Із Сату-Маре в Ужгород за годину, або Чи має перспективи мала авіація в Єврорегіоні?

Що таке мала авіація?

Мала авіація — просторічна назва авіації, яка використовує літальні апарати малого класу (літаки, вертольоти, БПЛА). Ми радше чуємо про цей напрям у сегменті авіаційних робіт – для перевезення людей та вантажів, розпилення добрив, гасіння лісових пожеж тощо, але останнім часом усе частіше йдеться про те, що є потреба в застосуванні такої авіації і для потреб цивільного населення, бізнесу, швидких перельотів з країни в країну. Адже дістатися з Сату-Маре до Ужгорода за 50 хвилин замість того, щоб 5-6 годин стояти в черзі на кордоні в нинішньому світі – дорогого вартує…

Власне ця думка, як і ідея розвитку прикордонної інфраструктури як складової успішного Єврорегіону, і лягла в основу проєкту «Карпатська мала авіація – нові підходи для мобільності людей і товарів у Карпатському регіоні» Програми ЕМ ТКС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020, яка передбачала фінансування ЄС для сталого розвитку вздовж кордону України.

Як розповіла Наталія Носа, керівник Міжнародної Асоціації Інституції регіонального розвитку «МАІР», яка виступає партнером проєкту з українського боку, проєкт передбачає інноваційні підходи у транспортному сполученні через розвиток малої авіації для підвищення мобільності людей і товарів.

«Це один із найбільш ефективних інноваційних підходів, які коли-небудь були запропоновані в прикордонних регіонах Карпат у сфері розвитку сталого та кліматично стійкого транспорту», - зауважує пані Наталя.

Власне, про що йдеться?

Проєкт стартував 29 листопада 2021. В його рамках передбачалося створення нових підходів та інструментів для розвитку малої авіації в Карпатському регіоні. Простими словами, фахівці проєкту вирішили вивчити питання доцільності сполучення прикордонних регіонів України, Угорщини, Словаччини та Румунії за допомогою малих літачків.

Загалом існує безліч моделей малих літаків, деякі з них користуються найбільшою популярністю завдяки високій надійності силових агрегатів, досконалій авіоніці, продуманому компонуванню салону. Для них не потрібні потужні аеропорти та злітні смуги на кшталт тих, що в аеропортах. Вартість двомісних літачків від 20 тисяч, «гарних» (як кажуть спеціалісти) – від 50 тисяч доларів США. Вони можуть розвивати швидкість польоту до 200-250 км. Тобто, умовно кажучи, з Долини до Києва можна долетіти за дві години, а з Сату-Маре до Ужгорода – за 50 хвилин.

Так і було в 2021-му, коли Міхай Петраску, директор Міжнародного аеропорту Сату-Маре (Румунія) разом із Василе Хапчуком, представником Румунського аероклубу, прибули до Ужгорода (сідали тоді в аеропорті міста) обговорити можливості розвитку сучасної прикордонної інфраструктури та міжнародної малої авіації між двома країнами. Своїм прикладом ці чоловіки продемонструвати можливості летовищ міст, які не можуть бути великими транспортними хабами і повинні заробляти у сучасних умовах.

До слова, весь переліт із Сату-Маре до Ужгорода тривав усього годину. У той час, коли поїздка на авто між містами через кордони може сягати 4-5 год, а в нинішніх умовах – і набагато більше.

Саме тоді керівник аеропорту Сату-Маре розказував, що в Румунії за умови, якщо літак вагою менше 2 тон, за повітряні шляхи платити не потрібно. Витрати – це збір за кожного пасажира по 6 євро та вартість близько 20 літрів бензину.

«Такі аеропорти як «Ужгород» мають великі можливості», – казав тоді Міхай Петраску, який прилетів на власному літаку.

Щоправда, війна поламала всі плани, та проєкт не помер. Днями закарпатські медійники мали нагоду відвідати Сату-Маре і побачити, як розвивається місцеве летовище, а паралельно потренуватись…так! Політати! Для цього тут встановили спеціальний симулятор, який практично повністю зсередини подібний до справжнього міні-літачка. До речі, відвідали Сату-Маре і партнери з Франківщини, адже кілька громад цього регіону, крім закарпатських, беруть участь у проєкті.

Як розповіли менеджери проєкту, за час, що проєкт триває, про нього максимально поширили інформацію, залучили всі громади, які продемонстрували зацікавленість, включили всіх, побачили великий попит, інтерес до даної теми. На сьогодні проєкт обєднав 12 громад Закарпаття та Івано-Франківщини.

«Це фантастичний проєкт, який має великі перспективи»

Іван Дирів, голова Долинської об'єднаної територіальної громади Івано-Франківщини відзначив, що коли почув про такий проєкт, то вирішив, що гріх було б ним не скористатися.

«Взагалі в Україні за часів радянського союзу багато літаків літало, залишили ся старі посадкові смуги, люди, які літали, і ми можемо передавати цей досвід. Ми щороку в рамках Пласту проводимо табори та вчимо дітей літати на аеропланах, розуміти, що таке небо і доторкнутися до нього», - каже Дирів.

Додає, що на Франківщині є пілоти, є вже й літаки, і власне 1 березня 2022 року мала відкриватися льотна школа. Але за тиждень до відкриття почалося повномасштабне вторгнення. «Та якщо є зацікавленість, то будуть і школи, ми ще реалізуємо цей проєкт Не вистачає наразі банально робочих рук, щоб катати і вчи ти людей. Це така сфера, яка безконкурентна. Це фантастичний проєкт, який має великі перспективи», - додав голова.

Загалом, на його думку, мала авіація – колосальна перспектива для малих громад.

«Замість того, аби розвивати науку, сучасні технології, ми закатуємо мільярди в дороги і розуміючи, що за десяток років ми всі будуть. В Еміратах уже є аеротаксі, сідаєш, вводиш адресу і летиш», - коментує Іван Дирів, голова Долинської об'єднаної територіальної громади.

У селищі Дубове, де був відомий на той час вертольотний завод, про літаки та керування з ними знали багато. На жаль, сам завод цьогоріч продали з молотка.

Денис Каганець, який очолює Дубівську громаду, розказує про своє бачення проєкту: «Так склалося, що мої батьки приїхали молодими спеціалістами на цей завод. Батько родом із Харківщини, закінчив ХАІ, тож для мене цей проєкт - близький. Ми, відповідно, беремо участь у цьому проєкті. У нашому селищі вже сплановане місце, де може бути розташований майданчик під летовище. Сподіваюсь, що проєкт буде втілений у життя і , можливо, вдасться побудувати аеропорт за грантові кошти».

Наталя Носа додала, що локація дуже виграшна, але необхідна й інфраструктура – підведення доріг. Кошти потрібні, та поки що суму не обраховували.

Якщо ж відверто, каже Наталя, то в Україні, крім відсутності інфраструктури, ще є й інші проблемні моменти, дотичні до проєкту. Приміром, у нас мало пілотів, котрі літають на малій авіації, на надлегких літаках, їх можна буквально порахувати на пальцях: «Коли Міхай прилетів і спитав, скільки у вас пілотів і ми підрахували, то він сказав, що у його селі більше пілотів, ніж у нас у області. Тому наразі є питання про навчання спеціалістів, і в цьому напрямі ми вже ведемо переговори з навчальним закладом в угорській Ніредьгазі».

«Ми тільки створюємо малу авіацію, а Європа та Америка вже літає на електролітаках, - нагадала Носа. – Це відчуття іншого рівня технологій, нових технічних рішень. Ми в цьому напрямі тільки рухаємося. І якщо ми говоримо про посадкові майданчики, то на них обов’язково мають бути зарядні станції. І не просто зарядні, а такі, які працюють за допомогою відновлювальної енергетики (геотермальні, сонячні), і в тому разі, коли електроенергія не використовується для потреб заряджання літаків, вона може використовуватися для потреб міста».

Міхай розказав, що наразі вже розроблені й для літаків, як для авто, спеціальні додатки, які допомагають планувати польоти. «Є таке програмне забезпечення – додаток на телефоні, за допомогою якого за 3 хвилини можна створити план польоту, наприклад, із Сату-Маре до Ніредьгази. Одразу бачимо тривалість польоту – 40 хв. Якщо в додатку натискає кнопку «Прийняти», система за кілька хвилин дає план польоту і я можу летіти за годину. Проходження контролю: Ніредьгаза не має статусу міжнародного, отже, немає офісу прикордонників, і в цій ситуації я маю це зробити особисто, тобто, поінформувати, що хочу пройти контроль, за 24 години. Або також можу полетіти в Дебрецен і пройти контроль, відтак відбути в Ніредьгазу».

«…Як тільки в Україні буде відкрите небо, ми будемо працювати з Україною»

Проєкт, з малої авіації, що об’єднує 4 країни, закінчився 28 листопада. Завдяки ентузіазму всіх учасників проєкту його дію було продовжено на місяць.

У рамках проєкту розробили важливий інструмент – посібник для осіб, котрі бажають індивідуально здійснювати польоти. В ньому є багато інформації про аеропорти Карпатського Єврорегіону.

У рамках даного проєкту також створили карту, на якій нанесені не тільки діючі аеропорти та посадкові майданчики, але й ті, які будуть створені, в тому числі на території України (це громади, які заявили про створення таких майданчиків).

«Сподіваюсь, цей проєкт це тільки початок всього того, що ми будемо створювати далі. Сподіваюсь, що як тільки в Україні буде відкрите небо, ми будемо працювати з Україною», - сказав Міхай Патраску і додав: «Я можу навіть впевнити вас, що на це будуть гроші, адже перші кроки для втілення таких проєктів уже втілені, ми сфокусували увагу всіх громад Карпатського регіону на проєктові».

Для довідки. У рамках прокєту «Карпатська мала авіація» для пілотних громад у прикордонних областях Карпатського регіону» держави-члени Европейського Союзу вирішили об’єднати свої ноу-хау, ресурси і майбутнє. Разом вони побудували зону стабільності, демократії, стійкості та розвитку при збереженні культурного різноманіття, толерантності та індивідуальних свобод. Європейський Союз прагне ділитися своїми досягненнями та цінностями з братами-народами за його межами.

Партнери проєкту: Міжнародна Асоціація інституцій регіонального розвитку «МАІРР» (Україна), Асоціація регіонального розвитку Карпатського Єврорегіону (Угорщина), Регіональна інноваційна Агенція RIA (Словаччина), Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Закарпатської обласної ради (Україна).

Фінансування проєкту з боку ЄС становить 999 997,56 €.

Головний партнер: Міжнародний аеропорт Сату Маре (Румунія).

Наталія Петерварі

спеціально для  kiszo.news

 

 

31 грудня 2023р.