Про закарпатське Солотвино – очима англійського фотографа (фоторепортаж)

Сольові рудники в Солотвині були відкриті ще в XVIII столітті, в 1970-х на їх базі відкрили Українську алергологічну лікарню.

Крім шахт, в Солотвині розташовані карстові соляні озера, вміст солі в яких вищий ніж у Мертвому морі.

Альтернативна терапія, використовувана в Солотвині для лікування астми та інших респіраторних захворювань, відома як спелеотерапія.

Спелеотерапія була відкрита в Польщі у 1950-х роках, коли лікарі помітили, що шахтарі в соляних шахтах рідко хворіли на туберкульоз.

Просочене сіллю повітря соляних шахт допомагає вивести мокроту з легких і вбити мікроорганізми, що викликають інфекції дихальних шляхів.

Крім захворювань органів дихання, насичене солоне повітря допомагає боротися з різними захворюваннями шкіри і наслідками опікової хвороби.

 

Клініка в селищі Солотвино розташовувалася в тунелях на глибині 300 метрів від поверхні землі. Температура тут цілий рік тримається на одному і тому ж рівні - 22 ° C.

 

Солотвинська лікарня була найбільшою у світі установою, що використовувала спелеотерапію як основний метод лікування та оздоровлення після хвороб органів дихання..

 

Щороку в солотвинських соляних шахтах проходили лікування від 300 до 500 осіб - щоб потрапити в клініку, часто доводилося записуватися в лист очікування.

 

Звичайний час перебування в клініці становив 24 дні. Пацієнти не весь час проводили під землею, для сеансів терапії вони спускалися вниз на ліфті.

 

Під час лікувальних сеансів пацієнти лежали на ліжках, які розставлені у вирізаних в скелі нішах і висвітлені люменесцентнимі лампами. Їм дозволялося розмовляти один з одним або читати.

 

Крім лікувальних кабінетів, в підземному корпусі розташовувалися кімната відпочинку і бібліотека.

 

Видобуток солі в Солотвині припинили на початку 2000-х через різкий підйом підземних вод. Відділення спелеотерапії закрили в 2008 році після прориву води у вентиляційний ствол.

 

джерело