Від спецефектів у кіно до виробництва вибухівки на війні. Як боєць бригади «Хижак» керує мануфактурою боєприпасів

Тут бійці – різних спеціальностей і виконують різну роботу: допрацьовують вибухові пристрої для FPV-дронів, саперні заряди та спеціально розроблені боєприпаси для певних завдань.
21 лютого 2022 року Олег ще був у Сєвєродонецьку на зйомках художнього фільму «Сірі бджоли». Загалом брав участь у зйомках понад 500 стрічок. До війська доєднався одразу після повномасштабного вторгнення росіян в Україну – став частиною тоді ще добровольчого підрозділу на базі Управління патрульної поліції міста Києва, зараз це бойова бригада «Хижак», яка сформована із патрульних поліцейських з різних регіонів України і має власну піхоту, мінометників, артилеристів, медиків, батальйон безпілотних систем.
«На початку повномасштабної війни ми встигли вивезти сім’ї на Західну Україну і повернулися у Київ, де формувався добровольчий підрозділ на базі Управління патрульної поліції міста Києва. Хлопці навчалися, у багатьох був бойовий досвід, багато ветеранів у нас було. Тому нам було трохи легше на початку», – розповідає «Медвідь», показуючи свою «мануфактуру», де працює ціла команда спеціалістів.
Тут роблять вибухові пристрої для FPV-дронів, для дронів-бомберів, а також різного типу саперні заряди. Частина боєприпасів – власної розробки «хижаків».
«Є боєприпаси, які використовуються як штатні боєприпаси, є штатні боєприпаси, які перероблюються таким чином, щоби нам підходило під наші завдання, і є повністю виготовлення боєприпасів загалом, використовуючи вибухові речовини, які вже були у вжитку і ми їх переробляємо», – каже Олег.
«Багато боєприпасів робляться виключно під нас, за нашими параметрами. Тобто, пілоти приходять і кажуть, що нам потрібно ось такий боєприпас із ось такою вагою, з таким ефектом і отак він має працювати. Виходячи з цього ми розробляєм, розраховуємо його, збираємо, тестуємо на полігоні і тільки після того починається подальше бойове застосування, бойова робота», – зазначає «Медвідь».
Загалом, за словами Олега, на одну людину, яка на позиції працює безпосередньо з дроном, п’ять людей працюють у тилу. І це – постійний та безперервний процес.
«Ми на роботі. І маємо відноситись до цього як до роботи. Нічого героїчного ніхто з нас не робить. Ми робимо те, що потрібно для тих задач, які треба виконати. І так всі хлопці працюють», – каже Олег.
Аня Семенюк, спеціально для zaholovok.com.ua
До теми
- “Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
- "Тоді ми вже знали, що кільце закривається..." Історія закарпатця, захисника Дебальцева
- Завдяки побратимам 23-річний військовослужбовець вижив у бою і продовжує службу у прикордонному відомстві на Закарпатті
- Нести вантаж війни легше удвох: історії любові й боротьби
- Книги, які найчастіше купували в Ужгороді від початку 2025 року
- Ветерани Закарпаття створили обласну команду з адаптивного спорту. Репортаж з тренування
- «Кожен наш виїзд приносить користь – якщо не знищує ворогів, то принаймні пошкоджує їхню логістику. Це додає снаги…» Історія воїна 128-ї бригади Назара
- «Я змагаюся зі своїм тілом за можливість творити», - академік, народний художник України Володимир Микита
- Герої без зброї: начальник групи автотранспортного забезпечення та ремонту техніки Андрій Лісков про руйнівну війну, ризики та відбудову
- Історія охоронців українсько-словацького кордону: німецької вівчарки Каро та кінолога В'ячеслава
- «Я порадив сусіду, котрий ховається дома, навчити поводженню зі зброєю своїх дітей. Бо якщо воювати не хоче він, тоді доведеться їм…» - воїн 128-ї бригади
- Амбасадор Закарпаття у Словаччині розповів, що думає про війну
- «На бойові завдання людей відправляють тільки після того, як упевняться, що вони досконало володіють технікою…» Історія Дмитра, бійця 128 бригади
- «Війна – це не строкова служба, тут усе по-іншому. Небезпечно, звичайно, але в моральному, психологічному плані набагато легше…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На Запоріжжі наша мінометна міна влетіла прямо в люк російського танка, що рухався підтримати піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади
- Снайпер, офіцер, бойовий командир ДПСУ Дмитро Полончак: "Гіршого за Бахмут пекла я не бачив. Але найгірше, що висновків ніхто не робить"
- Герої без зброї: сапер Іван Гуляш про зорі, людей, котрі чекають миру та емоції під контролем
- «Я розумів, що рано чи пізно доведеться воювати, тому сприйняв мобілізацію нормально…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Стараюся їздити на позиції тільки вночі або в погану погоду, бо моя машина – жирна ціль для ворога…» Історія Олександра, бійця 128-ї бригади
- Капелан Микола Багіров: «На війні Бога не ділять»
До цієї новини немає коментарів