Чи вдалося Закарпаттю досягти економії завдяки впровадженню заходів із енергоефективності?

З вітальним словом до учасників круглого столу виступив директор Департаменту інфраструктури Закарпатської ОДА Едуард Маляр. Він, зокрема, нагадав присутнім, що в Закарпатській області діють численні програми, спрямовані на запровадження заходів з енергоефективності, активно працює в цьому  напрямі керівництво обласної державної адміністрації та депутатський корпус обласної ради.

«Закарпатська область відійшла від централізованого енергопостачання повністю. Саме тому завдання № 1 для нас – застосувати всі можливі заходи з енергозбереження, щоб зберегти тепло, яке виробляється автономними котельнями. Відповідно, утеплюємо фасади та покрівлі будинків як багатоквартирних, так і приміщення бюджетних установ, замінюємо вікна на сучасні,  енергозберігаючі тощо. З цією метою, до прикладу, діє «Програма енергоефективності та енергозбереження Закарпатської області на 2016-2020 роки».  Зокрема, у рамках програми з обласного бюджету здійснюється відшкодування частин відсоткової ставки за кредитами, отриманими населенням на заходи з енергозбереження, створено регіональний центр енергетичного менеджменту, фахівці проводять енергетичний аудит та термомодернізацію будівель бюджетних установ тощо», – зазначив Е. Маляр.

Депутат, голова комісії з питань розвитку бізнесу, виробничої інфраструктури, банківської діяльності та інвестицій Закарпатської обласної ради Андрій Андріїв розповів під час круглого столу про досвід обласного центру Закарпаття: «Ужгород у цьому сенсі має суттєвий досвід. Реалізуючи План дій сталого енергетичного розвитку, місто активно шукає додаткові інвестиції для модернізації бюджетних закладів. Зокрема, вже зараз Європейський банк реконструкції та розвитку розглядає подані Ужгородом проекти з реконструкції (термомодернізації) 12 об’єктів бюджетної сфери.

Крім того, впродовж останніх кількох років окремі заклади бюджетної сфери в місті та області перейшли на використання альтернативного палива, зокрема, пелетів. Йдеться про туберкульозний та онкодиспансер, кілька шкіл, класична гімназія, тобто окремі медичні та освітні заклади, які вже відчувають суттєву економію порівняно з обігрівом газом.

Значна робота проводиться і з ОСББ: в області працюють численні програми зі співфінансування енергоефективності – утеплення фасадів, заміна вікон тощо в багатоквартирних будинках. Одна біда: мешканці не дуже охоче беруть кредити, побоюючись додаткового фінансового тягаря. Проте й над цим питанням працюємо.

Це все питання не одного дня і навіть не року. Це – кропітка праця команди фахівців, депутатів, представників влади – нас із вами. Сподіваюся, що вже невдовзі й Ужгород зокрема, і область загалом відчуватиме справжню економію завдяки запровадженню низки заходів та програм», – зазначив А. Андріїв.

У рамках круглого столу фахівці розповідали про досвід у використанні інноваційного підходу з енергозбереження у вирішенні проблем громад та перспективи в контексті підтримки програми EE4U: HOUSES.

Третім блоком круглого столу, який викликав жваву дискусію, стало питання застосування альтернативних джерел енергії. Зокрема, виробники енергоефективного обладнання розповідали про свій досвід у цьому напрямі, про застосування сучасних котлів, які працюють на біологічному та твердому паливі.

 Круглий стіл проводиться за сприяння Європейського Союзу у рамках проекту "Просування реформ в регіони", який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою".

uzhgorod.net.ua