Закарпатські студенти знайомилися з легендарним художником Володимиром Микитою

Напередодні Дня художника відбулася творча зустріч першокурсників факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського університету з відомим митцем нашого краю, академіком, класиком закарпатського живопису Володимиром Микитою. Про творчі здобутки майстра можна розповідати довго, їх багато, і це свідчить про визнання й високу оцінку його творчості як в Україні, так і за кордоном.

Володимир Микита – лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, Міжнародної премії ім. О. Духновича, Золотої медалі Академії мистецтв України та орденів Ярослава Мудрого V та IV ступенів, а також премії ім. Тетяни Яблонської за досягнення в образотворчому мистецтві. Крім того, він тричі лауреат Закарпатської обласної премії ім. Й. Бокшая й А. Ерделі, автор близько трьох десятків персональних виставок у великих містах України, Словаччини, Росії, Угорщини та інших, учасник виставок у 17 країнах світу та міжнародних бієнале (Кошиці, Гельсінкі, Венеція). Твори В. Микити прикрашають експозиції 34-х музеїв різних країн, його творчість висвітлена в понад 270 публікаціях.

У майстерні митця

Нещодавно група студентів-істориків мала нагоду відвідати авторський музей митця. Біля воріт будинку їх зустрічав поважний, інтелігентний, в довгому фартуху й зі своїм незмінним атрибутом – піпою – господар. «Я радий, що ви прийшли!» – такими словами й зі щирою усмішкою він запросив молодих людей до помешкання, де розміщена експозиція, яку складають близько 90 його робіт. У мальовничих краєвидах студенти впізнавали куточки рідного краю, ділилися враженнями і захоплено слухали цікаві історії з життя Володимира Васильовича. Вслухалися в кожне мудре слово, пораду.

Справжнім дарунком для молоді стало запрошення художника до майстерні. Першокурсники схвильовано розглядали акуратно розкладені речі – близькі й рідні для митця, який частково відтворив інтер’єр батьківської «хижі», адже бачили ту колиску, в якій колисався малий Володимир, лампу, за якою навчався, ладу, креденець, посуд, а ще – великі полотна, палітру, фарби…

Час промайнув дуже швидко. Не хотіли відкланюватися. Мали насправді незабутні, яскраві враження. На завершення творчої зустрічі Володимир Васильович звернувся до студентів з проханням невтомно працювати над собою, ніколи не зупинятися на досягнутому, любити всій край, розвиватися духовно, йти життям з Богом і молитвою.

Учасники відвідин щиро вдячні майстру за час, проведений разом, за мудрі настанови, цікаві розповіді й сподіваються на наступні «стрічі» з Володимиром Микитою!