«У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади

Задовго до війни Михайло керував тракторною бригадою, звідси й позивний – Бригадир.
– Як тільки почалася повномасштабка, я відвіз внуків у безпечне місце й одразу пішов у військкомат, – каже Михайло. – І попросився в свою 128 ОГШБр. Тут багато старих знайомих, ми звикли один до одного.
Бригадир служить водієм – доставляє хлопцям на вогневі позиції боєприпаси, спорядження, колоди для будівництва укріплень, харчі… Їздить на самий передок у сіру частину доби перед світанком або в сутінках – так менша ймовірність, що побачить ворог.
– У мене легендарна машина – радянський ГАЗ-69, випущений у 1968 році, – розповідає Бригадир. – Вона старша за мене, хоча мені вже 52. На початку повномасштабки цього «козлика» для мене купила донька. Він модернізований – має дизельний двигун від Фольксвагена й 5-ступінчату механічну коробку від БМВ. З одного боку машина морально застаріла, але з іншого – в неї високий кліренс, тому вона проїжджає й там, де сучасні позашляховики сідають на вісь. Завантажую 20 – 30 снарядів і вперед. На ній набагато краще, ніж на «КрАЗі» чи «Уралі», тому що великі вантажівки зразу накривають вогнем – це жирна ціль. На моєму «козлику» теж небезпечно, за будь-якою машиною полюють ворожі fpv-дрони. Та й артилерійські прильоти часто – снаряди й міни, бувало, вибухали за 100 – 200 метрів. Але поки Бог милував…
Бригадир їздить на бойові позиції сам, без напарника, бо вважає, що чим менше людей, тим менший ризик. А від ворожих дронів має в машині портативний РЕБ (пристрій для радіоелектронної боротьби).
– Бійці на позиціях радіють, коли бачать мене, – продовжує Бригадир. – Кажуть: «О, справжній водій приїхав –привезе все, що треба!» Якщо мене просять купити сигарети чи щось інше, обов’язково привезу. Хлопці задоволені, а я стараюся…
Після війни Михайло повернеться додому й продовжить працювати на фермерському господарстві.
– Тут непросто, але треба воювати – іншого вибору немає. А потім знову сяду за комбайн. У нас хороша американська техніка, комбайн по GPS їздить. Усе молотить – кукурудзу, сонях, ячмінь. Повернемося до мирної праці, будемо вирощувати сільськогосподарську продукцію…
До теми
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення
- Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- "Моє завдання як оператора БПЛА — збереження особового складу та захист держави" — нацгвардієць Мар’ян Витязь
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Після того, як ми побачили ті звірства, які вчинили росіяни в Бучі, Бородянці, Ізюмі, головне для нас – не стати такими ж, як вони» Історія капелана Андрія
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
До цієї новини немає коментарів