Ух, солом’яний дух!

Недаремно наші предки шанували не лише зерно, як нація хліборобів, але й стебло, на якому воно зрощене – солому. З неї робили ужиткові речі – від брилів до глечиків, на ній спали, нею вкривали хату… Й не дарма: вчені дослідили, що солома – одна з небагатьох рослин, що має здатність створювати специфічні магнітні поля (тороїдальні), що мають властивість поглинати негативну енергетику. Ось чому в житті українців традиційної культури соломи було так багато – вона сповнювала його світлою й сильною енергією сонця, бо, здається, що й сама схожа на сонячне світло.

Використовували солому в ритуалах – згадаймо той же дідух, спасову бороду, обжинкові вінки… Робили з неї й іграшки діткам – коників, баранців, півників, а також ляльки.  От і ми сьогодні вам пропонуємо виготовити дві лялечки із соломи. Зараз подібні ляльки прийнято називати «берегинями» — одначе назва це не народна, з’явилася вона з легкої руки етнодослідника Василя Скуратівського у 80-х роках минулого століття.  Хоча за своєю функцією такі ляльки можуть бути оберегами – якщо ви наділите їх цим духовним змістом, а можуть – просто приємною дрібничкою, зробленою власноруч, окрасою інтер’єру. Щодо захисного характеру ляльки, то жіночі фігурки в цьому сенсі – дуже сильний оберіг, адже жінка – це жриця домашнього вогнища. Вона маніпулює усіма енергіями, які пронизують її дім, до того ж вона здатна управляти, маніпулювати, рафінувати та очищати енергетичні поля своїх домочадців у силу своєї природи (адже кожна жінка дітородного віку очищається від негативної енергетики раз на місяць під час відомого біологічного процесу).

Ляльки, що являють собою жіночі фігурки можна зв’язувати з древніми язичницькими богинями – Ладою, Славою, Даною, Макошею. Зрештою, це є древній культ Матері Світу, який сьогодні теж живе у поклоніннях Богородиці. Якщо детальніше зупинятися на самих ляльках, то бувають вони двох типів – з піднятими руками до неба (жест Оранти – «тієї, що молиться» — за урожай, за добробут, за життя), чи з опущеними додолу (жест Рожаниці – божества, що благословляє на урожай, на добробут, на життя).

 Отож, таку Оранту й Рожаницю пропонуємо вам виготовити.

Для цього нам потрібні два пучки соломи з колоссям, ножиці та лляні нитки. Якщо працюєте із сухою соломою, її потрібно підготувати до роботи – замочити на 2-3 год., чи обернути на довший час у змочену ряднину. Якщо колосся, з яким ви працюєте, ще недостиглі, вони легко піддаватимуть ся вашим маніпуляціям, й не ламатимуться.

Почнемо із Оранти – у нашому випадку, вона робиться простіше.

Візьміть пучок колосків, обріжте його з низу, щоб робоча довжина вийшла не більше 25-30см. Приблизно посередині перегинаємо колоски й робимо перевесло – перекручуємо до утворення закарлюки, тоді накладаємо перегнуті по довжині половини одна на одну й перев’язуємо – у нас вийшла голова. (Фото 1)

Руки робимо із пучка соломи, довжиною максимум 15 см. (фото 2).

З’язуємо їх ниткою і згинаємо «у ліктях» так, щоб у нас вийшов жест Оранти. Готові руки просуваємо між двома частинами тулуба і міцно зв’язуємо ниткою в поясі ляльки. (фото 3, 4)

На грудях перев’яжіть ляльку навхрест. (фото5).

Тепер формуємо низ – для  цього ножицями обрізаємо колоски, що випинають, а ззаду солому раджу обрізати у формі трикутника. Наша солом’яна Оранта готова. (фото 6)

Рожаниця – складніша за виконанням лялька. Її ми сформуємо із трьох частин – солом’яного тулуба у формі циліндра, перев’язаного по довжині сім разів (число знакове й символічне), вінка із колосків, що вінчає голову ляльки та рук, що демонструють жест тієї, що благословляє. У нас руки не просто опущені додолу – вони лежать на животі, в якому нове життя.

Вінок із колосків – корону для нашої богині – слід приготувати заздалегідь,сплести його не круглим,а овальним, кінці не обрізати, їх ми прив’яжемо до тулуба ляльки ззаду. (Фото3)

Руки виготовляємо так, як у попередньому випадку, єдине, що у ліктях загинаємо їх додолу. (фото4)

Отож , починаємо працювати над тулубом. Накладаємо на пучок колосся три перев’язі по черзі. (фото1). Ззаду кріпимо до нього корону-вінок (фото 2)

Під третьою перев’яззю монтуємо руки: вставляємо готову перев’язану ниткою і зігнуту солом’яну  поперечину. (фото5 -7 )

Перед тим, як перев’язати під руками в районі пояса ляльки, нам слід закріпити руки на животі. Для цього прив’яжіть на обидві руки ниточки, а тоді протягніть їх і зв’яжіть їх між соломою з тулуба. (фото8-10).

Після цього накладіть перев’язь на поясі ляльки й хрест із ниток на грудях. Закінчуємо роботу – від пояса до низу ляльки ще тричі перевязуємо ляльку (фото 11),рівно пістриггаємо соломинки внизу – наша Рожаниця готова. (Фото 12)

Приємної роботи, натхнення й світлого солом’яного духу у вашій хаті!

Майстриня Тетяна Когутич

«Карпатський Об’єктив»