Особливості ремонту і дизайну по-закарпатськи

Від великого до малого, а не навпаки

 Дизайнер студії декору «Villa Grande» Оксана Піпаш розповідає, що зараз ужгородці часто відчувають недовіру до майстрів художньо-технічного проектування: «Дуже часто, малюючи ескізи інтер’єру, дизайнери не мають уявлення, як це втілити в життя. До спеціалістів звертаються, як правило, заможні люди, яким потрібно не вазу підібрати, а зробити планування житла».

Такої ж думки дотримується і власник салону «Be Creative» Катя Моргентал: «Обставити кімнату може декоратор, дизайнер – це людина, яка розробляє і проектує. Щоб поставити саме той світильник, саме те бра чи люстру, треба робити спеціальні підводи, їх потрібно накреслити, щоб було правильно, функціонально. Не можна поклеїти шпалери і думати після цього, де зробити освітлення». 

Дизайнери запевняють, що основа хорошого інтер’єру – правильне планування, коли головною є функціональність, а вже потім оздоблення. Щоб житло не перетворити на виставку народних умільців, починати треба з наповнення найбільш базовими речами, які в побуті є найпотрібнішими.

 Не все те золото, що модерн

 Здавалося б, запорукою гарного ремонту є дотримання одного зі стильових напрямів, проте і тут не все так просто.

Оксана Піпаш розповідає, що у клієнтів їхньої студії всього два стилі: мінімалізм і класика. До першого ужгородці зараховують хай-тек, функціоналізм тощо. Класикою вважають і бароко, і неоготику, і боз-ар, і багато іншого.

«При цьому колони із золотим малюнком здаються закарпатцям «багатшими оздобленнями», ніж, скажімо, використання натурального каменю, який у 5 разів дорожчий, але виглядає людям «бідно»», – розповідає дизайнерка. 

Катя Моргентал відмічає, що клієнти часто замовляють модерн, маючи на увазі щось надсучасне. Модерн – це стиль кінця XIX – початку XX століття, тобто вже давно не новинка.

«Зараз, – пояснює, – період панування скандинавського мінімалізму. Він простий, не передбачає складних конструкцій: вікна практично не закриті, кольори білі та сірі з додаванням природних мотивів, весь шарм роблять контрастні деталі. Вони мають бути дуже грамотно розставлені в інтер’єрі.

І посуд, і іграшка грають роль кольорового акценту в інтер’єрі, і саме контрасти роблять загальну картину», – наголошує Моргентал.

Саме тому хороший дизайнер, перш ніж засісти за ескізи, мусить уточнити, чи точно клієнт усвідомлює, що замовляє.

 Експериментувати – це цікаво, а не страшно

 «Зараз люди більш відкриті до експериментів, але все ж лишається багато клієнтів, які бачили у когось і хочуть таке ж. Потрібно усвідомлювали, що головне – це затишок, сучасні елементи будуть з’являтися у будь-якому випадку, але вибір слід робити у бік зручності, а не поклоніння хай-теку», – запевняють у «Be Creative».

Дизайнери розповідають, що суперсучасні інтер’єри вибирають люди, які через роботу мало бувають удома. На експерименти частіше йдуть самотні люди та молоді пари.

Якщо це сім’я з дітьми – то в стилістиці, кольорах і фактурах інтер’єру зручність ставиться понад усе.

Зрештою, найсміливіші дизайнерські рішення згодом обростають численними дрібними деталями, тому про мінімалізм говорити не доводиться.

Якщо людина активна, наголошує дизайнерка, то вдома їй хочеться більше затишку. Офісні ж працівники, тобто люди з малорухливим способом життя, віддають перевагу великій кількості деталей. Люди замкнуті люблять консервативні форми, екстраверти воліють бачити вдома рюші та завитки.

«Загалом дизайнер має бути в курсі всіх кітчевих речей і вміти пояснити, чому це погано. Пацієнт же не розповідає зубному лікарю, як лікувати те, що йому болить. Так і тут. Культура довіри до спеціаліста на Закарпатті виховується потрошечки»,– ділиться досвідом Катя Моргентал.

Оксана Піпаш наголошує, що не треба прив’язуватися до функціонального призначення текстур. До прикладу, тканина для оббиття меблів може свіжо виглядати в якості штор, а великими кахлями для підлоги можна викласти стіни та стелю. 

Дизайнер розповідає і про новий для Закарпаття, модний нині тренд: «Замість колишніх фотошпалер люди віддають перевагу фрескам. Зображення робиться на полотні, під старовину, з ефектом тріщин. Його закріплюють воском або лаком. Це фінансово досить затратно, але оздоба має неперевершений вигляд.

Такий елемент інтер’єру може візуально збільшити приміщення. Скажімо, для невеликої кухні підходить фреска із зображенням вулиці старого міста. Віруючі люди часто віддають перевагу біблійним сюжетам, не іконам, а мистецькій інтерпретації релігійних мотивів». 

 Гратися, але не зганьбитися

 Нині можна придбати багато дійсно стильних речей, але вміти їх поєднати – це і є мистецтво дизайну. «Художні кування, паркет, розпис дають у сумі художній музей, а не місце, де можна жити. Дуже важливо вміти зробити акцент і врівноважити його нейтральними деталями.

Якщо декор не контролюється одним спеціалістом, із цим часто виникають проблеми. Люди дивляться на кожну окрему деталь в інтер’єрі як на красивий предмет мистецтва, який має бути найкращим із усього асортименту. Насправді ж потім ці витвори програють у синтезі одне з одним.

«Диковинне» треба поєднувати з простим, це життєва закономірність. До чорної сукні пасує шикарне намисто. Проста річ просить до пари елегантну та вишукану. Діаманти не вдягають до квітчастої гавайської сорочки. Так і в інтер’єрі: ажурний скляний столик не можна ставити на ворсистому килимі з орнаментами», – радить Катя Моргентал.

Треба враховувати і простір: із високими стелями малі предмети можна загубити, а монументальні меблі захарастять невелике житло.

Варто віддавати перевагу світлим кольорам, вони є безпрограшним варіантом, – радять закарпатські спеціалісти. Яскраві малюнки та принти дуже швидко набридають. Можна зупинитися і на насиченому сірому, він виглядає шикарно, і яскраві деталі гармонійно з ним грають.

Слід пам’ятати, що є не лише колір, а й тон. Тому сміливі барвисті поєднання не завжди можна правильно відчути та поєднати.

Навіть при виборі меблів варто віддавати перевагу нейтральним формам та кольорам, щоб кімнату можна було оновлювати хоч щосезону. В Ужгороді не є проблемою поїхати за кордон, до Угорщини чи Словаччини, де можна підібрати будь-які деталі на кожну пору року.

Оксана Піпаш розповідає і про інші акценти, які привертають увагу: «Ужгородці багато коштів викидають на декор штор. Багато шарів, фактур, квітів і китиць – те, від чого сучасний житель нашого міста ще не може відмовитися. Більш довершений вигляд матимуть авторські водоспади чи затишний камін, які збагатять інтер’єр.

На щастя, ужгородці почали відмовлятися  від багатоярусних стель. Сьогодні вже майже не зустрічаються «екземпляри» у п’ять сходинок, два яруси – це максимум».

Наостанок варто нагадати: оздоблення житла – це творчість, яка повинна приносити задоволення. Якщо все ж відчуваєте сумніви щодо майбутнього результату або робота просто «не йде», варто звернутися до спеціалістів, щоб потім не довелося переробляти. А давати лад уже наполовину зробленій роботі, запевняють дизайнери, – одне із найтяжчих завдань.

Тетяна Щоголєва, газета «Унґвар»