На Закарпатті вручили орден матері загиблого гвардійця
Хлопець зміг пережити бої за місто, вирватися з окупації і переїхати на Львівщину. Там вступив до університету. Хотів стати істориком і археологом. А коли в 2023 році зрозумів, що історію треба не лише знати, а і творити, то добровольцем вступив в лави Національної гвардії України. Мужньо і професійно Андрій виконував складні завдання і з усіх сил намагався помститися росіянам за загублені життя, скалічені душі, зруйновані українські міста і власні мрії. У серпні минулого року загинув захищаючи Батьківщину. Указом Президента України № 35/2024 від 29.01.2024 за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові нагороджений орденом «За мужність » ІІІ ступня (посмертно). Нагороду матері героя вручили керівництво Хустського району Закарпатської області і офіцери Національної гвардії України.
«Війна безжальна і забирає найдорожче, що в нас є – наших людей. Відважних, красивих, молодих, вмотивованих хлопців та дівчат. Тому ми повинні робити все від нас залежне, щоб залишатися гідними їхнього неоціненного подвигу», – заявив керівник Хустської районної військової адміністрації Віктор Сабадош.
«Він був старшим у відділенні. Окрім того, що був надзвичайно творчою людиною, писав вірші, Андрій проявив лідерські якості і вміння адаптуватися до будь-яких обставин. На штурм він мав йти в першій групі і не намагався знайти причини не робити цього, а спокійно прийняв завдання. Одного разу ми витягували суміжників, у яких були кульові поранення в голову. Він надавав їм допомогу і виносив на евакуацію, в той момент він чітко давав команди, що кому і як робити. В його характері і професіоналізмі ніхто не сумнівався, і всі слухались його. Потім ми з ним разом отримали поранення і разом нас везли на евакуацію, попри те, що поранення було важке, Андрій боровся, у нього вже закидалися очі, і він хотів відключатися. Але як би йому важко не було, він розмовляв з медиками довгий час. Маю за честь знати Його», – розповів побратим Андрія Прокопчука.
До теми
- "Власна розробка": як "Птахи Мадяра" використовують на фронті FPV-дрони на оптоволокні
- Без комендантської години у Закарпатті: як провести воєнну новорічну ніч
- «Гордився, казав: "Йду захищати Батьківщину і повернуся"» — спогади про Івана Рошинця
- Персональні подарунки отримали поранені захисники від ужгородських школярів
- Українці з шістьох прикордонних областей ознайомляться із життям національних спільнот в Угорщині
- Спілкування в інтернеті: як захиститися від кіберсталкінгу
- «Бограч-index» – грудень 2024: за місяць продукти подорожчали на 5,2%
- Тисяча від держави – ваша можливість підтримати ЗСУ
- 127 експертів із Закарпаття оцінювали роботу вчителів зі всієї України
- Історія в шевронах: мукачівець Володимир Гоменюк колекціонує шеврони 128-ї бригади
- У 128-ій Закарпатській бригаді показали, як бійці проходили психологічне відновлення
- ГО "Добрі справи Закарпаття" збирають кошти на лафету та зарядні станції для 128-ї бригади. Долучайтесь!
- Краєвиди Свидовця увійшли в список із 10 найкращих світлин української природи у 2024 році
- Здійсни мрію дитини — приєднуйся до благодійної акції «2000 подарунків до Нового року»!
- Повномасштабна війна: чим жило Закарпаття останні 1000 днів...
- "Мені більше їхати було нікуди". Історія переселенки, яка в Ужгороді знайшла роботу і почала все спочатку
- Угорські лікарі провели медичне обстеження родин ВПО, які живуть на Закарпатті
- Зима дісталася і кордону зі Словаччиною
- «Наш основний ризик сьогодні – втрата єдності й підтримки всередині країни», – офіцер ЗСУ під час Re:Open Zakarpattia
- На Закарпатті вперше вживили кохлеарний імплант
До цієї новини немає коментарів