У Рахові відкрився музей гуцульської різьби (фото)

Декоративно-ужиткове мистецтво, яке витворили гуцули Карпат, унікальне і неповторне. Своїм корінням воно сягає глибини тисячоліть. Нині, на жаль, багато народних промислів занепадають, втрачають свою привабливість, високий мистецький рівень, процвітає дилентантизм.

Справжніх майстрів, професіоналів своєї справи, в силу об’єктивних і суб’єктивних факторів, стає все менше і менше. А тому особливо приємно, коли на тлі загального занепаду народного мистецтва спостерігаються певні тенденції до його збереження та відродження. Конкретні, впевнені й тверді кроки в цьому напрямку робить культурно-мистецька еліта та влада Рахівщини і не тільки.

Закарпаття збагатилося ще одним музеєм (ФОТО)

Днями у місті Рахів відкрився музей гуцульської різьби Юрія Павловича. Вважаю, що це знакова подія в історії не тільки Закарпаття, але й України, бо таких майстрів, як Павлович, в Україні одиниці. Творча палітра різьбяра надзвичайно багата. У його доробку сюжетні й орнаментальні композиції, тарелі, мисливські комплекти, топірці, палиці тощо. Працездатність майстра, довершеність і досконалість робіт дивує й захоплює. Звертаючись до безпосереднього зображення реального буття, він досяг гармонійного поєднання узагальнених декоративних структур з наочністю сюжетного зображення, знаково-символічного орнаменту – з чуттєвою візуалізацією сцен із життя. Характеризуючи творчість Павловича мистецтвознавець Аделя Григорук на урочистому відкритті музею відзначила: “Будучи вихованим на декоративно-прикладному мистецтві корифеїв гуцульського різьблення на дереві, Юрій Павлович органічно зумів поєднати в своїй творчості дві різні тенденції: дотримання негнучких, нормативно усталених законів класичного мистецтва й здатності відгукуватися на проблеми сучасної суспільної дійсності, знайти адекватне образно-емоційне відтворення подій і явищ життя”. Поєднання цих двох тенденцій – використання давньої традиційності й відповідність духові часу – надзвичайно імпонує в його мистецькій практиці.

У свою чергу, талановитий журналіст Олександр Масляник підсумував, що надійним фундаментом усієї творчості Ю.Павловича стала народна традиція, а своїм мистецьким спадком він підтвердив власний нерозривний зв’язок з кращими культурними набутками усіх поколінь, творчо розширив етнофілософські горизонти, вніс і свою колористику у розкішне панно українського і світового мистецтва.

Талант Юрія Павловича, його вагомий внесок у культуру України отримав гідну оцінку.

На ХІІ Міжнародному гуцульському фестивалі 2002 року він отримує найвищу нагороду – гран-прі, а у 2004 році стає лауреатом мистецької премії ім. Данила Щербаківського, у 2005 році – присвоєно звання “Заслужений майстер народної творчості України”.

У рамках відкриття музею відбулася також презентація книжки “Юрій Павлович: сповідь душі”, що вийшла у світ у львівському видавництві “Ліга-Прес”. Автори книжки – Аделя Григорук – старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії “Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство” Національної академії педагогічних наук України та заслежений журналіст України Олександр Масляник.

Своє вагоме слово про майстра сказали й можновладці Рахівщини. Серед них мер Рахова Ярослав Думин, в.о. голови Рахівської райдержадміністрації Віктор Медвідь, начальник відділу культури Рахівської райдержадміністрації Володимир Шепета та інші. Приємно було бачити серед гостей художників Золтана Мичку, Василя Шиндру, журналістів Богдана Барбіла, Василя Пилипчинця та інших.

Відзначу, що музей гуцульської різьби Юрія Павловича відкрився за фінансової підтримки шанувальника гуцульської культури й мецената Юрія Бендака, який багато робить для збереження й відродження культури гуцулів у всіх її проявах.