На Тячівщині створять музей народної архітектури та побуту

У селі Колодному Тячівського району Закарпатської області знаходиться найдревніша в Україні й одна із найстаріших у Європі пам'ятка дерев'яного церковного зодчества — храм святого Миколи Чудотворця. У ньому спостерігається рідкісне поєднання первісної архітектури, монументального настінного живопису і прикладного декоративного мистецтва XV – XVIII століть.

Первісно він був збудований 1470 року в урочищі Одарів, а пізніше перенесений на нинішнє місце. За переказами старожилів, церкву перевезли на волах і поставили на пагорб у центрі села.

Архітектура храму зберігає риси, властиві середньовічним оборонним спорудам. У його композиції майстерно поєднано шатровий стиль із пізнім бароко. Первісно святиня збудована за допомогою зрубів із дубових колод без жодного цвяха. Вражає красою вхідний портал – широка площина одвірків із вирізьбленими на них мотузками й зубчастим орнаментом. Двері в храм прикрашає рідкісне нині металеве окуття.

На стінах церкви збереглися унікальні фрески XVIII століття, автором яких, згідно з латинським написом на плафоні, був «почесний громадянин Антоній Валі». Розпис вівтаря здійснено у ІІ половині XVII століття.

В останні роки минулого століття храм був у жахливому стані: прогнило його лемехове покриття, протікав дах і вода змивала настінне малювання. Лише завдяки гранту, наданому посольством США в Україні, упродовж 2007-2008 років церкву було реставровано. У ній замінили дах, закрили аркаду на дзвіниці сіткою від птахів, відремонтували двері, дерев'яними кілками позатикали всі отвори і щілини в зрубах.

Нині храм має статус пам'ятки архітектури національного значення. Місцеві мешканці планують відкрити у церкві музей старожитностей, тому активно збирають для нього експонати. Прикро, що розпочинаючи цю справу із добрими намірами, вони забувають про шкоду головним цінностям церкви, яку неодмінно принесе з собою музейна діяльність.