Ужгородський водоканал: штучне стримування тарифів не може тривати вічно і не вирішує проблем

Війна вплинула на всі без винятку сфери нашого життя. Суттєво ускладнила вона роботу і водопостачальних підприємств як на територіях, де безпосередньо відбувались бойові дії, так і у містах, де збільшився потік вимушених переселенців.

В умовах війни робота водоканалів стає критично важливою для забезпечення населення водою та збереження гігієнічних стандартів, тому КП «Водоканал м. Ужгород» продовжує працювати за будь-яких умов, незважаючи на всі труднощі.

Але з кожним днем витрати підприємства лише зростають. Чинні тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення востаннє переглядалися у грудні 2021 року на 2022 рік. І наразі склалася ситуація, коли фактичні витрати на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення вже не перекриваються чинним тарифом.

Доходи ужгородського водоканалу різко зменшилися, а витратна частина стрімко зросла через значний ріст цін на матеріали на ремонти, реагенти, паливно-мастильні матеріали, електричну енергію і т.д. У зв’язку з цим КП «Водоканал м. Ужгород» вже отримує чималі збитки .

Так, за підсумками 9 місяців 2023 року збитки від основної діяльності із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення склали 21 млн 820,254 тис. грн. Як наслідок – відсутність можливості фінансувати закупівлю електроенергії та реагентів на тлі значного зростання їх вартості, проводити виплату заробітної плати співробітникам, які працюють в складних умовах, здійснювати обов’язкові платежі та інші відрахування згідно з чинним законодавством України.

Значне зростання кількості споживачів в місті призвело до суттєвого збільшення навантаження на системи водоочищення та, головне, на системи каналізування.

Підприємству необхідно витрачати кошти на непередбачувані протиаварійні роботи, закупівлю додаткових обсягів реагентів, електричної енергії тощо. Виникає гострий дефіцит коштів на оновлення та модернізацію основних фондів, водопровідних та каналізаційних мереж. Майже щодня КП «Водоканал м. Ужгород» інформує містян про відключення води, які пов’язані з аварією на мережі. Жителі в різних районах залишаються без води в кращому випадку на декілька годин, а в гіршому – на цілий день. Звісно, що такі відключення приносять лише зайвий клопіт не лише споживачам, а й робітникам водоканалу. Для робітників аварійної служби немає значення, яка погода за вікном: спека чи мороз, аварію треба ліквідовувати.

Ситуація, коли тариф не покриває реальних витрат, може обернутися неминучою катастрофою, і війна тільки пришвидшує цей процес. Споживачі можуть не здогадуватися, яких зусиль потребують підготовка води та водовідведення за умов відсутності ресурсів і застарілого обладнання.

Усі резерви водоканалу рано чи пізно вичерпаються і тоді підприємство перестане функціонувати. Врятувати місто від відсутності питної води та водовідведення здатна лише держава. Варіантів надходження коштів лише два: економічно обґрунтований тариф або дотація водоканалів з бюджету. Наша позиція така, що встановлення економічно обґрунтованого тарифу – це найкращий варіант вирішення проблеми, він набагато дешевше обійдеться суспільству.

Штучне стримування тарифів не може тривати вічно і не вирішує проблему. Може здатися, що зростання вартості послуг стане критичним для населення, особливо в ці тяжкі часи. Однак усе можна вирішити, якщо підійти до проблеми розважливо.

Зростання тарифів не стане обтяжливим для більшості споживачів, у тому числі й бізнесу. Потрібно лише подбати про незахищені верстви населення. Для цього необхідно передбачити компенсаторні механізми: субсидії та пільги пенсіонерам, багатодітним родинам, людям з інвалідністю та всім іншим, хто цього дійсно потребує.

Якщо підвищення тарифів залишиться “під забороною”, то треба хоча б спрямувати кошти на покриття базових витрат водоканалів з держбюджету для забезпечення безперебійної роботи підприємства в умовах сьогодення.

Вартість тарифів залежить від рівня цін та тарифів на складові витрат на виробництво послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, основними з яких є:

 - електроенергія, яка живить все обладнання та технологічні процеси, вартість якої постійно зростає, відповідно зростають і витрати на її використання;

 - витрати на матеріали для очистки води та знезараження стоків. За відсутності необхідних реагентів водоканал не зможе гарантувати очистку води для забезпечення належної її якості відповідно до вимог Державних санітарних норм та буде вимушений припинити водопостачання для запобігання виникнення техногенної катастрофи та для уникнення масових інфекційних захворювань населення, що матиме значний негативний вплив на життя та здоров’я людини, захист довкілля та безпеки держави;

 - паливо-мастильні матеріали. Ще одна важлива стаття витрат необхідна для своєчасного забезпечення безаварійної роботи виробничої техніки та механіко-енергетичного обладнання при усуненні аварійних ситуацій;

 - матеріали та обладнання для виконання ремонтних робіт;

 - заробітна плата та нарахування. Через неконкурентні зарплати відчувається дефіцит кадрів. Наявність кваліфікованого персоналу – це основа успішної роботи будь-якого підприємства. Вислів “кадри вирішують все” актуальний і нині. Для отримання від працівників максимальної віддачі підприємство повинно мотивувати працівників. Адже робота у водоканалах фізично важка. Вона передбачає перебування у шкідливому середовищі та некомфортних умовах, адже аварії доводиться ліквідовувати в мороз, дощ та сніг. Часом така робота небезпечна для здоров’я і життя. Прожитковий мінімум, що закладений у чинному тарифі, залишився на рівні 2021 року і складає 2481 грн. Із січня 2024 року прожитковий мінімум зросте до 3028 грн для працездатного населення. Відсоток росту тільки прожиткового мінімуму становитиме 22%. Середня заробітна плата робітника середнього розряду у нинішньому  тарифі складає 13531 грн (до прикладу, заробітна плата слюсаря-ремонтника складає на сьогодні в тарифі 13149 грн, машиніста – 12812 грн, оператора – 12812 грн);

 - податки, що є обов’язковим платежем і які значно зросли за останні декілька років;

 - інвестиційна програма, яка спрямована на виконання проектів реконструкції, модернізації існуючих та будівництва нових потужностей підприємств.

Плановий розрахунок тарифу, поданий до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, передбачає підвищення вартості на 51%. Всі вихідні дані, що взяті для розрахунку економічно обґрунтованого тарифу, є фактичними на сьогодні.

На фоні економічно необґрунтованих тарифів під загрозою опиняється подальша робота водопостачальних підприємств та можливість надання послуг населенню.

На нашу думку, запровадження економічно обґрунтованих тарифів – це найбільш логічний вихід із ситуації. Так, для певних верств населення підвищення може стати відчутним, але не для більшості. Тому мають бути задіяні фінансові механізми, що сприятимуть вирішенню таких питань. Адже водоканали сплачуватимуть податки і тим самим наповнюватимуть державні та місцеві бюджети, а з цих бюджетів можна буде забезпечувати незахищеним верствам населення належні пільги та субсидії.

Адміністрація КП «Водоканал м. Ужгород»