Віктор Єленський: «Нам треба плекати і розвивати ті дружні відносини між українцями та угорцями, які історично склалися на Закарпатті»

Голова ДЕСС Віктор Єленський, відкриваючи захід, наголосив, що форум має на меті обговорити і окреслити, якими шляхами рухається нині угорська національна меншина (спільнота) у захисті України, в який спосіб вона може зберігати свою культуру та ідентичність, як може примножити її та збагаченою передати наступним поколінням.

«Сьогодні говоримо про Україну як спільний дім для різних національних спільнот, зокрема для угорської, – наголосив Віктор Єленський. – Ми зібрались, аби ще раз підкреслити, що Україна в своїй політиці до національних меншин виходить не з того, що ми маємо зобов’язання перед Європою, хоча це й важливо, а з того, що Україна внутрішньо готова всім своїм досвідом, всією історією боротьби за свою незалежність надати національним спільнотам, які вважають її своїм домом, всі можливості бути українськими громадянами і водночас розвивати свою культурну, освітню та іншу ідентичність».

Захід з угорською спільнотою тривав на Закарпатті впродовж двох днів. Важливість такого спілкування між Україною та Угорщиною підкреслила народна депутатка України Юлія Гришина, котра є керівницею групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною. Зокрема, вона констатувала, що з 2017 року між двома сусідніми державами, на жаль, виникли чутливі питання, але впродовж кількох останніх років їх у переважній більшості вдалося вирішити. «Ми чуємо один одного, є діалог між керівництвом наших країн, між парламентами, ми сповідуємо спільні європейські цінності, і це найголовніше», – відзначила депутатка.

Спілкуючись із учасниками форуму Міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов озвучив головний меседж зустрічі: застосування практики ЄС щодо підтримки національних спільнот, яку нині імплементують в Україні, є найкращим свідченням євроінтеграційного прагнення нашої держави.

Підтвердив цю позицію й Генеральний директор урядового офісу європейської та євроатлантичної інтеграції України Олександр Ільков, який повідомив учасників форуму, що Україна не тільки активно впроваджує європейські реформи, а й днями отримала оцінку цієї роботи: Європейська комісія у жовтні оприлюднила звіт, у якому зазначено, що права осіб, які належать до різноманітних етнічних, мовних, релігійних та національних меншин, були збережені на території, яка контролюється урядом України. «І загалом Європейська Комісія вважає, що Україна вжила всіх необхідних заходів у цій сфері, – зазначив пан Олександр. – Однак, незважаючи на той прогрес, якого ми вже досягли, ми продовжуємо докладати зусилля у вирішенні цього важливого питання і власне зараз зосереджуємо свою найбільшу увагу на підтримці реалізації прав меншин на практиці».

У рамках форуму під час трьох панельних дискусій фахівці обговорювали питання реформування державної політики України у сфері національних меншин (спільнот), аналізували роль інститутів громадянського суспільства угорської національної меншини (спільноти) у суспільно-політичному житті України та у процесі формування і реалізації відповідного законодавства, чимало уваги приділили питанням забезпечення Україною права на освіту осіб, які належать до угорської національної меншини (спільноти).

Питання реформування державної політики України у сфері національних меншин (спільнот) обговорювали експерти, науковці, дослідники. Зокрема, голова громадської організації «Демократична спілка угорців України», кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції Ужгородського національного університету Ласлов Зубанич нагадав присутнім про те, що до вивчення та врегулювання питань етнонаціональної політики єдності Україна звертається від самого початку своєї незалежності. Щоправда зараз – з огляду на сучасні євроінтеграційні процеси, еволюцію громадянського суспільства, глобалізацію, численні виклики, війну – формування етнонаціональної політики єдності в державі набуває особливої ваги. «Світова практика і, в першу чергу, практика багатонаціональних країн-учасниць ЄС засвідчує, що національні меншини є важливим, а в окремих випадках, і рушійним елементом гармонійно розвиненого громадянського суспільства, до побудови якого прагне Україна, – наголосив науковець.

Проте на цьому євроінтеграційному шляху, на думку аналітика Інституту Центральноєвропейської стратегії Віталія Дячука, слід вивчати демократичні європейські практики, але при цьому не забувати, що демократія для того й існує, що ми маємо право вибудовувати свої принципи політики щодо нацменшин. «Спиратись на загальноєвропейські практики ми можемо тоді, коли вони релевантні для нас, відповідно до наших умов. А Україна зараз перебуває в унікальних умовах».

Мартін Мюлек координатор з питань політики основ верховенства права, боротьби з шахрайством та фінансового менеджменту Європейської комісії акцентував увагу на процесі вступу України до ЄС у розрізі гармонізації українського законодавства до європейського, звернув увагу на важливість дотримання принципів верховенства права та боротьби з корупцією як ключових вимог для успішної європейської інтеграції».

У рамках панелі про роль інститутів громадянського суспільства угорської національної меншини (спільноти) у суспільно-політичному житті України та у процесі формування і реалізації законодавства про національні меншини присутні говорили про те, наскільки важливою є активність національних спільнот на рівні кожної області. Приміром, Чернівецька обласна організація Демократичної спілки угорців України активно знайомила громаду своєї області з угорською культурою, кухнею, особистостями, багато працювала через медіа, проводила виставки та різноманітні заходи й завдяки цьому сприймалась позитивно. З початком війни чимало угорців цього регіону стали до лав захисників України, розповів очільник організації Альберт Комарі:

«Один із активних членів нашої спільноти захищав Україну в підрозділі «Кракен» і, на жаль, загинув. Та коли побратими привезли його тіло, то в рюкзаку знайшли угорський прапор. Це найкраще свідчення того, як корінний угорець беріг свою душу, захищаючи свою землю і пам’ятаючи про своє походження. Цей прапор зараз тут, зі мною…»

Саме на рівні інститутів громадянського суспільства, як зазначали учасники форуму, найкраще вдається знайомити українців із угорською культурою, традиціями, і це така ж робота, яку провадять українці в Угорщині. Така «народна дипломатія», спілкування на «горизонтальному рівні», можливо, часом ефективніше, особливо тоді, коли «буксує» дипломатія офіційна.

На думку виконавчого директора Асоціації органів місцевого самоврядування «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття» Йосипа Резеша вартують вивчення та удосконалення проблемні моменти, які стосуються роботи органів місцевого самоврядування, використання мов у різних сферах життя, актуальною є необхідність врегулювання мовних обмежень при відображенні топонімів та географічних назв мовою національних меншин, використання національної символіки тощо. «Ми, українські угорці, неодноразово доказували і продовжуємо доказувати щодня те, що ми є інтегрованими членами українського суспільства. Ми так само любимо свою державу, як будь-хто інший. Ми покладаємо свої життя на фронті за цілісність нашої держави. Ми не хочемо їхати з України, ми хочемо бути тут, хочемо, щоб наші діти росли і розвивалися тут, знаючи та примножуючи свою культуру, традиції, надбання».

Питання забезпечення Україною права на освіту осіб, які належать до угорської національної меншини (спільноти), стали темою окремого обговорення. Як наголосила директорка Департаменту освіти, науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець у питанні врегулювання прав на освіту осіб, які належать до національної спільноти, розроблена дорожня карта, яка затверджена ще в 2023 році законодавством.

Цим законом, як наголосила генеральна директорка директорату міжнародної співпраці Міністерства освіти й науки України Альбіна Цятковська, було змінено частину законодавства щодо мови освіти, освітнього процесу і забезпечено можливість здобувати освіту мовою національної спільноти поряд з державною мовою, за виключенням тих предметів, які мають викладатися державною мовою України. Наразі Міносвіти також готує зміни до певних законів з метою вирішення інших питань, які все ще викликають дискусії при зустрічі делегацій двох країн.

Голова громадської організації «Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство» Ільдіко Орос ознайомила учасників форуму з історичними аспектами функціонування шкіл національних меншин на Закарпатті, з процесом навчання в них, вказала на складнощі ведення документації та транслітерації написання угорських імен та прізвищ українською мовою. Водночас назвала питання, які потребують врегулювання, і з-поміж них такі: «Ми вдячні Міністерству освіти за те, що цьогоріч наші діти мають можливість скласти НМТ мовою навчання з тих предметів, які викладаються угорською мовою. Однак, згідно з кінцевими рішеннями закону про функціонування державної мови, така можливість дозволена тільки до 2030 року, тож просимо продовжити її й надалі. Інша проблема: за законодавством, тестування може проводиться мовами ЄС, але наразі тести розроблені для чотирьох мов (англійська, німецька, французька, іспанська), але ж офіційними мовами ЄС є й болгарська, грецька, польська, румунська, словацька, чеська, угорська. Ще одне питання: у центрі оцінювання якості знань не має централізованого оцінювання з рідної мови для нацменшин, що є вразливим».

Директор Українсько-угорського навчально-наукового інституту Ужгородського національного університету Олександр Шпеник, окреслюючи перспективи та проблеми угорськомовної освіти з точки зору демографічних змін у суспільстві, наголосив, що владі спільно з науковими інституціями, педагогами слід працювати над низкою питань, серед яких і зменшення кількості шкіл та учнів, і якість навчання, і демографічна криза. «Ще одним вкрай важливим викликом є збереження педагогічного складу наших шкіл, адже наразі зарплата вчителя в Угорщині в рази перевищує зарплату вчителя в Україні, тож, відповідно, ми спостерігаємо відтік кадрів за кордон. Це може стати великою проблемою», – додав науковець.

Підводячи підсумки роботи форуму Віктор Єленський найперше відзначив, що наразі розроблена державна політика обговорювати питання та проблеми не всіх національних меншин разом, а зустрічатися з кожною окремо, щоб почути, вивчити й проаналізувати її проблеми, побажання, прагнення. «І ця стратегія, вважаю, правильна, бо існує велика різниця між освітніми питаннями, які є в угорської спільноти, і тими, які є, до прикладу, у грецької, яка втратила територію свого компактного розселення через окупацію. Тому ми будемо продовжувати таку практику», – відзначив Голова ДЕСС.

Другий висновок: Україна наразі працює над так званим екшн-планом, тобто планом виконання тих зобов’язань і тих напрямів, які взято Україною в переговорному процесі з Європейською комісією відносно національних меншин. І ті пропозиції, які напрацьовуються в рамках подібних форумів, повинні лягти в основу такого плану.

Третій висновок: на думку Голови ДЕСС Віктора Єленського, у рамках форуму найбільше гострих питань прозвучало під час освітньої панелі, отже, очевидно, що потрібно формувати круглі столи за участі всіх зацікавлених осіб та Міносвіти, щоб випрацювати для національних меншин ті моделі, які будуть працювати.

Насамкінець голова служби відзначив, що мав можливість побачити, як проживають угорські спільноти за межами Угорщини в інших країнах: «І це дуже важливий досвід, який зміцнив мене в тому переконанні, що нам треба плекати і розвивати ті дружні українсько-угорські відносини, які історично склалися саме на Закарпатті. Це дійсно багато в чому безпрецедентно. Я ніколи не чув на Закарпатті образливих інвектив на адресу угорської меншини чи навпаки, як це доводиться чути в деяких інших країнах. І це великий наш здобуток, який, упевнений, ми не тільки збережемо, але і розвинемо».

У рамках другого дня роботи форуму його учасники відвідали місця компактного проживання угорської громади, зокрема, завітали в Берегово. В Закарпатській реформатській церкві учасників форуму зустрів єпископ Олександр Зан-Фабіан, який розповів про діяльність організації на теренах краю. Гості були буквально вражені масштабами тієї гуманітарної роботи, яку організувала реформатська громада для внутрішньо переміщених осіб, для підтримки родин у складних життєвих обставинах, для ЗСУ.

Відвідали учасники форуму й заклади освіти з угорською мовою навчання, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ та Угорським дім «Європа».

Гостинність, якою ділилася угорська громада з гостями, вражала; щирість, із якою говорила про наболіле, не залишила байдужим нікого, а той діалог, який наразі налагоджений та міцніє з кожним днем між владою України та національною спільнотою, дав усім сторонам віру у вирішення гострих проблем. І ці питання справді не будуть проігноровані, переконав учасників форуму Голова ДЕСС Віктор Єленський, адже за результатами зустрічі буде підготований документ, який міститиме напрацювання та рекомендації, озвучені під час зустрічі на Закарпатті.

„Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине; якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень, то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!»