Суспільні виміри Закарпаття

завідувач кафедри туризму УжНУ, к.соц.н. Федір Шандор

В ХХІ столітті динамічні процеси відбуваються у всіх суспільствах, але в українському суспільстві є ознаки системної кризи, що проявляється у всіх його сферах: політичній, соціальній, економічній, духовній тощо. Звісно, водночас відбуваються зміни у соціальній структурі суспільства, в соціальних інститутах стосовно перерозподілу значущості їх провідних функцій та в процедурах відображення цих змін у суспільній свідомості. Відбувається також перерозподіл впливовості кожної соціальної інституцій на ефективність суспільного життя, що відбивається на характері взаємовпливів поміж ними та призводить до певної невизначеності у цій площині. Сьогодні спостереження процесів соціальних змін має супроводжуватись когнітивними змінами в теорії задля більш адекватного пізнання соціальних механізмів таких трансформацій, особливо щодо їх усталеності чи спонтанності.
Тому перейдемо до мови цифр і фактів. Перед тим як здійснити аналіз соціальних вимірів у суспільстві, через національні, релігійні та суспільні позиції наведемо наступний зріз порівняння проведених соціологічних досліджень щодо соціальної рефлексії у 2002 та 2006 роках:
Чи відбулися зміни в соціально-економічному житті краю за останній рік?
Область – 2002 рік
Так, значні Деякі відбулися, деякі ні Важко сказати Мене це не цікавить Точно, ні
5,2% 36,4% 29,6% 4,4% 24,4%


Область – 2006 рік
Так, значні Деякі відбулися, деякі ні Важко сказати Мене це не цікавить Точно, ні
6,5% 42,8% 7,8% 1,2% 23,6%

Насьогодні Уряд України найперше повинен звернути увагу на таку проблему (виділіть кілька відповідей) - Область 2006 рік
Проблема Відповідь
Безробіття 68,4%
Контроль за ціновою політикою на товари і послуги 50,6%
Підвищення заробітної плати 46,9%
Боротьба зі зростаючим рівнем злочинності 25,7%
Підвищення пенсії 17,1%
Стан розвитку організацій громадянського суспільства
та їх залученість до прийняття рішень на місцевому рівні в Закарпатській області

Протягом 2006 р. на території Закарпатської було проведено опитування реально працюючих громадських організацій та органів місцевої і державної влади.
Метою дослідження було вивчення стану громадянського суспільства в Закарпатській області для визначення ролі громадських організацій у плануванні регіонального розвитку на стратегічну перспективу. Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні завдання:
- здійснено оцінку ролі громадських організацій у розбудові громадянського суспільства та існуючих взаємовідносин “громадські організації – органи влади” у Закарпатській області;
- здійснено оцінку потреб та аналіз спроможності громадських організацій до участі у плануванні розвитку регіону (community-based organizations та NGO);
- здійснено аналіз сприйняття громадськості регіональними органами влади та сприйняття регіональних органів влади інституціям громадянського суспільства.
Об’єктом дослідження був процес взаємодії організацій громадянського суспільства та регіональних органів влади Закарпатській області щодо планування регіонального розвитку на стратегічну перспективу. Предметом дослідження було функціонування механізму співпраці громадських організацій та регіональних органів влади Закарпатської області в контексті розробки, впровадження та удосконалення моделі інтегрованого регіонального розвитку на обласному рівні. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складали наступні методи: діалектичний, системного підходу, статистичного аналізу та ін. В рамках дослідження були використані наступні методи опитування: анкетування, фокус-группа, бесіди (телефонні та міжособистнісні). Під час дослідження було використано – статистичні дані від управління статистики, інформація від єдиного інформаційного центру міністерства юстиції в Закарпатській області, інформація реєстраційного відділу обласного управління юстиції, інформація від районних та міських відділів організаційної роботи та юстиції

Портрет респондентів опитування
Респондентами опитування були:
1) громадські організації Закарпатської області: Ужгорода (22 організації), Мукачева (1 організація), Свалява (1 організація), Мукачівського району (1 організація), Іршавського району (1 організація), Ужгородського району (2 організації), Воловецького району (1 організація), (1 організація), Хустського району (1 організація), Свалявського району (1 організація), всього 31 організація;

Інформація про неурядові організації (НУО) Закарпатської області
У Закарпатській області зафіксовано наявність всіх видів НУО, передбачених чинним українським законодавством, а саме: громадських організацій, благодійних організацій та фондів, творчих спілок, дитячих та молодіжних організацій.
Станом на 1 січня 2006 року (за даними обласного та міськрайонних управлінь та відділів юстиції до введення єдиного реєстраційного вікна) обласних, районних та місцевих НУО нараховувалося понад 500. Понад 90% з них зареєстровано в Ужгороді, близько 5% в Мукачеві, інші 5% припадають на всю Закарпатську область.

Дата реєстрації НУО
Більшість опитаних НУО були створені та зареєстровані в період з 1998 по 2002 р.р. Це пояснюється сприятливими умовами щодо законодавчого забезпечення та посилення міжнародної допомоги у даний період.

Форма реєстрації
Більшість організацій (згідно офіційних статистичних даних) зареєстровані як громадські організації. Всі опитані організації зареєстровані, як юридичні особи. Але понад 65% організацій зареєстровані лише в органах юстиції, а після отримання статистичної довідки не продовжили реєстраційні дії у відповідних фондах та організаціях, що дає підставу говорити про них як неповноцінно діючі організації, оскільки вони не можуть здійснювати фінансово-звітню діяльність (порівняльна характеристика від управління юстиції, єдиного реєстраційного вікна та соціальних фондів і податкової інспекції).

Види діяльності організацій
Важливою характеристикою сектору НУО Закарпатської області є види діяльності організацій. Це показник типів послуг, які громадські організації надають своїм клієнтам, та певним чином того, як дані організації усвідомлюють та реалізують свою роль в суспільстві в цілому і в громаді, зокрема. Найбільш поширеними видами діяльності опитаних НУО є захист прав та робота з національними меншинами, а також регіональний розвиток. Значна кількість до опитаних НУО займається культурно-просвітницькою діяльністю, а також мають на меті розвиток місцевого самоврядування. Показовою є тенденція збільшення кількості організацій, в яких основною сферою діяльності є захист прав та лобіювання інтересів. За інформацією, наданою представниками місцевої та регіональної влади (інформація від представників органів місцевого самоуправління), даний вид діяльності стає найпопулярнішим, особливо в галузі правозахисту прав національних та релігійних громад (специфіка Закарпаття). Така популярність правозахисної діяльності є, безперечно, позитивним явищем, але треба зважати на те, що даний напрям діяльності вимагає високого професійного рівня НУО, що є проблемою для багатьох, новоутворених організацій. Окрім в того в Закарпатській області намітилися позитивні зрушення в бік обєднання НУО які займаються дотичною діяльністю. Так лише в 2005 році кількість поданих грантодавцям проектів в яких кілька організацій (які раніше виконували схожі роботи поокремо) спільно вестимуть роботу, зросла майже втричі, за даними опитування керівників НУО.
Треба зауважити, після проведених досліджень (опитування керівників НУО), складається певна інформація про те що на Закарпатті створена специфічна схема дії представників регіональної влади, які мають первинний доступ до інформації, яка свідчить про створення тіньових схем по використанню коштів донорів. Чимало закордонних та державних фондів в першу чергу надсилають інформаційні повідомлення про фінансування проектів до відповідних державних управлінь, де і завершується їх подальше розповсюдження для громадськості. Для цього держслужбовці створюють власні громадські організації, через які виграють та отримують грантові кошти. Зі свого боку (за словами керівників опитаних НУО) звітність ведеться на основі обов’язкової проробленої роботи державними управліннями куди вписуються віртуальні громадські організації. Таким чином і кошти використано, і робота пророблена. Але як наслідок реально діючі регіональні громадські організації позбавлені вільного доступу до інформації і джерел фінансування, а для грантодавців створено візуальний громадський міраж.

Клієнтами організацій-респондентів (згідно опитування та інформації від управлінь юстиції) є наступні верстви населення: національні та релігійні общини; девіантні групи; діти та молодь; жінки; підприємці, професійні об’єднання; пенсіонери, ветерани труда та війн, інваліди; все населення; громадські організації загального типу; ЗМІ.
Аналіз складу клієнтів опитаних організацій дає змогу зробити висновок про те, що НУО Закарпатської області розповсюджують свою діяльність на широкі верстви населення та мають підтримку від широких верств населення.
Водночас виявлено (фокус-групи з представниками місцевих НУО) що більшість громадських організацій мають конфлікт з державними органами внаслідок непоінформованості з боку органів місцевого самоуправління та держслужб, а також власної некомпетентності – це в першу чергу стосується обов’язкової звітності у фондах зайнятості, соцстраху, тимчасової втрати працездатності, пенсійного фонду, органах статистики, податковій інспекції, внаслідок цього на організації накладаються штрафні санкції, аж до закриття діяльності. Внаслідок непоінформованості з боку держорганів понад 50% НУО (інформація з єдиного реєстраційного вікна) не пройшли перереєстрацію у єдиному реєстраційному вікні до 1 січня 2006 року, через це вони не можуть здійснювати свої функції в правовому просторі та фінансово-звітню діяльність.

Як громадські організації сприймають органи влади
Практика діяльності НУО підтверджує, що сприйняття громадськими організаціями органів влади в певній мірі залежить від рівня їх співпраці. Власне (спостереження під час проведення фокус-групи з представниками НУО) співпраця НУО з органами влади є важливим чинником, який впливає на спроможність НУО представляти та захищати інтереси клієнтів і впливати на формування демократичного суспільства. Для НУО продуктивна співпраця з державною (місцевою) владою є можливістю отримати фінансування з місцевих джерел для надання соціальних послуг, можливістю залучити представників державних структур до своєї громадської діяльності та зацікавити їх в успіхах НУО через особисту участь у спільних справах. Тільки за умови залучення представників влади до спільної громадської діяльності НУО мають можливість ефективно впливати на громадську політику та досягати стабільної життєздатності на місцевому рівні.
Результати опитування демонструють, що переважна більшість НУО регулярно (формально чи неформально) контактують з органами влади.
На даний час ініціатива спілкування НУО та владних структур в більшості випадків (за словами опитаних керівників НУО 90%) надходить від НУО, набагато менше - з обидвох сторін та дуже рідко від органів влади.
Керівники опитаних НУО відзначили збільшення частоти контактів з представниками влади протягом останнього часу. Проте збільшення кількості контактів, на думку опитаних, ще не характеризує їх якість і продуктивність. Наприклад, лише незначна кількість опитаних (всього одна організація, а саме Карпатський центр полінгових досліджень) НУО виконувала протягом 2005 року спільний проект в співпраці з органами влади. Можна зробити висновок, що співпраця на рівні проектів має епізодичний характер і ще не стала в Закарпатській області розповсюдженою практикою.
Серед головних причин, що заважають співпраці між НУО та владним структурами, керівники опитаних НУО називають наступні:

- недостатня поінформованість та незнання про наявність тих чи інших НУО, які багато в чому дублюють роботу органів влади, і як часто буває набагато компетентніше і які є набагато більш наближеними до об’єктивних реалій в Закарпатській області;
- Нестабільність та за політизованість у роботі органів державної влади;
- Більшість громадських організацій Закарпаття є занадто слабким у своїй діяльності, нерідко їх представляє одна, дві людини, тому вони поки що не готові і не здатні запропонувати місцевій владі власні пропозиції щодо можливих форм співпраці, реалізації проектів та програм розвитку громадських ініціатив;
- Більшість організацій є легалізовані шляхом повідомлення про створення, а не зареєстрованими організаціями, через що не мають банківських рахунків, печатки, без яких неможливо отримати фінансування на реалізацію проектів, допомогу;
- Для більшості громадських організацій діяльність органів державної влади є закритою, тому керівникам організацій інколи важко спілкуватись зі службовцями, з їх сторони розпочинається критика роботи чиновників, через що виникають конфлікти та ускладнення в спілкуванні, взаємопорозуміння;
- упереджене ставлення влади до НУО, а також небажання співпрацювати з боку владних структур та недооцінка владою ролі і значення НУО у громаді;
- недостатній рівень прозорості реалізації внутрішньої політики органів влади;

Для розвитку взаємовідносин громадянського суспільства з органами місцевої та регіональної влади доцільно (названі пропозиції від керівників НУО):
- впроваджувати механізми місцевої демократії, як шляхом використання різних форм прямої демократії (місцеві референдуми, місцеві вибори, загальні збори громадян, місцеві ініціативи та громадські слухання та ін.), так і шляхом представницької демократії (через діяльність виборних органів місцевого самоврядування);
- створення громадсько-консультативних бюро на основі громадських організацій. Як на мене бюро може надавати інформацію у формі консультацій з наступних питань:
• Куди звернутись за допомогою з тими чи іншими питаннями
• Надання інформації про те хто працює і в яких сферах діяльності, як їх знайти
• Налагодження та підтримка контактів з органами місцевої влади
• Налагодження та підтримка контактів з ЗМІ
• Проведення інформаційних, піар-кампаній по висвітленню певних завдань та проблемних питань
• Інформаційний обмін між різними установами – органів державної влади – громадських організації
• Інформування громадян, проведення досліджень та моніторинг
Подібні бюро могли би стати початковим механізмами у побудові кращого партнерства між сторонами, а також:
- використовувати сучасні методики участі НУО у розвитку громади при активній взаємодії з органами регіональної (місцевої) влади.
- Створення умов покращення взаємовідносин між органами державної влади та недержавними громадськими організаціями у вирішенні соціальних проблем шляхом впровадження Положення “Про муніципальне соціальне замовлення” в Закарпатській області: (Створити мережу центрів соціального партнерства в 13 районах Закарпатської області; Зібрати необхідну інформацію, вивчити міжнародний та Український досвід впровадження соціального замовлення;Розробити тренінгові, навчальні матеріали та провести серію тренінгів для представників органів районних рад, депутатів, представників недержавних громадських організацій районів; Розробити та провести громадське обговорення Положення “Про муніципальне соціальне замовлення”; Провести круглі столи з представниками органів районних рад, депутатами, представниками недержавних громадських організацій районів з приводу питання виділення сторінки в бюджетах районних рад під програми соціального замовлення).
- Створити в кожному районному центрі, місті свої громадські ради (до складу громадських рад мають входити громадяни, представники політичних партій, громадських організацій, професійних спілок та інших об’єднань громадян, засобів масової інформації), які б відряджали своїх представників в обласну дорадчу громадську раду, для громадського контролю за діяльність владних структур. Громадські дорадчі ради, діятимуть на підставі положень, які затверджуються відповідним органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування. (керівники кількох НУО вже беруть участь в таких радах, які створені згідно розпорядження Президента України у 8 областях держави).
- Створити можливості для публічного громадського обговорення (конференцій, семінарів, форумів, громадських слухань, “круглих столів”, громадських приймалень, зборів, зустрічей з громадськістю, під час яких громадяни можуть заслуховувати посадових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань, які належать до компетенції цих органів, а також теле- або радіодебатів, дискусій, діалогів, інтерв’ю та інших передач теле- і радіомовлення, Інтернет-конференцій, телефонних “гарячих ліній”, інтерактивного спілкування в інших сучасних формах) та вивчення громадської думки (проведення соціологічних досліджень та спостережень; запровадження спеціальних рубрик у друкованих засобах масової інформації; проведення експрес-аналізу коментарів, відгуків, інтерв’ю, інших матеріалів у пресі, на радіо та телебаченні для визначення позиції різних соціальних груп; опрацювання та узагальнення висловлених у зверненнях громадян зауважень і пропозицій; проведення аналізу цільової інформації, що надходить до спеціальних поштових скриньок, розташованих у приміщенні органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування).
- Створення електронного каталогу (веб-сторінка) для того аби всі ГО мали доступ до інформації від владних структур та органів місцевого самоуправління. Відповідно необхідно визначити строки подання від такої організації. Створення бібліотеки (паперові носії) виданих указів та розпоряджень, і т.д.
- Створити можливості для того аби результати публічного громадського обговорення доводяться органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування до відома громадськості шляхом оприлюднення в друкованих засобах масової інформації з обов’язковим обґрунтуванням прийнятого ними рішення.


Як органи влади сприймають НУО
Кількість громадських організацій постійно зростає. Так за період 2002-2005 років офіційний перелік НУО в Закарпатській області збільшився на понад 200 організації. Водночас зростання кількості НУО, на думку представників влади, суттєво не впливає на якісні показники розвитку громадянського суспільства в Закарпатській області в цілому та містах, де здійснювалося дослідження, зокрема. Значна кількість зареєстрованих НУО (близько 80 %) не здійснюють активну діяльність щодо реалізації мети, заради якої були створені.
За оцінкою опитаних у фокус-групах представників органів місцевої влади м. Ужгорода громадські організації, які активно працюють (приблизно 5-10 % від кількості зареєстрованих). Вони виконують важливу громадську місію – допомагають людям вирішувати важливі соціальні, економічні, культурно-просвітницькі та інші проблеми. Міські власті регулярно підтримують контакт з громадськістю: щоквартально – круглі столи з представниками громадських, релігійних та національних організацій і політичних партій. Новинкою 2005 р. стало утворення громадського об’єднання кількох громадських організацій (всього 18) під робочою назвою „Коаліція громадських організацій Закарпаття”, до якого включилося кілька нових НУО у 2006 році, для вирішення спільних питань і проблем.
За оцінкою представників Закарпатської облдержадміністрації працюючі НУО спроможні конструктивно впливати на розвиток громадянського суспільства, але значній кількості з них не вистачає ініціативи, наполегливості, координації діяльності між собою (тобто між НУО) та між НУО та владою. В Закарпатті створена та функціонує Громадська Рада при голові облдержадміністрації, в склад якої входять представники НУО, що напряму та опосередковано дає змогу громадськості брати участь у формуванні стратегії розвитку регіону, а також дорадча ради громадських організацій при в рамках проекту ОБСЄ. Але, на жаль роль НУО в роботі даного органу недостатньо активна, і реально формальна.
Щодо бажаної ролі НУО у розвитку регіону, то вона бачиться у опитаних під час фокус-групи представників влади:
Створенні мережі центрів громадського партнерства в 13 районах Закарпатської області та розвитку конструктивних партнерських стосунків з владними структурами;
підвищенні активності громадян у житті громад міст та населених пунктів регіону;
інформаційно-просвітницькій діяльності, спрямованій на виховання громадянина та патріота України і Закарпаття;
ініціюванні конструктивних ідей щодо розвитку регіону, особливо в контексті національних та релігійних особливостей регіону;
На думку опитаних громадські організації мають значні можливості щодо участі у розвитку регіону:
кількісний та якісний склад НУО, який може охопити на разі активної конструктивної діяльності широкі верстви населення;
представницький склад від різних верств населення;
громадський ентузіазм та творчу ініціативу;
вміння лобіювання та захист інтересів членів громади та окремих груп громадян;
значні навички залучення фінансування проектів та програм, спрямованих на розвиток регіону;
реальне громадське бачення актуальних проблем регіону та шляхів їх вирішення, а також авторитет у своїх громадах, до якого прислухаються як влада так і мешканці;

Розвиток НУО на думку представників влади гальмує:
Співпраця з органами державної влади на неналежному рівні;
• Малий досвід керівників організацій у плануванні діяльності, керуванні проектами;
• Не вистачає серйозності у членів організацій;
Неналежний рівень інформаційного забезпечення в середині сектору діяльності громадських організацій в районах Закарпатської області;
Більшість організацій проводять однорідну роботу та недостатній рівень співпраці між НУО, які здійснюють схожу діяльність;
низький рівень життєспроможності певної частини НУО (перелік реально працюючих організацій значно коротше ніж перелік зареєстрованих НУО);
На думку представників влади ініціатива щодо співпраці в більшості випадків належить органам влади. Щодо ініціатив НУО, то вони завжди знаходять відклик у органів влади.
Розвитку взаємодії НУО з органами влади сприятиме: удосконалення законодавства; розробка та реалізація спільних партнерських проектів; своєчасний обмін актуальною інформацією; участь влади в громадських заходах та акціях НУО і навпаки та ін.
Позитивний досвід взаємодії органів влади з громадськістю взагалі та НУО зокрема має місце в Ужгороді та Закарпатській області, взагалі. При активній участі громадськості проходили: проходять традиційні акції – Свято Миколая (участь бере до 1.500 дітей щороку з 1998 року), „Напиши листа Святому Миколаю” (обробляється до 5 тисяч листів щороку з 1996 року) („Збережемо деревяні храми Закарпаття” (щороку збираються кошти на утримання деревяної архітектури з 2000 року), „Порятуймо замки Закарпаття” (щороку проходять літні табори за участь волонтерів по очистці 1-2 замків з 2001 року) , традиційні фестивалі громадських об’єднань виноградарів у Мукачеві, Берегові, Виноградові, Ужгороді. Даний досвід перебирають громадські організації міст Іршава, Чоп, Хуст, Міжгір’я, Воловець, насьогодні подібні фестивалі проводять (влада лише надає дозвіл) громадські організації Мукачівщини (Свято меду), Рахівщини (Свято бринзи), Хустщини (Селиська співанка), також створюється статут міста Ужгорода; через активну позицію громадського руху Іршавщини (ГО „Боржавська ініціатива”) створено національний парк „Зачарована долина”.

Контекст діяльності організацій громадянського суспільства в Україні

Кількість членів. У більшості НУО (згідно поданої інформації від керівників НУО) членство в організації не фіксоване.

Колективний орган управління має місце у всіх опитаних організаціях у вигляді правління.

Джерела фінансування. Більшість опитаних закарпатських НУО отримували грантову допомогу від міжнародних організацій, але насьогодні суттєвим джерелом фінансування для половини опитаних організацій є меценатство та спонсорування від окремих громадян та підприємців. Останнім часом збільшується кількість бізнес-структур, які готові надавати цільову фінансову та матеріально-технічну підтримку громадським організаціям, діяльність яких спрямована на вирішення конкретних потреб громади (соціальна допомога, акції, фестивалі, волонтерські роботи, допомога малозабезпеченим верствам населення через акції, боротьба з ВІЛ-інфекцією). З’явилося таке явище, як традиційне благодійництво (фірми спонсорують лише свою дружню НУО і лише певну акцію, але щороку). Однією з проблем, що гальмує фінансування з боку бізнесу (особливо середнього та великого), є недостане поінформування фірм про діяльність НУО.
За останні роки зростають надходження до бюджетів громадських організацій від місцевого бюджету. Фінансування НУО за рахунок бюджетних коштів є досить типовим для України в цілому та Закарпатської області зокрема, особливо щодо окремих видів організацій (національних, культурологічних, соціальних, молодіжних, творчих спілок). Для отримання коштів з обласного чи місцевого бюджету НУО має бути включена у відповідний (обласний чи місцевий) кошторис, ухвалений обласною чи місцевою владою. Моральною проблемою фінансування НУО прямо з бюджету є критерій відбору організацій. Власне, лише кілька з опитаних НУО отримували фінансову підтримку безпосередньо з обласного та місцевих бюджетів протягом 2000-2005 років. В основному це організації, клієнтами яких є найменш захищені верстви населення: ветерани війн та праці, інваліди, сиріти, молодь та ін. Новим способом фінансування НУО з бюджету є надання коштів у вигляді державних чи муніципальних грантів переможцям конкурсів програм і проектів. Традиційними грантоотримувачами є молодіжні та національно-культурницькі організації. У всіх без виключення містах щорічно виділяються певні кошти (наприклад, в 2005 р. для грантування обдарованої молоді було виділено понад 100 тисяч гривень з державного бюджету) для фінансування проектів НУО, що пройшли конкурсний відбір.
Незначна кількість керівників опитаних НУО джерелом фінансування називають членські внески.

Стратегічними напрямами у вирішенні проблем фінансування НУО можна визначити: 1) одержання грантової підтримки проектів і програм громадських організацій від органів обласної і місцевої влади; 2) розвиток благодійництва.
Для успішної реалізації даних стратегій громадським організаціям необхідно підвищувати поінформованість в мас-медіа і в регіональному соціумі про свою діяльність.

Головними спільними ознаками опитаних НУО є:
• недержавний (неурядовий) характер організацій (тобто держава в особі органів державної влади та органів місцевого самоврядування не є засновниками даних організацій);
• самоуправління (керівництво НУО здійснюється її членами у відповідності із статутними документами);
• добровільність (НУО створені на основі доброї волі осіб-зосновників; вступ до організації здійснюється на добровільній основі);
• некомерційність (організації не створені з метою вести підприємницьку, комерційну діяльність);
• неприбутковість (метою створення НУО не є одержання прибутку; прибуток, отриманий внаслідок діяльності НУО використовується лише на статутні цілі);
• корисність (для своїх членів зокрема та суспільства в цілому через: благодійництво, розвиток культури, захист екології, соціальні послуги, захист інтересів громадян та ін.)

Внутрішні проблеми, що заважають розвитку НУО:
1. Недостатня кількість кваліфікованого персоналу
2. Недостатня співпраця з ЗМІ
3. Недостатня співпраця з органами влади
4. Недостатня співпраця з бізнесом
5. Відсутність планування діяльності

Зовнішні проблеми, що заважають розвитку НУО:
1. Низька зацікавленість діяльністю НУО в цілому з боку органів влади
2. Низька зацікавленість діяльністю НУО в цілому з боку бізнесу
3. Нескоординована діяльність з іншими НУО

Допомога, якої потребують НУО:

1. Фінансова
2. Інформація
3. Освітні тренінги та семінари
4. Обладнання та приміщення
5. Співпраця з органами влади
6. Обмін досвідом з іншими НУО та співпраця з іншими НУО
Щодо потреб у навчанні, які домінують над іншими, то вони обумовлені тим, що на протязі кількох років у Закарпатській області (за виключенням Ужгорода та Мукачева) не проводилися цільові навчальні програми для представників НУО. Особливо важливі навчальні тренінги, інформаційно-консультативна допомога для молодих НУО, які щойно створені.
Заходи щодо оцінки ефективності інтеграції громадянського суспільства та регіональних органів влади можуть включати:
• дослідження рівня інтеграції громадянського суспільства та регіональних органів влади в Закарпатській області;
• створення мережі координаційних органів щодо розвитку соціального партнерства (співпраці НУО та органів влади)
• проведення круглих столів, конференцій за відповідною тематикою;
• реалізацію цільових проектів регіональними засобами масової інформації за відповідною тематикою та організація інформаційно-консультаційного забезпечення інтеграційних процесів;
• проведення семінарів, тренінгів на теми соціального партнерства для спільних груп, де слухачами будуть представники органів влади та громадських організацій;

Кількісні показники:
• збільшення кількості реально діючих життєспроможних НУО в регіоні (в тому числі - у сільській місцевості);
• зростання рівня фінансування проектів та програм НУО за рахунок державного та місцевого бюджетів;
• збільшення об’єму інформації про діяльності НУО у місцевих та регіональних ЗМІ;
• збільшення кількості громадських ініціатив, громадських заходів, спрямованих на розбудову громадянського суспільства, а також збільшення кількості партнерських проектів (проектів НУО та органів влади).

Якісні показники:
• підвищення іміджу НУО у суспільстві;
• координація діяльності НУО та органів влади та спільна розробка і реалізація стратегії розвитку міста (регіону);
• наявність ефективного законодавчого поля щодо розвинення інтеграції громадянського суспільства та регіональних органів влади;
• розвинення практики державного замовлення професійно діючим НУО на виконання соціальних послуг для населення регіону
• наявність механізмів участі НУО у прийнятті рішень органами влади з актуальних питань життя та розвитку міста (регіону);
• підвищення рівня громадської поінформованості;
• наявність громадського контролю за діями місцевої, регіональної влади;

В Україні та зокрема в Закарпатській області накопичено певний досвід впровадження технологій та інструментів розбудови громадянського суспільства.
Одним з наріжних каменів функціонування громадянського суспільства є участь громадськості, зокрема громадських об’єднань (НУО) у процесі розробки та прийняття рішень на регіональному та місцевому рівні. Демократія є ефективною тоді, коли громадяни мають можливість впливати на процес розробки та реалізації стратегії розвитку своєї громади, регіону, країни.
Успіх більшості підходів до залучення громадян залежить в значній мірі від того, наскільки добре громадяни проінформовані про діяльність органів влади. В Закарпатській області гостро відчувається потреба в збільшенні доступу до інформації та адекватних можливостей її використання. На жаль, дії значної частини владних структур не є відкритими і прозорими, і процеси розробки і реалізації стратегії розвитку регіону досить часто закриті для громадськості. Зокрема, місцеві органи влади залишаються за межами громадського контролю.
Основними факторами впливу на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування є мас-медіа та громадська діяльність:
1. мас-медіа (ТБ, радіо, преса, Інтернет) значно впливають на громадську думку та здійснюють контролюючу функцію стосовно влади. Водночас мас-медіа мають негатив – залежність від власника-засновника та комерційну зацікавленість. А тому більшість громадських побажань не мають змогу висвітлюватися у мас-медіа.
2. громадський сектор. Насьогодні лише цей напрям має реальну перспективу здійснювати контроль як за владними структурами так і за мас-медіа, але внаслідок життєдіяльності посттоталітарної системи, розвиток громадського сектору гальмується: 1) відсутністю співпраці з владними структурами, б) відкритість та залученість громадськості до прийняття рішень на місцевому рівні, в) обмеженість доступу до державних мас-медіа та ігнорування їх діяльності комерційними виданнями.
Тому громадський сектор в Закарпатській області змушений випрацювати власний регіональний шлях для забезпечення своєї життєдіяльності:
1. Внаслідок офіційного блокування подання інформації про ті чи інші дії (затягування строків подання інформації, навмисна бюрократія стосовно видачі документації і т.д.) ГО здійснюють отримання через субєктивні підходи (знайомі, знайомі знайомих, неофіційний обмін інформацією)
2. Висвітлення у регіональних мас-медіа (через особистісні фактори впливу, а також часткове фінансування подання власної інформації у мас-медіа) діяльності ГО та їх реакція на дії влади способом заяв та експресивних закликів.
3. Здійснюють свої функції ГО з-за допомоги грантів, які дають можливість фінансування виходу інформації та

Сьогодні представники владних органів на Закарпатті не вважають за необхідне та доцільне проводити консультації з громадськіcтю з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави та життєвих інтересів широких верств населення, формування і реалізації державної політики, підготовки і прийняття проектів нормативно-правових актів, оцінки діяльності цих органів.
Що відповідно призводить до де популяризації дій влади, а також сприяє виникненню негативного образу самої влади та її представників, а також веде до відсутності гласності, відкритості та прозорості в діяльності цих органів.
До категорії інструментів, що можуть бути використані у залученні громадськості до розбудови громадянського суспільства, можна віднести:
- техніку лобіювання, яка у разі порушення прав та інтересів громадян дозволяє через участь у різних формах громадських участі (мітингах, виборчих кампаніях, зборах підписів на підтримку громадських інтересів та ін.) відстояти свої права та інтереси і, таким чином, сприяти розбудові громадянського суспільства;
- громадський контроль за діяльністю влади, який передбачає впровадження таких механізмів та процедур, як дослідження якості державних послуг, здійснення моніторингу цих послуг та діяльності влади, доцільність наглядових рад, громадського жури, та створення коаліцій НУО. Цей підхід дозволяє підвищити відповідальність та прозорість влади шляхом проведення постійного моніторингу та налагодження зворотного зв’язку з громадськістю, НУО;
- соціальний (громадський) моніторинг, метою якого є відстежування змін в становленні громади до розробки та реалізації стратегії розвитку регіону;
- консультації з громадськістю, які передбачають проведення круглих столів, громадських слухань, дорадчих рад, зустрічей зацікавлених сторін і т. п., що дає змогу залучити широкі кола громадян до процесу розробки та реалізації стратегії розвитку громади;
- коаліції НУО, як порівняно новий, але досить ефективний метод здійснювання громадського впливу на органи влади;
- стратегічне планування розвитку громади, основною метою якого є вироблення місцевих соціально-економічних стратегій на тривалий період. При умові участі громадськості, НУО у стратегічному плануванні розвитку громади матиме місце суттєвий суспільний ефект: згуртування, об’єднання інтересів та зусиль влади та громади; поява відчуття причетності до важливої спільної справи; підвищення мотивації спільної діяльності щодо реалізації спільно розроблених стратегій розвитку.

Головні рекомендації
1. створити регіональний (обласний, районний) довідник діючих громадських організацій, які відповідно розбити по секторам діяльності і за алфавітом. Дані довідники мають бути цілеспрямовано направлені керівникам ГО, керівництву органів місцевого самоуправління, зацікавленим особам, донорам іт.д.
2. розробка інформаційних буклетів для громадськості про діяльність громадських організацій та органів місцевого самоуправління. Дана продукція сприятиме поінформованості населення про діяльність ГО та активізує зі свого боку процес створення і розширення громадського руху.
3. створити регіональні (обласний, районні) веб-сайти на яких відобразити інформацію про діючі громадські організації. Де має щотижня поновлюватися інформація від ГО, що буде цінним джерелом для донорів, органів місцевого самоуправління та слугуватиме орієнтиром для інших ГО.
4. профінансувати створення в кожній області створення клубів, об’єднань громадських організацій для координації та регуляції спільних дій з метою запобігання ізоляції інформаційного простору довкола ГО та їх діяльності. На основі даних обєднань буде можливість створення в кожному районному центрі, місті своїх громадських рад що впливатимуть на соціально-економічну та соціально-політичну ситуацію в регіоні.
5. розпочати активну діяльність по допомозі створення (інформація в мас-медіа, довідники, буклети ) в усіх регіонах краю (райони, села) громадських об’єднань та організацій різноманітного гатунку. Для цього профінансувати діяльність регіонального тренінгово-кординаційного центру який буде розробляти тренінгові, навчальні матеріали та проводитиме тренінги для представників органів місцевого самоуправління, депутатів, представників недержавних громадських організацій районів; також в компетенції даного центру буде проведення круглих столів з представниками органів місцевого самоуправління, депутатами, представниками недержавних громадських організацій районів з різноманітних питань та проблем.
6. фінансування мас-медійних каналів (газета, радіо, ТБ), де буде виділено рубрику, сторінку, ефірний час по висвітленню діяльності регіональних ГО. Це дасть ГО можливість безперешкодного висвітлення інформації про свою діяльність та сприятиме інституційному розвитку громадського сектора в регіоні.
7. створити єдиний регіональний інформаційний громадський центр, де будуть можливості для публічного громадського обговорення (це надає можливість для проведення конференцій, семінарів, форумів, громадських слухань, “круглих столів”, громадських приймалень, зборів, зустрічей з громадськістю, під час яких громадяни можуть заслуховувати посадових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань, які належать до компетенції цих органів, а також теле- або радіодебатів, дискусій, діалогів, інтерв’ю та інших передач теле- і радіомовлення, Інтернет-конференцій, телефонних “гарячих ліній”, інтерактивного спілкування в інших сучасних формах) та вивчення громадської думки (проведення соціологічних досліджень та спостережень; запровадження спеціальних рубрик у друкованих засобах масової інформації; проведення експрес-аналізу коментарів, відгуків, інтерв’ю, інших матеріалів у пресі, на радіо та телебаченні для визначення позиції різних соціальних груп; опрацювання та узагальнення висловлених у зверненнях громадян зауважень і пропозицій; проведення аналізу цільової інформації, що надходить до спеціальних поштових скриньок, розташованих у приміщенні органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування.
8. створити з представників фондів та проектів в Україні контрольну інспекцію за результативність та реальністю діяльності НУО та ефективного фінансування проектів з-за допомоги НУО. Дана інспекція та її щорічні висновки зможуть здійснити правову та інформаційну реабілітацію ГО в очах громадськості, а також представників органів місцевого самоврядування.
9. організація щоквартальних тренінгів (з різних напрямів) з-за участі іноземних представників ГО, та представників ГО з інших областей України. Тут відкривається можливість по обміну досвіду та по налагодженню можливої майбутньої співпраці.


Оцінка стану вдоволеності населення міст Ужгород, Мукачево, Чоп

Метою проведення дослідження є оцінка стану вдоволеності населення міст Ужгорода, Мукачева та м. Чоп, щодо якості надання комунальних, соціальних послуг встановлення рівня задоволеності діями місцевої влади, дослідження стану обізнаності виборців щодо програм політичних партій та блоків, рівня задоволеності від роботи депутатів.
Демографічна характеристика
Соціологічне дослідження проводилось у 3-х містах Закарпатської області по виборці, з 1.03 по 24.03.2006 року. Всього було опитано 480 людей. Респонденти розподілились:
а. По статі:
- чоловіки 50%
- жінки 50%
б. по віку
• до 20 років – 14%
• 20 – 30 років – 24%
• 30 – 40 років – 18%
• 40 – 50 років – 24%
• 50 – 60 років – 16%
• Понад 60 років – 6%
в. по рівню освіти
• незакінчена вища – 7%
• середня, середня спеціальна – 17%
• середня технічна – 22%
• незакінчена вища 17%
вища – 30% г. за сімейним статусом
• одружені (заміжні) – 55%
• холості (неодружені) – 31%
вдова (вдовець) – 7%
д. за складом сім’ї
• 1 людина – 12%
• 2 людини – 17%
• 3 людини – 25%
• 4 людини – 30%
Понад 4 людини – 9% е. серед респондентів
• Працюють – 43%
• Навчаються – 16%
• Пенсіонери – 14%
• Не працюють 14%
Не надали відповіді 10%

Рівень задоволення Не задоволений Важко сказати задоволений

Ужгород Мукачево Чоп Ужгород Мукачево Чоп Ужгород Мукачево Чоп
Доступність та якість медичного обслуговування 24 % 30% 41% 42 % 37,5 % 52 % 34 % 32,5 % 7 %
Асортимент та можливість отримати лікарські засоби 18 % 24 % 33 % 32 % 35 % 53 % 50 % 41 % 14 %
Боротьба з алкоголізмом, ВІЛ/СНІД, туберкульозом 43 % 20 % 32 % 46% 65% 43% 11 % 15 % 25 %
Соціально медичне обслуговування важкохворих 25 % 33% 24 % 44% 48 % 46 % 31 % 19 % 30 %
Робота швидкої допомоги 29 % 26 % 32 % 53 % 47 % 49 % 18 % 27 % 19 %








Блок 1. Послуги органів місцевого самоврядування


1.1 Ступінь задоволеності у медичному обслуговуванні

З даних дослідження видно, що переважна більшість з тих, хто не задоволений якістю медичних послуг, є жителі м. Чоп. Це насамперед зумовлено слабкістю матеріально – технічної бази сфери охорони здоровя, та відносною віддаленістю від столичних міст Ужгород та Мукачево.
Слід відзначити високий рівень незадоволення профілактичними роботами боротьби з алкоголізмом, профілактики наркоманії та ВІЛ/СНІД, і туберкульозом, поряд з найвищим рівнем невдоволення у м. Ужгороді, наступним йде місто Чоп, що зумовлює його прикордонне розташування, та місце значної концентрації мігрантів. В той же час, саме у цих містах 46% у Ужгороді та 43% у м. Чоп сказали, що їм важко сказати про профілактичну роботу, відповідно якої слід посилити роботу з поінформування громадян.
Так само високим залишається відсоток не задоволених роботою швидкої допомоги у м. Чоп, Ужгород та Мукачево.








1.2. Рівень задоволеності у благоустрої та утриманні житла
Рівень задоволення Не задоволений Важко сказати задоволений

Ужгород Мукачево Чоп Ужгород Мукачево Чоп Ужгород Мукачево Чоп
Ремонт дахів, фасадів димарів, підвалів та під’їздів 44 % 31 % 45 % 38 % 28 % 36 % 18 % 41 % 19 %
Якість надання послуг теплопостачання, переходу на автономне опалення 24 % 22 % 31 % 36 % 40 % 48 % 40 % 38 % 21 %
Ремонт доріг, тротуарів 44 % 31 % 41 % 3 % 30 % 27 % 24 % 39 % 32 %
Освітлення вулиць 24 % 28 % 28 % 43 % 48 % 46 % 33 % 57 % 26 %
Озеленення скверів клумб, зеленими насадженнями 35 % 28% 31 % 52 % 44 % 55 % 13 % 28 % 14 %

Рівень задоволення та комфортності від умов індивідуального проживання в оселі

Ужгород Мукачево Чоп
Чи достатньо тепло у ваших квартирах в осінньо – зимовий період?
Зазвичай навіть жарко 5,7 % 6,8 % 3 %
Звичайно тепло 59,8 % 62 % 53,7 %
Досить часто буває холодно 24,2 % 22,4 % 29,2 %
Як правило холодно 10,3 % 8,8 % 14 %
Чи освітлений ваш двір, будинок у нічний час
Так, достатньо освітлений 28,4 % 29,7 % 24,7 %
Освітлений слабко 44 % 43,4 % 46,1 %
Ні, не освітлений 27,6 % 26,9 % 29,2 %
Чи прибрано у вашому під’їзді, навколо будинку
Так, досить чисто 28 % 35 % 24 %
Досить часто буває брудно 40 % 42 % 54 %
Брудно завжди 32 % 23 % 22 %
Як довго вам доводиться чекати громадський транспорт
Не користуюсь громадським транспортом 10 % 12 % 63 %
Рідко 14 % 18 % 12 %
Часто 55 % 25 % 8 %
Практично завжди 21 % 45 % 17 %


Комфортність життя
Комфорт проживання – це система суб’єктивних оцінок людиною об’єктивних умов життєдіяльності, яка формується на основі задоволення соціальних потреб особи, її інтелектуального розвитку та життєвого досвіду, емоційного стану та інше.
Органи місцевої влади та місцевого самоврядування в певній мірі причетні до створення комфортних умов для проживання жителів міст, а також до формування політичних уподобань та орієнтацій, та формування ставлення (позитивного, нейтрального, негативного) до місцевої влади.

Ужгород Мукачево Чоп
Порівняльний аналіз ступеня комфортності по містам
Абсолютно комфортно 7,7 % 4,2 % 2 %
Скоріше комфортно 18 % 14 % 7 %
Середній рівень комфорту 41 % 36 % 40 %
Скоріше не комфортно 14 % 20,4 % 31 %
Живемо погано 7,3 % 14,4 % 12 %
Важко відповісти 12 % 11 % 10 %
Оцінка ступеня комфортності від 1 до 5 3,1 2,8 2,2
За даними опитування, найбільший відсоток людей, що відчувають себе некомфортно зосереджено у м. Чоп, що пов’язано з рівнем розвитку міста та інфраструктури. В той же час закономірно, вищий рівень комфортності життя спостерігається у м. Ужгород, оскільки тут об’єктивно вищий рівень доходів, та розвиток інфраструктури міста.
На стан комфорту життя впливають декілька основних чинників, Головін з яких це задоволення основних соціальних потреб людей та оцінка майбутнього життєвого рівня.
Як показали дані дослідження, лише 14% жителів обласного центру задоволені рівнем доходів сім’ за місяць.

Загальний стан
Рівень задоволення Не задоволений Важко сказати задоволений

Ужгород Мукачево Чоп Ужгород Мукачево Чоп Ужгород Мукачево Чоп
рівень доходів сім’ї за місяць 34 % 40% 31% 52 % 47,5 % 62 % 14 % 12,5 % 7 %
якість медичного обслуговування 28 % 48,9 % 37,7 % 52,8 % 35 % 53 % 19,2 % 16,1 % 9,2 %
робота, навчання 10 % 15 % 22 % 66% 64% 53% 24 % 21 % 25 %
робота адміністрації міста 25 % 36% 22 % 43% 56 % 41 % 32 % 23 % 37 %
Робота міліції, інших правоохоронних органів 28 % 26% 22 % 53% 46 % 44 % 19 % 28 % 34 %
організація дозвілля 55 % 48 % 65 % 27 % 40 % 27 % 18 % 12 % 8 %



діяльність органів місцевого самоврядування
Рівень задоволення Не задоволений Важко сказати задоволений


Кількість контактів На місяць На квартал на рік Ступінь задоволення
1 – мін
5 - макс
Ужгород Мукачево Чоп Ужгород Мукачево Чоп Ужгород Мукачево Чоп
Житлово-комунальні служби 1 1 1 2 1 1 4 3 4 3
Правоохоронні органи 0 0 0 1 1 1 1 2 2 3
Заклади охорони здоровя 0 0 0 1 2 1 3 4 4 3
Відділи соціального забезпечення 1 1 1 1 1 1 3 3 3 2
Дозвільні органи (отримання довідок) 0 0 0 1 1 1 4 4 3 2
Пошта, телефон 1 1 1 2 2 2 7 6 8 4
Міськвиконком 1 2 2 1 2 1 4 5 4 2
Задовільний стан жителів міста належить від багатьох факторів, в даній частині опитування ми намагались дослідити ті фактори, які пов’язані з діяльністю органів місцевого самоврядування: виконавчих органів, комунальних, соціальних служб та інше.
Результати діяльності міської адміністрації (оцінка роботи основних служб), оцінювалась по роботі основних підрозділів (шкала оцінювання 5 балів, де 1 незадовільно, а 5 задовільно)

Сфера життєдіяльності Оціночний параметр Ужгород Мукачево Чоп
Матеріальна сфера Робота комунальних служб міста (світло, тепло, газ, дороги) 2 4 3
Сфера соціального управління Робота правоохоронних органів 3 3 3
Сфера послуг Робота системи дошкільної освіти 3 3 2
Сфера послуг Робота системи шкільної освіти 4 4 4
Сфера послуг Робота соціальних служб міста 4 4 3
Середній коефіцієнт роботи служб адміністративних міст 3,2 3,6 3

Порівняльний аналіз демонструє, що найбільш ефективно працюють підрозділи місцевої адміністрації у м. Мукачево, а потім у містах Ужгороді та Чопі. За оцінками респондентів м. Мукачева, найбільш ефективно почали працювати комунальні служби міста, що пов’язано з додатковим фінансуванням з бюджету. В той же час, у м. Ужгороді, робота комунальних служб визнана найменш ефективною. Цікавим є тенденція до задовільного рівня роботи систем шкільної освіти міст, а також до роботи соціальних служб, знову ж таки, респонденти відмічали, що активізація роботи зазначених служб була найбільшою напередодні виборів, що і зумовлює високі оцінки якості робіт.







Визначення рівня задоволення якістю надання послуг службами та установами влади.
рівень контактів з місцевими службами органів місцевого самоврядування

На запитання які три установи спричинили вам найбільше проблем, у всіх 3-х містах, на 1 місці респонденти відзначили ЖРЕУ, Установи соціального захисту та дозвільні служби міськвиконкомів.
Основними формами звернення у служби комунального господарства міста є за допомогою телефону 45% та 38% особистий візит, і у 17% представники служб самі звернулись до мешканців будинків з тими чи іншими проханнями.
Основними питаннями що турбують користувачів послуг комунальних служб, є питання вартості за надані послуги. Для 90% жителів не зрозумілим є механізм формування тарифів та задоволення від якості наданих послуг. 65% респондентів вважають, що тарифи на послуги житлово комунальні служби міста є завищеними. В той же час, 30% респондентів виявили бажання доплачувати за вищий рівень якості надання послуг (тепло постачання, безперебійне постачання гарячої води, освітлення під’їздів, прибирання при будинкової території). В секторі охорони здоровя, 25% респондентів виявили бажання додатково доплачувати за якість надання послуг. Так само 25% готові доплачувати за якість, при контактах з дозвільними органами (видача довідок, отримання ліцензій, дозволів).
На запитання, чи доводилось вам давати неофіційні платежі за надання послуг, 45% респондентів сказали що так, і ще 30% відмовились від відповіді. В середньому цей відсоток склав до 20% від вартості самої послуги, і як правило покращив рівень задоволення тих хто цю послугу отримав.
15% респондентів звертались зі скаргами у відповідні інстанції, щодо незадовільного рівня надання послуг службами та установами органів місцевого самоврядування. із них, 30% не задовільнили своїх очікувань, а 20% не очікували змін на краще.

Чи задоволені ви діяльністю нинішньої влади

Рівень влади Ужгород Мукачево Чоп
Так Ні байдуже Так Ні байдуже так ні байдуже
Президент України 27% 32% 5% 36% 10% 4% 32% 19% 3%
Кабінет Міністрів 9% 43% 7% 25% 12% 7% 11% 31% 2,3%
Верховна рада 7% 47% 11% 19% 24,5% 5% 12,8% 23% 3%
Облдержадміністрація 7% 24% 4% 23% 12% 4% 14% 24% 4%
Обласна рада 4% 25% 4% 28,9% 12% 4% 12,7% 29% 3,7%
Міська рада 24% 21% 2% 32% 11% 3,6% 10,6% 47% 2,2%
Міський голова 20% 38% 2,5% 44% 9% 3% 9,9% 48,7% 2,2%
Депутат якого ви обрали у 2002 році 12% 19% 3% 32,4% 20,1% 2% 12% 29% 2,4%


Чи можете ви пригадати прізвище депутатів яких обрали до різних рівнів рад, та на за кого ви голосували обираючи міського голову

Рівень влади Ужгород Мукачево Чоп
Так Ні Так Ні так ні
Верховна рада 80% 6% 93% 4% 90% 7%
Обласна рада 63% 24% 90% 5,5% 93% 4%
Міська рада 78% 12% 88% 9% 84% 12%
Міський голова 92% 4% 94% 2% 87% 9%




чи звітували перед вами депутати, ті за кого ви голосували?
Рівень влади Ужгород Мукачево Чоп
Так Ні Так Ні так ні
Верховна рада 8% 92% 12% 88% 0% 100%
Обласна рада 0% 100% 16% 84% 7% 93%
Міська рада 2% 98% 12% 88% 0% 100%
Міський голова 4% 96% 24% 76% 0% 100%

якщо так, то як часто
Рівень влади Ужгород Мукачево Чоп
1 раз на рік Більше 1 раз на рік Більше 1 раз на рік Більше
Верховна рада 100% 100% -
Обласна рада - 100% 100%
Міська рада 2% 100% 100%
Міський голова 4% 100% 100%

чи враховують політичні партії вирішення місцевих проблем у власних передвиборчих програмах? Саме проблем того населеного пункту де ви проживаєте?
Ужгород
Якість надання комунальних послуг Так ні За рахунок чого? Так ні
Покращення рівня медичного обслуговування 100% - - -
Підвищення безпеки проживання у населеному пункті 100% - - -
Покращення громадського обслуговування в закладах та установах міста 100% - - -
Покращення рівня екологічної безпеки 100% - - -
Забезпечення належного рівня освіти 100% - - -
Забезпечення гідного соціального захисту 100% - - -
Свобода вибору та вільність підприємництва 100% - - -
Покращення благоустрою міста 100% - - -
Створення сфери відпочинку та дозвілля 100% - - -
85% респондентів висловили думку, що місцеві жителі повинні впливати на процеси прийняття рішення у органах місцевої влади. З них, 15% за проведення зборів трудових колективів, 25% громадських слухань за місцем проживання, 30% за проведення місцевих референдумів. 13% респондентів виявили бажання долучитись до громадських дорадчих комітетів, та разом з депутатами розробляти проекти покращення добробуту громадян.


Моніторинг сучасного стану національних громад Закарпаття
в контексті дотримання прав національних меншин

Закарпаття – регіон, що знаходиться на стику двох культур західної і східної, безпосередньо є тим умовним каталізатором національних та релігійних детермінант які можуть призвести до конфліктних ситуацій схожих до балканських чи кавказьких.
Загалом, згідно офіційного перепису у грудні 2001 року, на території закарпатського регіону проживають представники близько 85 рiзних нацiональностей:
1. УКРАЇНЦI — 1976.479: більшість території Закарпаття. Закарпатськi українцi подiляються на 4 специфічні етнографiчнi групи: Бойки — Воловецький, Мiжгiрський райони, Лемки — Великоберезнянський район, Гуцули — Рахiвський район, Долиняни — низинні та передгірські райони.
2. УГОРЦI — 151.516: Берегівський, Виноградівський, Ужгородський, Хустський райони.
3. РУМУНИ — 32.152: Солотвинський регiон
4. РОСIЯНИ — 30.993: Ужгород, Мукачево, Свалява, Чоп
5. ЦИГАНИ — 14.004: Ужгород, Берегово, Свалява, Королево, Мукачево, Вилок.
6. СЛОВАКИ — 5.695: Ужгородський, Свалявський та Перечинський райони.
7. НIМЦI — 3.582: Павшино, Паланок, Синяк, Усть-Чорна, Тячiв, Німецька Мокра.
8. БIЛОРУСИ — 1.540: Ужгород, Мукачево.
9. ЄВРЕЇ — 565: Ужгород, Мукачево, Хуст.
10. ПОЛЯКИ – 518: Ужгород
Молдовани 516 Ліви 22 Якути 3
Вірмени 490 Гагаузи 21 Абазини 2
Чехи 320 Хорвати 19 Голландці 2
Болгари 279 Китайці 17 Даргинці 2
Татари 252 Киргизи 16 Кубинці 2
Азербайджанці 231 Карели 13 Ханти 2
Грузини 190 Асирійці 12 Албанці 1
Литовці 136 Серби 9 Вепси 1
Латиші 132 Фіни 9 Дунгани 1
Чуваші 114 Французи 9 Євреї гірські 1
Узбеки 70 Удіни 9 Інгуші 1
Казахи 59 Афганці 7 Іспанці 1
Греки 58 Комі-пермяки 7 Кабардинці 1
Мордва 51 Адигейці 6 Кримські татари 1
Італійці 47 Аварці 6 Манси 1
Марійці 41 Абхази 6 Рутульці 1
Корейці 40 Кумики 6 Уйгури 1
Туркмени 37 Американці 5 Бахури 1
Таджики 36 Балкарці 5 Черкеси 1
Естонці 36 Калмики 5
Чеченці 35 Турки 5 Інші 7
Народи Індії 33 Англійці 4 Не вказали 286
Удмурти 33 Буряти 4
Лезгини 30 Австрійці 3 Етнічні групи:
Осетини 27 Алтайці 3 русини 10.090
Башкіри 26 Табасарани 3 гуцули 83
Комі 24 Тати 3 бойки 25
Араби 23 Хакаси 3 лемки 3

З метою аналізу сучасного стану національних громад Закарпаття було здійснено моніторинг дотримання конституційних прав національних меншин в галузі освіти на всіх рівнях.
Зокрема, встановлено, що в Закарпатській області система освіти для національних меншин відповідає чинному законодавству України, а мережа навчальних закладів приведена у відповідність до національно-культурних потреб, складу населення. Типи, структура, мережа дошкільних, загальних середніх і позашкільних закладів на даний час повною мірою задовольняють освітні запити національних меншин, які проживають на території області.
В області функціонує 489 дошкільних закладів, в яких виховується 23153 дітей.
За мовами виховання дані видно з таблиці.

№ п/п Мова виховання К-ть закладів В них
груп дітей
1. Українська 424 982 19286
2. Російська 1 4 81
3. Угорська 53 71 1674
4. Українсько-угорська 9 39 796
в т.ч. українська - 27 565
угорська - 12 231
5. Російсько-угорська 1 4 117
в т.ч. російська - 2 63
угорська - 2 54
6. Українсько-німецька 1 6 143
в т.ч. українська - 5 119
німецька - 1 24

В області працює 128 загальноосвітніх навчальних закладів з мовами національних меншин, в тому числі 68 - з угорською мовою навчання, три - з російською, 11 - з румунською, 27 - з українсько-угорською, 14 - з російсько-українською, один - з російською, угорською та українською, один - з румунською, російською та українською, два - з українською та словацькою.

Контингент загальноосвітніх шкіл області (в т.ч. ліцеїв, гімназій) та учнів в них (за мовами навчання)
Загальна кількість загальноосвітніх шкіл 708 200087 учнів
З них за мовами навчання:
№ п/п Мова навчання Кількість закладів Кількість учнів
1. Українською 580 159703
2. Російською 3 1562
3. Угорською 68 16320
4. Румунською 11 3543
5. Українсько-угорською 29 8893
6. Російсько-угорською-українською 1 212
7. Російсько-українською 13 7452
8. Румунсько-російсько-українською 1 972
9. Російсько-румунською 1 455
10. Українсько-словацькою 1 975
11. Гімназій 8 3677
в т.ч. українською 7 3272
угорською 1 405
12. Ліцеїв (державна форма власності) 5 1117
в т.ч. українською 3 831
угорською 2 286
13. Ліцеїв (приватна форма власності)
угорською 4 331

За останні роки в області відкрито навчальні заклади нового типу. Для здібних, обдарованих дітей працюють з угорською мовою навчання гімназія в м.Берегово та два ліцеї: у с.Яноші Берегівського району та у м.Тячеві. Крім того, у селах Велика Добронь Ужгородського, Великі Береги Берегівського та Петрово Виноградівського районів відкрито ліцеї недержавної форми власності з угорською мовою навчання.
Відповідно до побажань компактно проживаючого населення, за останні роки поновлено функціонування окремих класів і шкіл з угорською мовою навчання у смт.Солотвино Тячівського району, містах Виноградово, Хуст, Рахів, запроваджено вивчення німецької мови як рідної з першого класу у ряді шкіл Мукачівського і Тячівського районів.

Кількість учнів, які вивчають мови національних меншин як предмет:
№ п/п Мова навчання
1. Українська 28506
2. Російська 52612
3. Угорська 1156
4. Словацька 207
В населених пунктах, в яких компактно проживають національні меншини, де відсутні навчальні заклади з мовами викладання рідною мовою, учні мають можливість вивчати мову свого народу факультативно. Так, факультативно вивчають угорську мову в 13 закладах освіти, словацьку - у чотирьох та німецьку - у п’яти школах області.

Кількість учнів, які вивчають мови національних меншин факультативно:
№ п/п
1. Українську 431
2. Російську 9964
3. Угорську 1568
4. Словацьку 347
5. Німецьку 324
6. Румунську 10

Якщо для компактно проживаючого населення національних меншин питання вивчення рідної мови практично вирішено, то в тих населених пунктах, де вони проживають дисперсно, воно реалізується шляхом створення недільних шкіл. У даний час в області їх функціонує сім. Це вірменська і польська в м.Ужгороді, єврейські - в Ужгороді, Мукачеві і Хусті, ромські - в м.Ужгороді та с.Концово Ужгородського району.
Представники національних меншин області - випускники середніх загальноосвітніх шкіл - мають змогу продовжувати навчання у вищих навчальних закладах краю І-ІУ рівнів акредитації. Групи з угорською мовою навчання функціонують в Мукачівському педагогічному училищі, Ужгородському училищі культури, Берегівському медичному училищі, Мукачівському аграрному технікумі. У м.Берегові працюють недержавний Закарпатський угорський педінститут, філіали Будапештського імені Святого Іштвана та Ніредьгазького педагогічних інститутів. Крім того, на прохання громадськості, групи з угорською мовою навчання працюють і при Берегівському професійно-технічному училищі № 11.
Педагогічні кадри для навчальних закладів, в яких навчання ведеться на мові національних меншин, готують кафедри російської мови і літератури, угорської, словацької, класичної та румунської філології Ужгородського національного університету. Вони вдосконалюють свою кваліфікацію при інституті методики навчання і виховання, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, а також під час педагогічної практики в навчальних закладах сусідніх країн: Угорщини, Словаччини, Румунії. В 1998 році при кафедрі педагогіки і психології Ужгородського національного університету відкрито науково-методичний центр освіти національних меншин - філіал науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України.
Крім того, випускники загальноосвітніх навчальних закладів краю навчаються у вищих навчальних закладах Угорської, Словацької, Румунської та Молдовської Республік. З трьома названими країнами підписані угоди про прийом випускників шкіл Закарпаття на навчання.
Випускникам національних шкіл надана можливість складати вступні іспити у вищі навчальні заклади області на рідній мові.
Для координації роботи угорськомовних освітніх установ та оперативного і якісного методичного забезпечення педагогічних кадрів у м.Берегово у 1992 році відкрито філіал обласного інституту післядипломної підготовки педкадрів.
Для вчителів названих шкіл тут курси проводяться рідною мовою.
З метою оперативного вирішення найважливіших освітніх питань при управлінні освіти і науки облдержадміністрації діє Центр координації діяльності угорськомовних навчальних закладів, до складу якого входять представники органів управління освітою, навчальних закладів, громадських організацій, релігійних громад, Ужгородського національного університету, Центру гунгарології. В структурі управління освіти і науки облдержадміністрації функціонує відділ, який координує роботу навчальних закладів національних меншин.
Слід відмітити, що в області навчання дітей національних меншин в різних типах навчальних закладів здійснюється на суто добровільних засадах, не виявлено випадків їх утиску чи дискримінації.
Але все вище наведене аж ніяк не означає, що всі проблеми освіти і виховання, зокрема в контексті міжетнічних відносин, у краї вже вирішені. Є ще ряд проблем, які потребують вивчення і розв’язання.
Основні з них:
1. Система освіти ще позбавлена належної підтримки, зокрема у посиленні кадрового потенціалу та поліпшенні фінансування, і насамперед - оплати праці педагогічних працівників, приведенні її рівня у відповідність з вимогами законодавства, а також у забезпеченні сучасними навчальними та інформаційними засобами, зміцненні матеріально-технічної бази навчальних закладів.
В першу чергу необхідне кадрове забезпечення кваліфікованими фахівцями з української мови і літератури, які б також володіли мовами національних меншин. Для прикладу, із 79 педагогів, що викладають українську мову і літературу в школах Берегівського району, лише 29 є фахівцями цього предмета з вищою освітою і тільки 14 з них володіють угорською мовою. В Ужгородському районі із 37 таких педагогів лише 8 є спеціалістами української мови і літератури, а угорською мовою з них володіє в достатній мірі тільки половина.
З переходом загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст освіти, структуру і 12-річний термін навчання відчувається гостра потреба в навчально-методичних посібниках з методики навчання та виховання.
2. Вивчення державної мови, як мови міжетнічного спілкування, зокрема у школах з угорською і румунською мовами навчання. Адже українська мова у цих школах, крім шкіл з російською мовою навчання, до 1991 року фактично не вивчалась. А мови ці не слов’янського походження, і вивчення їх дітьми цих етносів викликають непомірно більші труднощі, ніж у дітей словаків і росіян. Крім того, у місцях компактного проживання населення угорської і ру

 

22 березня 2007р.