«Може бути все, що завгодно, тому готуємось до всього». Як гвардійці проходять бойове злагодження

За наказом підрозділ зайняв оборону за визначеними координатами, розгорнув контрольно-спостережний пост та почав обладнання позицій. Одразу по прибуттю на місце піхотинці починають окопуватися. Переоцінити важливість цієї роботи неможливо.
«Це життєво важливо. Причому чим глибше риєш, тим краще – більше шансів вижити. Це лише начальний етап. Згодом всі ці одиночні окопи ми з’єднаємо траншеями, і побудуємо опорний пункт», – каже командир взводу з позивним «Кемл».
З лопатами працює весь підрозділ. Командир відділення з позивним «Міхалич» вже виставив спостережні пости та визначив позиції для кожного стрільця. Для старшого сержанта ця задача знайома, і він з нею успішно справляється.
«Дають вводні зранку, дають зранку координати, де ми маємо зайняти позиції, плюс-мінус орієнтовний напрямок противника і кількість. Відомості про противника. А далі визначаю позиції вже напряму я на рубежі оборони. Може бути авіа удар, може бути мінометний обстріл, може бути наступ піхоти противника. Може бути будь-що. Тому готуємось до всього», – розповідає командир відділення.
Очікування справдились. Інструктори налаштовують страйкбольний міномет і починають обстріл. Внаслідок обстрілу на одній з позицій за легендою тренувань поранило бійця, і після наклання турнікету, його евакуюють в більш безпечне місце для надання медичної допомоги.
Допомагає піхоті екіпаж безпілотних літальних комплексів. Завдяки сучасним дронам, гвардійці можуть бачити противника і вдень, і вночі, каже оператор БпЛА з позивним «Білий».
«Старі моделі давали не ту картинку, яку ми маємо зараз. Тобто ти більш чітко бачиш людину, яка знаходиться знизу. Дрон має тепловізор, тобто можна літати і вночі, і, якщо на бойових, то ти можеш помітити противника, і зробити корисну справу», – розповідає гвардієць.
Згодом починається штурм. У ролі противника віськовослужбовці іншого підрозділу Національної гвардії України. Задача закарпатських гвардійців відбити напад переважаючих сил противника. Спочатку атакуючим вдалося просунутись, але після перегрупування, закарпатці відбивають штурм. Згодом наш підрозділ проводить маневр і переходить на більш вигідні рубежі. І знову все спочатку визначення позицій, напрямків вогню і облаштування окопів.
Тут закарпатців знову атакує умовний противник. Після відбиття нападу і знищення ворожої диверсійно-розвідувальної групи гвардійці отримують перевагу. Попереду нічний марш. В повному екіпіруванні бійці проходять декілька кілометрів по лісу, не зважаючи на втому, долають різні перешкоди і виходять до позицій умовного противника. Після зачистки окопів займають оборону і розпочинають бойові стрільби.
«Ми провели бойову стрільбу відділеннями. Працювали всі: від стрільця до гранатометника. За командою командира взводу, командирів відділень було вдало знищено весь особовий склад противника», – розповідає помічник керівника бойового злагодження з позивним «Мажор».
Під час цього злагодження підрозділ відпрацював усі елементи: розгортання, облаштування позицій, встановлення інженерних загороджень, використання розвідки за допомогою безпілотника, відбиття нападу противника, проведення маневру, марш і управління діями підрозділу з командного пункту.
До теми
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення
- Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- "Моє завдання як оператора БПЛА — збереження особового складу та захист держави" — нацгвардієць Мар’ян Витязь
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Волонтери пошукового загону "Плацдарм" вірять, що кожна душа має знайти спокій. Навіть якщо вона належить ворогу
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Після того, як ми побачили ті звірства, які вчинили росіяни в Бучі, Бородянці, Ізюмі, головне для нас – не стати такими ж, як вони» Історія капелана Андрія
До цієї новини немає коментарів