В Ужгороді є своя казкова долина ельфів! Сюди приходять фотографувати
Працює над міні-будиночками вона не одна, а з синочком та вірним песиком. Клумбу перед вікнами прикрашає не перший рік. Звідки прийшла ідея, як реагують перехожі та чого не вистачає Ужгороду, ми вирішили запитати безпосередньо у Вікторії.
– Чим ви займаєтеся по життю, чи пов'язана ваша робота з творчістю?
– Я лікар-стоматолог, працюю в нашій обласній стоматполіклініці. А взагалі, по життю, я творча натура, полюбляю малювати, робити різні прикраси та майструвати щось руками, це приносить мені велике задоволення!
– Як прийшла ідея малювати такі будиночки?
– Ідея з'явилася тоді, коли натрапила на камінчик, що своєю формою нагадав мені будиночок. От і підготувала його та розмалювала, а найпершим саме на клумбі був плетений будиночок, це так я експериментувала з своїм синочком Іллею, йому якраз виповнилося 5 років.
– Коли намалювали перший будиночок?
– Перший зробила десь 3 роки тому. Тоді й почала "вимальовуватися картина" теперішньої клумби, квіти пересаджені не зразу виділялися та цвіли. Оформлення було поступовим, так як часу на це не завжди вистачало: маленька дитина, робота, тренування, ще й догляд за песиком, який, до речі, весь час там зі мною проводить, допомагає!
– Чи буде поселення ельфів розростатися?
– Звісно, я планую поповнити наше містечко. Поряд із будиночками ще маю міні-лавицю та гойдалку, зроблені власноруч, просто на зиму їх забираю, оскільки вони дерев'яні.
– Яка реакція перехожих на такий нетиповий для міста ландшафтний дизайн?
– Я часто спостерігаю з балкону, як люди проходячи поруч, особливо мами з дітками, зупиняються полюбуватися, фотографують. При можливості підказую їм, що виклала там стежку, по якій проходять дітки і присідають позаду будиночків. Особливо туристи часто фотографують, ще минулого року, коли сакура цвіла, багато людей зупинялися подивитись.
– Ви прикрасили свою вулицю, а от чого не вистачає місту?
– Не вистачає чистоти! Мабуть не стільки самому місту, скільки людям не вистачає порядності. Якщо вже не наводити лад, то хоча б не смітити, поважати працю інших, та взагалі одне одного. Нам же тут жити, краще любуватися своїм містом, ніж безсовісно смітити!
– Якби ви стали мером, які були б ваші перші кроки?
– Мером? Мабуть першим було б збереження історичної частини міста, реставрації будинків, збереження й озеленення паркових зон, прикрашання квітами, це б приваблювало більше туристів, а в свою чергу впливало на збільшення капіталу міста від туризму. І точно постаралась би зі смітниками порядки навести, щоб не були доступні тим волоцюгам та вандалам, що їх вивертають назовні! Ідей багато, чесно кажучи.
– Що б ви побажали ужгородцям?
– Побажання нашим громадянам: любити наше місто, починати хоча б з найменшого – з чистоти та облаштування навколо своїх будинків. Якщо кожен із нас підтримуватиме порядок, дехто наважиться посадити клумбу з чудових квітів, то місто стане набагато гарнішим та цікавішим!!!
До цієї новини немає коментарів