Неповторний сад у Зальцбурзі: пишність стилю бароко в ландшафтному дизайні (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Пізнавальну та цікаву подорож до старовинного австрійського міста, яке називають в Європі «німецьким Римом», здійснили закарпатські журналісти та студенти УжНУ.

 

Відвідавши відомий княжий парк і палац Мірабель, збудовані у стилі барокко, закарпатці були в захваті від побаченого. Недарма парк Мірабель вважається однією з головних визначних пам’яток міста Зальцбург. Тут є все для повноцінного відпочинку душі і тіла: затишні лавочки, тіні біля фонтанів, квітучі клумби, а також безліч античних статуй.

Як розповів екскурсовод, ім'я Мірабель носить і замок, і сад. Їх першим власником був Вольф Дітріх фон Райтенью, який носив сан архієпископа і мав чималі багатства. Цікаво було дізнатися від екскурсовода, що хоча духовним особам офіційно заборонялися шлюбні відносини, але архієпископ дозволяв собі плотські втіхи. Його коханкою багато років була Соломія Альт, і саме для неї у 1606 році архієпископ наказав звести палац, який спочатку називався Альтенау на її честь.

 До речі, плодом цього незаконного зв'язку були 15 спільних дітей. Але довго життям у палаці коханці Дітріха насолодитися не довелося, вже в 1612 році її вигнали з палацових покоїв, оскільки архієпископ потрапив у немилість, втратив вплив і навіть потрапив до в'язниці, де провів решту життя. Новий власник замку поміняв назву на «Мірабель», тобто «прекрасний вид», що цілком відповідало істині, тому що звідси розкривалася розкішна краєвидна панорама на Альпи.

Шість років, з 1721 по 1727 роки, князь-архієпископ Франц Антон фон Харраш з допомогою знаменитого архітектора стилю бароко Лукаса фон Хільдебрандта перебудував палац Мірабель, інтегрував окремі будівлі в автономний комплекс. У результаті великої пожежі, яка охопила місто у 1818 році, палац був дуже пошкоджений. Ряд фресок, у тому числі Йоганна Міхаеля Роттмайра і Гаетано Фанті стали жертвами полум'я. Але урочисті мармурові сходи, які вели до палацу і мармурового залу, збереглися неушкодженими.

Палац Мірабель зобов'язаний своїм нинішнім скромним зовнішнім виглядом Пітеру де Нобіле, архітектурному консультанту двору і директору Віденської школи архітектури. Такі деталі, як окантування вікон, капітелі і ліпнина свідчать про колишню розкіш палацу. Віртуозні сходи Лукаса фон Хильдебрандта є одним з найцінніших творів мистецтва палацу Мірабель. Чарівні путті (херувими) прикрасили мармурові балюстради; скульптури в нішах є роботою знаменитого Георга Рафаеля Доннера і одними з найкращих творів європейського бароко.

Знамениті сади Мірабель спочатку були витримані в бароковому стилі, відмінності якого підкреслена ошатність, деяка помпезність, розкіш у поєднанні з легкістю, романтичністю і використанням різних мотивів. Укупі все це справляє враження нескінченної урочистості яскравих кольорів і плавних ліній. 

Центральне місце в композиції садів віддано Великому партеру, звідки відкривається чудова панорама на Зальцбурзький собор XVII століття і фортеця Хоензальбург, що налічує вже дев'ять століть. По центру Партеру розташований діючий фонтан восьмикутної форми, навколо нього чотири скульптурні групи, всі роботи Оттавіо Моста, що датуються 1690 роком. Кожна група втілює одну зі стихій. Землю представляє підземний бог Плутон, який викрадає Прозерпіну, Вогонь - фігура Енея з батьком, що біжать із палаючої Трої, Повітря - могутній Геркулес, який піднімає Антея над землею, щоб позбавити сили, Воду уособлює Паріс, що вивозить Олену. Інші статуї богів і богинь розміщені у південно-східній частині Великого партеру. Тут теж все перейнято символізмом, уособленнями пір року виступають давні богині. Так Флора і Діана символізують весну, Церера з Мінервою - літо, богиня врожаю Помона - осінь, зиму представляють Веста і Венера.

Сади Мірабель відкриті для загального відвідування ще за часів імператора Франца-Йосипа в 1854 році. Сьогодні вони є шедевром садівництва і популярним фоном для фотографів.

Хедж театр (театр з лаштунками і стінами з живої огорожі), котрий створено між 1704 і 1718 роками, знаходиться в головній частині саду Мірабель і є одним з найстаріших хедж театрів на північ від Альп. Сад Гномів, що зображує людські пороки, має ряд потворних істот з білого унтерсберзького мармуру і належить до часу архієпископа Франца Антона Гарраха.

Гід розповів, що нині у палаці Мірабель знаходяться офіси мера Зальцбурга і муніципальної ради. Мармурова зала, колишня бальна зала князів-архієпископів і концертний майданчик для Леопольда Моцарта і його дітей Вольфганга і Наннель, вважається однією з найкрасивіших весільних світлиць у світі. Тут регулярно проводяться зустрічі, церемонії нагородження та романтичні концерти.

У зальцбурців це також дуже популярне місце для проведення концертів, а також церемоній одружень. Цікаво було дізнатися, що в залах палацу давав концерти сам Моцарт, для якого Зальцбург був малою батьківщиною.

Аби пересвідчитися у неповторності саду Мірабель, на теренах якого розкидані прекрасні ставки і витончені скульптури, виконані австрійськими скульпторами в різних художніх стилях, пропонуємо переглянути наступні світлини…

 

Наталія Монда, студентка ІV курсу УжНУ

P.S. Захоплюючу та пізнавальну подорож до Австрії студентам організували керівник Закарпатського осередку Малої академії літератури і журналістики Ірина Гармасій та відомий меценат, депутат Ужгородської міськради Богдан Андріїв.

 

11 травня 2015р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів