Цікава історія: навіщо на фундаменті замку Паланок видряпували хрести?
Як ви гадаєте, звідки з’явилася назва замку «Паланок»? Легенда свідчить, що відколи фортеця височіє на горі, відтоді вона надійно оберігається. Одним із засобів безпеки був частокіл, тобто паркан з дубових зрубів загострений на верхівках. Такими парканами огороджували майже всі тодішні стратегічно вважливі споруди. Одна із назв частоколу – паланок. Тому і можна зробити висновок, що замок отримав свою назву від захисної споруди. Адже саме частокіл-паланок був першим, що бачили ті хто підходив до фортеці.
Ще одна таємниця замку ховається просто на його стінах. Якщо ви уважно придивитесь на кут однієї з стін середнього замку, ви побачите майже біля землі хрест видряпаний в камені. Це не проста позначка, а потужній оберіг. Саме так вважали наші предки, які зводили величні мури замку. Вважали доброю традицією окропити стіни при початку будівництва святою водою, видряпати хрест, щоб нечиста сила тут не водилася, а інколи забобонні правителі наказували замурувати у стіну фортеці людину, мовляв – її дух завжди буде тут і оберігатиме замок. Найчастіше жертвами традицій ставали молоді вродливі дівчата. Чи є в Паланку дух невинної прекрасної дівчини невідомо. А от інших середньовічних традицій при побудові дотримались. Мабуть, саме це допомого замку встояти до наших днів, не дивлячись на численні війни та плин часу.
Mukachevo.net
До теми
- «Я розумів, що рано чи пізно доведеться воювати, тому сприйняв мобілізацію нормально…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Стараюся їздити на позиції тільки вночі або в погану погоду, бо моя машина – жирна ціль для ворога…» Історія Олександра, бійця 128-ї бригади
- Капелан Микола Багіров: «На війні Бога не ділять»
- Команда Eco Film Festival від Chysto.de оголосила переможців кінопремії імені Романа Жука, який загинув навесні 2022 року, захищаючи Україну
- «У кожного з нас є страх, я теж боявся. Але життя людей, за котрих відповідаю, важливіші за страх…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- Мирослав Білецький: "Релокація в нашу область продовжиться і після війни"
- «Війна – це жахливо! Але коли є чокнутий сусід, який вирішив побикувати й поставити себе вище, ніж є, доводиться воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Гумові човни, фіктивні шлюби й переодягання: історії кордону
- «Коли наші штурмовики дізналися, що їх прикривала одна гармата, то були вражені. І дуже вдячні…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найкраща нагорода для мене – щоб усе це закінчилося, я повернувся додому і зайнявся землеробством…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- «Най ся журить цар Ірод, ми ся не журімо!»: як здавна колядували у селах під Говерлою
- "У поїздках на фронт наїздив більше, ніж за все життя до цього". Історія закарпатського волонтера Костянтина Черкая
- 58-річний боєць 128 ОГШБр: «В Афганістані я був окупантом, то зараз службою в ЗСУ компенсую це – сам воюю з окупантами…»
- «Колеги з інших областей розповідали, що знаходили вибухівку навіть у чаї»
- Питаю полоненого: «Ти чого сюди прийшов?» «У мєня крєдіти, надо погасіть»
- «При заході на позицію я брав 6 блоків води вагою 54 кг плюс броню, зброю, боєприпаси… І з цим вантажем ішов пішки 3 км…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Дивитися на війну через екран гаджета та працювати під звуки вибухів – це дві різні реальності, які ніколи не перетнуться». Історія рятувальника Андрія Кречка
- Моя закарпатська сорочка: історія студії традиційної вишивки «Косиця»
- Мисливці за бронею та авіацією. Закарпатські нацгвардійці тренуються нищити техніку ворога
- “Винну історію Закарпаття” презентували в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів