Картини закарпатського міліціонера оцінив навіть суворий генерал

Зараз колишній полковник міліції у відставці, проте ще за час роботи в Управлінні міліції відкрив для себе світ живопису. Задовго до того, як стати на шлях правозахисника та митця, наш співрозмовник працював і електриком, і шофером, і токарем, а вправно тримати пензель, взагалі, навчився тільки у зрілому віці.

У своїх полотнах Янош Кіндрат відтворює живописну техніку старих майстрів. Головні напрямки його робіт — пейзаж та натюрморт. Художник відображає неповторну красу Закарпатського краю: його старовинні хатини, мальовничі краєвиди, природу тощо. Саме такі мотиви відображені на полотнах: "Михайлова хата", "Панує весна", "Симфонія осені", "Куточок Міжгір'я", "Зимовий мотив", "Бескиди" і т.д.

Надихає автора згаданих шедеврів природа і хороший настрій. Ліс у зимову пору особливо приваблює митця. Коли душа і тіло потребує відпочинку, він бере пензлі, японську масляну пастель, мольберт - і йде на пленер. Зізнається, що у майстерні творити важче, бо здоров'я вже не "молоде", тому регламент там чіткий — три години до обіднього сонцестояння. А от під відкритим небом може творити і довше: "Там, і з однодумцями поговориш, і щось нове для себе дізнаєшся!"

Велику увагу приділив Іван Кіндрат пейзажам Воловеччини, де працював.

З дитинства, розповідає,  завжди мав фотографічну пам'ять, яка йому і до нині допомагає у написані картин. На полотно лягають кращі моменти життя, які яскраво запам'яталися і стали одкровенням. Вперше він взяв до рук пензля у 45. Талант передався, можливо, від матері, яка вміло вишивала. Це трапилося спонтанно, під впливом інших визнаних майстрів закарпатського живопису — Василя Свалявчика, Степана Шолтеса, Івана Шутєва. А першу японську масляну пастель, якою зроблені більшість його робіт, подарував Кіндрату саме Івана Шутєв. "З того часу, я малюю тільки цією японською пастеллю, вона ніби соковита і плавно лягає на поверхню, створюючи ефект справжньої олійної фарби",— додає пан Янош.

Художник побоювався зізнатися керівництву про свій потяг до художнього мистецтва, аби це не завадило його репутації. Каже, що тоді це б викликало підозру, що він не повністю присвячує себе правозахисній справі. З часом, Янош Кіндрат наважився представити на виставці кілька своїх робіт і не пошкодував. Виставку тоді оцінив навіть суворий генерал міліції. Високопосадовець вказав не тільки на успішність міліціонера у виконанні службових обов'язків, але й нагородив його почесною відпусткою, аби той кілька днів присвятив себе творчості у майстерні.

Під час розмови з нами гість пригадав і про свого першого вчителя — художника, так само, правоохоронця Віктора Динника, який вперше взяв його з собою на пленер і з того часу привив йому любов до мистецтва.

"Мистецтво — це розмова віч-на-віч. Власне, живопис допомагає мені зняти стрес, без якого не обходиться міліцейське життя, навіть, будучи вже на пенсії. Та й не завжди скажеш вголос те, про що можуть сказати твої картини. Для мене найкращий подарунок, який я можу зробити близьким — власні роботи, - ділиться співрозмовник. - Пригадую, як подарував жінці натюрморт "Квіти кохання", на якому було зображено композицію із троянд. Це той букет, який не зав’яне ніколи!". Про це повідомили у відділі комунікації ГУНП в Закарпатській області.