всеукраїнські сторінки).Ксенія Шокіна, Медіацентр УжНУ фото зі сторінки ВР «Будуємо Україну разом»
До теми
- Закарпатський клуб стійких медіа: працюємо за будь-яких умов
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- "Це була моя мрія – бути на вершині гір" - Андрій Солдатенко про поїздки для військових у Карпати
- Гуцульський сердак: голка, нитка і щира молитва
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Навіть якщо людина повернеться з війни цілою зовні, всередині вона буде сильно поранена" — Ярослав Галас
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- Закарпатський леквар допомагає збирати на дрони
- «Найбільше на війні хвилює тиша». Закарпатський гвардієць розповів про перший бій, поранення і найбільші хвилювання на фронті
- «Ми супроводжуємо бійців на всіх етапах служби». Гвардійські психологи розповіли про свою роботу
- Двічі поранений прикордонник "Кардинал" готовий боротися до самої перемоги
- «Війна колись закінчиться, мої рідні повернуться в Україну, і я знову піду будувати хмарочоси…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Ми всі розуміли, що виконуємо свій обов'язок": нацгвардієць Сергій Зайченко розповів про оборону під Покровськом
- «Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно...» Історія бійця 128-ї бригади
- «Були постійні масовані напливи противника». Закарпатський гвардієць розповів про оборону під Покровськом
- «Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На цивілці я різне чув про ЗСУ, але вже тут побачив, що в армії є командири, для котрих люди – пріоритет номер один...» Історія бійця 128-ї бригади
- «На війні все може піти не за планом, тому завжди треба бути готовим до найгіршої ситуації…» Історія бійця 128-ї бригади
- Нацгвардійці провели відкритий урок мужності для закарпатських школярів
До цієї новини немає коментарів