Унікальні дрономобілі й дрономатки – на службі в ЗСУ

Оскільки нинішня війна – війна сучасних технологій, супротивникам доводиться постійно працювати над удосконаленням існуючого та розробкою нового озброєння для протистояння ворогу. Закарпатці, як і жителі інших регіонів україни, теж активно працюють у цьому напрямі, виконуючи запити військовослужбовців. Так, тут, у тилу, розробляють спеціальні перископи, муляжі зброї, зокрема, протитанковий ракетний комплекс «Стугна», гармати Д-20, працюють навіть над розробкою макета ЗРК Patriot, втілюють багато інших ідей.

Останні ж напрацювання закарпатців узагалі унікальні, адже аналогів – не те, що ніде в Україні, а більше ніде в світі. Йдеться про дрономобіль та дрономатку – речі, які, може, й дивно звучать, але вкрай потрібні військовим. Ідейним натхненником такого озброєння є закарпатець, корінний угорець, відомий далеко за межами рідної країни «професор з окопу» Федір Шандор. За його плечима – служба в ЗСУ у складі підрозділів територіальної оборони, а зараз він – на передовій волонтерського фронту. Нинішня розмова – про нову розробку для ЗСУ, натхненником та організатором втілення якої став професор, адже саме він зумів об’єднати навколо себе однодумців й наразі створює неймовірні речі.

Дрономатки і дрономобілі – нові ідеї закарпатців для ЗСУ 

Зустрічаємось із професором з окопу за чашкою кави в редакції K?rp?ti Igaz Sz?. Питаємо про його про пост в Фейсбук з інформацією про нове диво інженерної думки українців – дрономатку. Звучить дивно і незвично, тож розпитуємо про неї. 

«…У цієї машини потужна пам'ять, під час роботи неї відкривається аналогова і цифрова антени, розмах крил сягає двох метрів у діаметрі, вона несе під собою знизу деко, на якому й «сидять» дрони», - так починає описувати обладнання Федір Шандор. Уява мимоволі малює якогось велетенського металевого жука, який несе в лапках тацю з міні-дронами.

Десь так воно і є, переконує професор, і продовжує свою розповідь:

«Важливим моментом є те, що між оператором та об'єктом знищення може бути велика відстань, на її подолання затрачається великий ресурс батареї. До всього треба розуміти, що ціль переміщується, тож якщо дрон злетів і не зумів подолати необхідну відстань через зміну позиції цілі, а в нього закінчується ресурс батареї, то він просто вже умовно «паде» там, де вийшло, «самовбивається». Щоб такого не було, на певну позицію висувається  дрономатка і чекає на свій «зоряний» час. 

Дрономатка вичікує, а в цей час батареї «мертві», і як тільки розвідники бачать рух, дають команду, висуваються антени – і починається «робота».

Дрономатка – це вже друга фантастична ідея команди однодумців на чолі з Шандором. Передувало їй створення дрономобіля – першого в Україні автомобіля, який обладнаний за останнім словом техніки та людської думки спеціально для операторів дронів. «Уперше ми побачили роботу наземного дрона, який вивантажував протитанкові міни в бою, після спроби прориву ворога (Ф. Шандор майже два роки провів у складі 101-ї ТРО на передовій боротьби з загарбникамиу9. – Ред). З моменту, коли я почав працювати над новими завданнями на Закарпатті, разом із меценатами та волонтерами ми вирішили попрацювати над створенням чогось такого, що об’єднало б роботу багатьох операторів-БПЛА, бо в цьому величезна потреба», — каже Федір Шандор.

Як наслідок, уже в лютому цього року на передову до наших захисників вирушила унікальна автівка – дрономобіль.

По суті, принцип дії цього дивовижного авто такий: спецгрупа у складі двох операторів виїжджає на цій автівці на виконання бойового завдання. Автомобіль обладнаний так, що може виконувати найрізноманітніші задачі: зокрема, в ньому розміщені різні види дронів (дрон наземний, 3Т, ПРО, FPV), зверху на ньому встановлений РЕБ, який використовується і як щит, і як зброя. Усередині машина нашпигована всім, що може знадобитися в такій поїдці: тут є аптечка, обладнана за останнім словом медицини - «в ній стільки всього різного, що можна навіть адреналін у серце колоти»; холодильник, обладнання для підтягування «200-го» чи «300-го», для буксирування авто. «В ній не може бути такого на кшталт «забули ключ на сім» - ні, він ось тут, у ящику, серед інших інструментів, яких тут на 120 тисяч гривень, тут же всі можливі шнури, перехідники». Також авто обладнане маскувальними сітками на зиму й літо, є лопати, флекси, пили, сокири й тому подібне.

«Ми не боїмося про це говорити, бо ворог і так дізнається, але головне, щоб про такі можливості почули українці, наші захисники. І це спрацювало: авто (ідею та шляхи її втілення) ми вже віддали у серійне виробництво», - додав Шандор.

Ідею втілювали за принципом «закарпатці – закарпатцям»

Подібні проєкти доволі дороговартісні. Так, одна дрономатка обійдеться в суму близько мільйона гривень, дрономобіль – утричі дорожчий. Якщо вдасться вийти на серійне виробництво такого обладнання, то обходитиметься воно дешевше, переконаний ідейний натхненник.

«Загалом дрономобіль зроблений за принципом «закарпатці – закарпатцям», так нам простіше було шукати кошти, – пояснює фінансову складову проєкту Федір Шандор. Для реалізації цієї ідеї об’єдналися близько 15 компаній та організацій Закарпаття.

«У комплектуванні дрономобіля взяла участь організація «Карпатські шаркані» (або ж «Карпатські дракони» – волонтери, яка систематично залучають допомогу з Угорщини. – Ред.), вони забезпечити автівку такими речами, як екофло, далекомір, тепловізор, надали три види дронів і розвідник Міні-3Pro, теплу форму. Медики Закарпаття окремо сформували відсік із медикаментами та медобладнанням; один із спонсорів продумав і забезпечив харчову складову, інший – придбав обладнання на кшталт флексів, і так далі. Тож загалом навколо проєкту об’єднали свої зусилля справді численні закарпатці та їхні друзі». 

Щодо терміну виконання проєкту, то на це пішло пів року, адже окремі складові доводилося довго чекати. «Наприклад, нам довелося довго чекати на спеціальні плати. Для чого? При роботі РЕБ постійно змінюються частоти, тож ми продумали і зробили його універсальним: якщо одна частота зникла, а з’явилася інша, то оператор тільки виймає одну плату і вставляє іншу, відповідно, працює далі. Ми не могли собі дозволити, щоб автомобіль простоював…»

За аналогічним принципом, до слова, працює і дрономатка: в ній викручується головка, вставляється нова плата і машина летить далі.

І дрономобіль, і дрономатку відправили у спеціальний БПЛА-підрозділ, який очолює теж відомий на всю країну уродженець Закарпаття, корінний угорець Роберт Бровді з позивним «Мадяр», а його підрозділ, відповідно, зветься «Птахи Мадяра». «Наразі це найкращий БПЛА-підрозділ не просто в Україні, а в світі, бо він працює з найновітнішим обладнанням на планеті в умовах реальної війни», - додає Шандор.

Він уточнює, що від авторських прав розробники відмовились, адже війна – не та ситуація, коли потрібно думати про таке, зараз головне завдання – відбити ворога.

Наразі закарпатці працюють над новими ідеями – тепер активно обмізковують над тим, як обладнати дроноцикл і дронозонд. Деталі поки не розкривають, щоб, як  то кажуть в народі, не зурочити. Проте очі Шандора при цьому горять особливим вогнем, він переконує, що скільки матиме сил, стільки працювати як у цьому напрямі, так і у всіх інших, до яких активно долучається, не шкодуючи власних сил та часу.

На прощання, допиваючи вже третю чашечку кави, бо часу за однією нам було мало, професор з окопу додає те, що найкраще мотивує:

«Найкраща армія у світі – українська,  бо вона з таким специфічним ворогом, з яким, за всіма книгами про військову тактику, боротися просто неможливо: не можна воювати з ядерною державою – ми з нею воюємо; не можна протистояти країні, яка на 100 мільйонів людей більша, а ми протистоїмо; не можна боротися з державою, яка має всю таблицю Менделєєва, яка займає 1/6 планети Земля, а ми воюємо; не можна воювати професорові проти зеків, а ми воюємо. Воюємо всупереч правилам, всупереч природі, бо відстоюємо правду і право на вільне життя».

Наталія Петерварі, Олександр Сабов, Юрій Дунда, Сільва Дунда

 kiszo.news