Закарпатська ДПС: щодо застосування РРО/ПРРО при розрахунках з застосуванням ЕПЗ
Фахівці ГУ ДПС у Закарпатській області на поширені питання:
- чи необхідно застосовувати РРО або ПРРО при здійсненні розрахунків через платіжний термінал (із застосуванням електронних платіжних засобів),
- які обов’язкові реквізити повинен містити фіскальний касовий чек створений під час при здійсненні розрахунків через платіжний термінал (із застосуванням електронних платіжних засобів.
- та чи вважається сліп (квитанція) розрахунковим документом,
зазначають наступне:
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.
Підпунктом 8 п. 102 розд. IV Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2018 року № 103 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 103) визначено, що до касових документів, які оформляються надавачами платіжних послуг/комерційними агентами згідно з касовими операціями, визначеними Інструкцією № 103, належать, зокрема, рахунки на сплату платежів, а також сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями. Тобто, сліп у розумінні Закону № 265 не є розрахунковим документом.
Надавач платіжних послуг за операціями з видачі готівки або приймання її для зарахування на відповідний рахунок із застосуванням платіжних пристроїв формує та надає користувачу відповідний касовий документ (квитанція/чек банкомата, сліп) у паперовій формах або касовий документ в електронній формі відповідно до умов договору про надання платіжних послуг (п. 119 розд. IV Інструкції № 103).
Відповідно до пп. 1, 2 та 4 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13),
Фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ППРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема:
ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
ідентифікатор платіжного пристрою;
сума комісійної винагороди (у разі наявності);
вид операції;
реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду);
підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир»;
підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
Враховуючи зазначене, при здійсненні розрахунків у безготівковій формі
із застосуванням електронних платіжних засобів, з використанням платіжного терміналу, поєднаного з РРО, суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів, крім суб’єктів господарювання, які згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО при розрахунках за продані товари та надані послуги.При цьому, у розумінні Закону № 265, сліп не є розрахунковим документом.
Що стосується проведення розрахункових операцій через ПРРО у разі використання платіжних терміналів (платіжних карток), то на даний час здійснюється доопрацювання безкоштовного програмного рішення, зокрема, у версії «1.0.2.2310» програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного рішення «ПРРО ДПС» при виборі способу розрахунку «Картка» ПЗ пропонує зазначити дані «Найменування платіжної системи», «Код авторизації» та «Ідентифікатор транзакції» з квитанції оплати через платіжний термінал, які повинні відображатись в розрахунковому документі.
ДПС у Закарпатській області
До теми
- Оголошено конкурс «Європейські проєкти співпраці 2025»: як можуть долучитися закарпатці
- За митні правопорушення ділки поплатилися конфіскацією товару на 65 мільйонів гривень
- Місцеві бюджети на Закарпатті отримали понад 22 млн грн від туристичного збору
- На Закарпатті працюють понад 4000 IT-спеціалістів: за 9 місяців IT-компанії сплатили до бюджету майже 168 млн грн
- Близько 4 млн грн отримали місцеві бюджети Закарпаття за надані працівниками Держгеокадастру адміністративні послуги
- Нові можливості для суб’єктів ЗЕД зі статусом АЕО при перетині кордону
- Платники Закарпаття сплатили до зведеного бюджету майже 21 млрд гривень податків
- На понад 59,8 мільйонів гривень втрат через фінансові порушення виявили аудитори Закарпаття за 11 місяців цього року
- За 11 місяців закарпатські митники склали 780 протоколів на суму понад 177 млн грн
- Закупівлі на понад півтора мільярда гривень перевірили закарпатські аудитори протягом 11 місяців цього року
- Закарпатські митники вкотре не дозволили експортувати до ЄС «липові» партії лісопродукції
- На Закарпатті буде ще один індустріальний парк
- Понад 2 мільярди гривень митних платежів за листопад 2024 року скерували у Держбюджет закарпатські митники
- Закарпатські митники нагадують, що з 1 грудня запроваджено режим експортного забезпечення до операцій з експорту окремих видів товарів
- Українські технологічні компанії можуть отримати грант до $50 000
- Податкова знижка на навчання: хто може отримати та за які витрати
- Із початку року на Закарпатті сплачено понад 22 млн грн екологічного податку
- Податок на землю поповнив місцеві бюджети Закарпаття на 564 млн гривень
- На Закарпатті громадяни зі своїх доходів сплатили понад 600 млн грн військового збору
- До місцевих бюджетів Закарпаття сплачено майже 7,3 млрд гривень податків
До цієї новини немає коментарів